Висвітлено сучасні питання етіології та патогенезу секреторного середнього отиту, методи клініки, діагностики та лікування. Виконано порівняльний аналіз вікових даних клінічної анатомії зовнішнього та середнього вуха для чіткішого розуміння різних аспектів секреторного отиту. Наведено клінічну характеристику секреторного середнього отиту.

Освещены современные вопросы этиологии и патогенеза секреторного среднего отита, методы клиники, диагностики и лечения. Выполнен сравнительный анализ возрастных данных клинической анатомии внешнего и среднего уха для более четкого понимания разных аспектов секреторного отита. Приведена клиническая характеристика секреторного среднего уха.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.517.56-52

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.517.56-52

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты клинико-лабораторных исследований особенностей течения хронического пиелонефрита с сопутствующей патологией гастродуоденальной зоны у детей на фоне эндотоксикоза. Для ускорения и полноты коррекции синдрома эндогенной интоксикации, иммунологических нарушений, процессов липопероксидации в комплексное лечение детей, больных хроническим пиелонефритом с сочетанной патологией гастродуоденальной зоны, рекомендовано включать энтеросорбент Силлард П.

Наведено результати клініко-лабораторних досліджень особливостей перебігу хронічного пієлонефриту з супутньою патологією гастродуоденальної зони у дітей на фоні ендотоксикозу. Встановлено наявність синдрому ендогенної інтоксикації, порушення імунного захисту, про що свідчить зниження загальної кількості та функціональної активності T-лімфоцитів, зростання рівня нульових і B-клітин, порушення співвідношення імунорегуляторних T-клітин, зміни в імуноглобуліновому спектрі, підвищення активності процесів ліпопероксидації, що підтверджується достовірним зростанням концентрації малонового диальдегіду, дисбалансом у напрямку відповіді системи антиоксидантного захисту на активацію процесів перекисного окислення ліпідів, що проявлялося зниженням внутрішньоклітинної та зростанням позаклітинної активності ферментів. Удосконалено комплекс лікування дітей із поєднаним ураженням органів сечовиділення та травної системи шляхом застосування ентеросорбенту "Силлард П", що дозволило скоротити перебування пацієнтів у стаціонарі, покращити перебіг основних захворювань.

У структурі алергічних захворювань особливе місце посідає атопічний дерматит (АД), оскільки він є одним із найчастіших і перших проявів алергії, нерідко трансформується надалі в інші форми алергії, суттєво знижує якість життя дітей незалежно від віку, потребує тривалого, етапного лікування та реабілітації. Сучасна стратегія лікування АД у дітей заснована на принципах доказової медицини, узагальнена у висновках II Міжнародної об'єднаної конференції з АД (International Consensus Conference on Atopic Dermatitis). З метою уніфікації різних підходів до діагностики та лікування АД Європейська академія алергології і клінічної імунології (European Academy of Allergy and Clinical Immunology) разом з Американською академією алергії, астми і імунології (American Academy of Allergy, Asthma & Immunology) створили робочу групу PRACTALL (Practical Allergology Consensus Report). Лікування АД складається з: контролю за довкіллям з усуненням алергенних і неалергенних факторів; лікувально-косметичного догляду за шкірою; системної і місцевої фармакотерапії; лікування супутніх захворювань; навчання пацієнтів; реабілітації і профілактики. Системна фармакотерапія передбачає застосування лікарських засобів таких груп: антигістамінні, мембраностабілізувальні (кромони), антагоністи лейкотрієнових рецепторів, анти-IgE препарати, глюкокортикостероїди, седативні, ферменти, сорбенти, гепатопротектори, пробіотики, антиоксиданти, антибактеріальні та протигрибкові, імуномодулювальні та імуносупресивні препарати.