Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.3-29

Рубрики:

Хвороби легень у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено проблеми медичної служби Збройних сил України щодо планування роботи лікувальних закладів, які можуть знаходитися в епіцентрах природних, техногенних катастроф, а також застосування проти цих закладів терористичних актів різного характеру. За результатами аналізу визначено основні напрямки у плануванні заходів безпеки діяльності медичних частин і закладів за умов надзвичайних ситуацій мирного часу.

Обгрунтовано концепцію щодо ролі тривалої дії нітратів у патогенезі порушення здоров'я дітей, встановлено закономірності уражень окремих органів і систем та їх роль у розвитку преморбідних станів і соматичних захворювань. Показано, що в дітей, які проживають на нітратно-забруднених територіях, підвищується рівень нітратів в крові з наступним розвитком "безсимптомної" метгемоглобінемії. Доведено зростання основних високотоксичних метаболітів біотрансформації нітратів - оксиду азоту та вільних радикалів. Виявлено порушення процесів окисної модифікації білка, розвиток пероксидного стресу, зменшення цитопротективного потенціалу слизової оболонки шлунка та 12-палої кишки. Розроблено та впроваджено систему медико-біологічних та екологічних заходів щодо попередження патологічної дії нітратів на організм дітей.

Проаналізовано ефективність існуючих заходів щодо профілактики туберкульозу у Збройних силах України (ЗСУ). 3роблено економічні розрахунки щорічних прямих збитків держави, спричинених захворюваннями військовослужбовців на туберкульоз. Визначено загальні економічні витрати на проведення заходів із профілактики та раннього виявлення хворих на туберкульоз у ЗСУ.

Мета дослідження - провести аналіз системи фізичної та медичної реабілітації пацієнтів у Військово-медичному клінічному лікувально-реабілітаційному центрі (ВМКЛРЦ) для визначення її відповідності основним рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та розвитку подальших спроможностей. Матеріали та методи. Проаналізовані дані 316 карт стаціонарних хворих кардіологічного та кардіохірургічного профілю ВМКЛРЦ. Використані рекомендації ВООЗ, законодавчо-нормативні документи Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України, дані літературних джерел. Застосовано методи: аналітично-статистичний, інформаційно-пошуковий, теоретичний, порівняльного аналізу. Результати. Проаналізовано систему надання фізичної та медичної реабілітації пацієнтам кардіологічного та кардіохірургічного профілю у Військово-медичному клінічному лікувально-реабілітаційному центрі та її відповідність сучасним вимогам. Наведені дані щодо кількості реабілітантів. Зокрема, за період з 2015 по 2020 роки у кардіологічному відділенні пройшли кардіореабілітацію 316 пацієнтів. З них у 239 пацієнтів були кардіохірургічні втручання в різні періоди часу. Висвітлені основні принципи побудови реабілітаційного процесу, засоби, методи та методики реабілітації. Наведені проблемні питання та запропоновані шляхи їх вирішення. Висновки: на основі аналізу структури пацієнтів у кардіологічному відділенні Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру виявлено, що за період 2015 - 2020 роки 316 пацієнтів пройшли кардіореабілітацію, з них 75 % мали кардіохірургічні втручання в різні періоди часу (у переважної більшості це були аорто-коронарні шунтування та стентування коронарних артерій), що обумовлює важливість розроблення та впровадження відповідних реабілітаційних програм. Впровадження запропонованої системи при проведенні реабілітації пацієнтів кардіологічного та кардіохірургічного профілю дозволить зменшити ступінь обмеження їх життєдіяльності, відновити незалежність в повсякденному житті, прискорити повернення до професійної діяльності та (чи) до активного життя. Необхідне проведення подальших організаційно-методичних заходів щодо удосконалення системи фізичної та реабілітаційної медицини при проведенні реабілітації пацієнтів кардіологічного та кардіохірургічного профілю в Збройних Силах України. Насамперед, потребує адекватного вирішення питання щодо забезпечення постійної післядипломної підготовки фахівців з медичної реабілітації, укомплектування медичних закладів сучасним реабілітаційним обладнанням.