Розглянуто актуальні проблеми ринкової трансформації економіки України. Охарактеризовано інвестиційний процес і макроекономічне регулювання, інфляцію та безробіття, велике і мале підприємництво, приватизацію та роздержавлення, розподіл і перерозподіл доходів, макроекономічну політику, охорону довкілля. Виявлено чинники, що стримують перетворення надмонополізованої та неефективної пострадянської української економіки на самодостатню та саморегульовану ринкову систему.

Розглянуто основні етапи розвитку макроекономічної науки. Висвітлено діяльність визначних економістів XVI - XIX ст.: У.Стаффорда, Т.Мена, А.Монкретьєна, У.Петті, Ф.Кене, А.Тюрго, А.Сміта. Основну увагу приділено фіскальній, монетарній та соціальній політиці, проблемам зайнятості та безробіття, інфляції. Всебічно охарактеризовано економічну роль держави у сучасних ринкових системах.

Викладено теоретичні питання мікроекономіки. Описано види попиту та пропозиції, вплив дотацій і субсидій на ринкову поведінку ділових одиниць, проблеми державного втручання у функціонування ринків сільськогосподарської продукції. Розглянуто теорії корисності, виробництва та межового продукту, закон ефекту масштабу виробництва та форми його прояву. Розкрито особливості аналізу взаємозв'язків між окремими видами продукту виробника, визначення оптимального обсягу виробництва фірми у довгостроковому періоді, можливості максималізації економічного прибутку фірми. Висвітлено суть і ознаки досконалої конкуренції та чистої монополії, наслідки нецінової конкуренції, моделі поведінки фірми за умов олігополії.

Изложены теоретические вопросы микроэкономики. Описаны виды спроса и предложения, влияние дотаций и субсидий на рыночное поведение деловых едениц, проблемы государственного вмешательства в функционирование рынков сельскохозяйственной продукции. Рассмотрены теории полезности, производства и граничного продукта, закон эффекта масштаба производства и формы его проявления. Раскрыты особенности анализа взаимосвязей между отдельными видами продукта производителя, определения оптимального объема производства фирмы в долгосрочном периоде, возможности максимализации экономической прибыли фирмы. Освещены суть и признаки совершенной конкуренции и чистой монополии, последствия неценовой конкуренции, модели поведения фирмы в условиях олигополии.

Розглянуто актуальні проблеми транзитивної економіки України в контексті формування інституційних засад соціально-ринкової економічної системи. Охарактеризовано економічні функції держави в перехідних економіках. Увагу приділено проблемам підприємництва, формуванню фінансових інститутів, інституційним чинникам розподілу доходів населення України, екологічним аспектам функціонування вітчизняної економічної системи.

Рассмотрены актуальные проблемы транзитивной экономики Украины в контексте формирования институционных основ социально-рыночной экономической системы. Охарактеризованы экономические функции государства в переходных экономиках. Уделено внимание проблемам предпринимательства, формированию финансовых институтов, институционным факторам распределения доходов населения Украины, экологическим аспектам функционирования отечественной экономической системы.

Дисертацію присвячено макроекономічному аналізу теорій, що розкривають причини економічної нестабільності в агропромисловому секторі, виявленню її впливу на промисловість, інвестиційну активність, заощадження, купівельну спроможність та експорт. Проаналізовано теоретичні пояснення причин економічної нестабільності, досліджено еволюцію поглядів на аграрні теорії ділових циклів представників різноманітних шкіл та напрямів світової економічної думки та запропоновано нові критерії їх класифікації. Обгрунтовано необхідність розгляду сільського господарства як чинника, що впливає на стан загальної ділової активності у перехідній економіці, а також можливість використання "індексу Тимошенка" для прогнозування змін загальної ділової активності у перехідній економіці та формування національної антициклічної політики. Наведено практичні рекомендації та пропозиції щодо досягнення стабільного розвитку ділової активності у сільському господарстві.

Висвітлено питання мікроекономіки, описано види попиту та пропозиції, проведено мікроекономічний аналіз державного регулювання економіки, поведінки споживача. Викладено теорію виробництва і граничного продукту, визначено оптимальний обсяг виробництва фірми у довгостроковому періоді. Розкрито суть і ознаки досконалої конкуренції та чистої монополії, монополістичної конкуренції, особливості організації олігопольного ринку, пропозиції та попиту на економічні ресурси, ціноутворення на ринках ресурсів.

Досліджено низку методологічних проблем теорії та практики функціонування економічних систем, зокрема щодо їх типізації, компонентної структури, ознак і властивостей, а також чинників, що зумовлюють їх розвиток та трансформацію. Виокремлено та проаналізовано три підходи в дослідженні економічних систем - матеріалістичний, ідеалістичний та функціональний. Особливу увагу приділено уточненню та визначенню наукової термінології, якою оперують у дослідженні економічних систем, що дало можливість внести певні уточнення і доповнення в терміносистему вітчизняної економічної науки. З'ясовано відмінності між такими ознаками економічної системи, як нестійкість, нестабільність та неусталеність. Показано, що неусталеність є особливою ознакою, яка притаманна лише перехідним економічним системам, для яких характерна низька ефективність механізмів функціонування, а головною причиною є інституційна невпорядкованість. У статті набула подальшого розвитку теоретична концепція, що пояснює еволюційні зміни в сучасних економічних системах, запропонована американським дослідником О. Шармером.

Розглянуто методологічний дискурс щодо окремих аспектів удосконалення вітчизняної економічної терміносистеми й об'єктивних змін у вітчизняній економічній науці та освіті в кінці ХХ - на початку ХХI ст., що є відображенням змін як у системі економічного знання, так і трансформаційних змін у господарській практиці. Обгрунтовано необхідність і доречність вживання у вітчизняній економічній терміносистемі як відповідність англомовному терміну "Economics" - "аналітична економіка", що віддзеркалює аналіз як серцевинний метод пізнання економічної дійсності і водночас органічне поєднання теоретичної та прикладної економіки. Отримав подальшого розвитку теоретико-методологічний підхід американського економіста Г. Веріана до аналізу співвідношення "Economic Theory" та "Economics", що дало підстави тлумачити економічну теорію як метод або інструмент аналітичної економіки (Economics). На основі аналізу особливостей еволюції політичної економії упродовж останніх двох століть зроблено висновок про те, що політична економія стала одним із авангардних напрямків розвитку сучасної економічної науки, своєрідним інтерфейсом між аналітичною економікою і політичними науками, що акцентує увагу на проблемах досягнення соціальної ефективності та пояснює, як політичні інституції та економічна система впливають одна на одну. Проаналізовано досвід західних університетів у програмуванні освітніх спеціалізацій у межах "Economics", який передбачає виокремлення низки освітніх програм (Екологічна економіка, Міжнародна економіка, Бізнес-економіка, Економіка розвитку, Економіка охорони здоров'я та ін.), використання якого надасть змогу наблизити українську економічну освіту до господарської практики та сприятиме її інтеграції у світовий освітній та господарський простір.

Окреслено об'єктивні та суб'єктивно-психологічні чинники скорочення обсягів вивчення фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних закладах вищої освіти упродовж останніх років. На думку авторів, однією із причин витіснення цих дисциплін із університетських навчальних програм стала термінологічна некоректність, пов'язана з використанням назви "Економічна теорія", яка радше є методом чи інструментом економічного дослідження. Використання терміна "економічна теорія" для назви фундаментальної економічної дисципліни істотно звужує її предмет, створює враження про неї як затеоретизовану, відірвану від реальної економіки дисципліну, а набуті під час її вивчення компетентності не сприяють підвищенню конкурентоспроможності випускника на ринку праці. Обгрунтовано доцільність включення до переліку нормативних дисциплін у магістерських освітніх програмах за спеціальністю "Економіка" дисципліни "Політична економія", яка нині перетворилась на міждисциплінарну галузь економічного знання і акцентує на розподільних відносинах та соціальній ефективності. Акцентовано, що викладання фундаментальних економічних дисциплін студентам неекономічних спеціальностей сприятиме підвищенню рівня економічної освіченості суспільства, а отже, ухвалення ефективних економічних рішень. Проаналізовано досвід американських університетів щодо осучаснення структури та змістового наповнення економічних дисциплін для студентів-неекономістів, що надає змогу студентові засвоїти базові теоретичні концепції, сформувати економічне сприйняття та приділити увагу вивченню та аналізу насущних економічних проблем. Такий підхід зрештою доводить не меншу важливість нормативної економіки, ніж позитивної у процесі викладання. Зроблено висновок про те, що негативні тенденції у вивченні фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних університетах можна нейтралізувати через запозичення позитивного зарубіжного досвіду та формування вітчизняного мейнстриму - основного потоку аналітичної економіки, яка враховує наукові здобутки як українських, так і зарубіжних економістів.

Окреслено об'єктивні та суб'єктивно-психологічні чинники скорочення обсягів вивчення фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних закладах вищої освіти упродовж останніх років. На думку авторів, однією із причин витіснення цих дисциплін із університетських навчальних програм стала термінологічна некоректність, пов'язана з використанням назви "Економічна теорія", яка радше є методом чи інструментом економічного дослідження. Використання терміна "економічна теорія" для назви фундаментальної економічної дисципліни істотно звужує її предмет, створює враження про неї як затеоретизовану, відірвану від реальної економіки дисципліну, а набуті під час її вивчення компетентності не сприяють підвищенню конкурентоспроможності випускника на ринку праці. Обгрунтовано доцільність включення до переліку нормативних дисциплін у магістерських освітніх програмах за спеціальністю "Економіка" дисципліни "Політична економія", яка нині перетворилась на міждисциплінарну галузь економічного знання і акцентує на розподільних відносинах та соціальній ефективності. Акцентовано, що викладання фундаментальних економічних дисциплін студентам неекономічних спеціальностей сприятиме підвищенню рівня економічної освіченості суспільства, а отже, ухвалення ефективних економічних рішень. Проаналізовано досвід американських університетів щодо осучаснення структури та змістового наповнення економічних дисциплін для студентів-неекономістів, що надає змогу студентові засвоїти базові теоретичні концепції, сформувати економічне сприйняття та приділити увагу вивченню та аналізу насущних економічних проблем. Такий підхід зрештою доводить не меншу важливість нормативної економіки, ніж позитивної у процесі викладання. Зроблено висновок про те, що негативні тенденції у вивченні фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних університетах можна нейтралізувати через запозичення позитивного зарубіжного досвіду та формування вітчизняного мейнстриму - основного потоку аналітичної економіки, яка враховує наукові здобутки як українських, так і зарубіжних економістів.

Досліджено впливи позамовних чинників, що визначають напрями становлення та розвитку вітчизняної терміносистеми фундаментальної економічної науки. Запропоновано авторський підхід до структуризації компонентів вітчизняної терміносистеми, відповідно до якого виокремлено: ряд загальновживаних економічних термінів і понять; ряд термінів, які використовують професійні економісти; ряд термінів, які вийшли із широкого вжитку і живуть в історії економічних учень; ряд термінів природничих та суспільних наук, які увійшли внаслідок застосування міждисциплінарних підходів у фундаментальній економічній науці; ряд запозичених іншомовних термінів і понять. Такий підхід надав змогу виявити та актуалізувати семантичні та методологічні проблеми трактування та застосування окремих термінів і понять. Зокрема, обгрунтовано доцільність поповнення термінологічного ряду фундаментальної економічної науки такими термінами, як: "неусталена господарська система" - для виокремлення перехідних економічних систем, для яких характерна низька ефективність механізмів, що забезпечують стабілізаційний потенціал системи; "фінансіалізація", який використовують для якісного та кількісного аналізу наслідків гравітаційного зсуву економічної системи промислового капіталізму у фінансовий капіталізм. Мета статті - виокремлення рядів (груп) вітчизняної терміносистеми фундаментальної економічної науки, уточнення економічного змісту окремих термінів та ознак цієї терміносистеми і необхідності її стандартизації та міжнародної зіставності. Обгрунтовано необхідність подальшої термінологічної модернізації, стандартизації та унормування вітчизняної терміносистеми фундаментальної економічної науки задля забезпечення її відповідності термінологічним стандартам світової економічної науки та подальшого розвитку української економічної науки.

З'ясовано суть теоретичних концепцій внутрішнього та міжнародного ефектів І. Фішера. Огляд фахових публікацій дав підстави зробити висновок про те, що у країнах із вищим рівнем маркетизації економіки сила даних ефектів є вищою, що свідчить про вищий рівень інтеграції їх національних фінансових ринків у глобальний фінансовий ринок. На основі результатів економетричного аналізу зроблено висновок про відносну слабкість внутрішнього ефекту Фішера, а отже, про необхідність застосування багатофакторного аналізу при дослідженні динаміки реальної процентної ставки в Україні. Емпірична оцінка залежностей монетарних змінних у моделі, що описує міжнародний ефект Фішера, дала підстави зробити висновок про відносну слабкість цього ефекту, зокрема для валютної пари "долар - гривня", а отже, диференціал національних процентних ставок не є достатньою підставою для прогнозування динаміки валютного курсу. Використано низку статистичних критеріїв і тестів для перевірки використаної економетричної моделі, що дало підстави зробити висновок про її адекватність та статистичну значущість змінних. З'ясовано фактори, що мають обмежувальний вплив на міжнародне переміщення капіталу і тому можуть спричиняти відмінності в реальних процентних ставках, особливо в країнах із ринками, що формуються, а саме: асиметричність ринкової інформації, психологічні бар'єри, національні законодавчі обмеження, що квотують міжнародні потоки капіталу, високі трансакційні витрати, особливості податкової системи, валютні ризики, політичні ризики тощо. Обгрунтовано тезу про те, що наявність слабких ефектів Фішера для економіки України є однією із причин низької дієвості процентного каналу передавального механізму монетарної політики в Україні.

На основі досягнень світової економічної науки з урахуванням особливостей ринкової економіки України розглянуто теоретичні основи макро- та мікроекономіки. Особливу увагу приділено макроекономічним показникам, питанням споживання та економічного зростання, безробіття та інфляції, монетарній і фіскальній політиці, світовій економіці, а також теоріям поведінки споживача, функціонування ринкового механізму та ринкових структур.