Індекс рубрикатора НБУВ: Ж123

Рубрики:

Технічна гідромеханіка (гідравліка)

Шифр НБУВ: Ж72476 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто задачу визначення нормальної глибини в потоках неправильної форми, трапецієподібних потоках і круглих трубах. Використано методику покрокового розрахунку, за якого варіювалася глибина потоку. Методику реалізовано за допомогою ПЕОМ. Зіставлення з відомими рішеннями показало високу точність методики. Продемонстровано можливість розв'язання класичних задач визначення нормальної глибини у відкритих потоках за мінімальної трудомісткості розрахунків і високої їх точності.

Розроблено метод розрахунку динаміки фільтрування малоконцентрованих суспензій, реалізований за допомогою ПЄОМ. Визначено необхідні кроки розрахунку за глибиною шару і часом. Зіставлення з відомими аналітичними рішеннями показало досить високу точність розрахунків за їх меншої трудомісткості.

Вперше для умов Південного Степу України вивчено вплив диференціації умов зволоження та внесення мінеральних добрив, розрахованих за методом оптимальних параметрів, разом з позакореневим підживленням рослин на врожайні й якісні показники пшениці твердої озимої. Вдосконалено елементи технології вирощування пшениці твердої озимої на зрошуваних землях Південного Стену України та заходи щодо ресурсозбереження, досліджено реакцію нових сортів культури на штучне зволоження у період вегетації за різних фонів мінерального живлення. Набули подальшого розвитку питання покращання процесів росту рослин пшениці твердої озимої та формування ними високої продуктивності та якості зерна шляхом оптимізації водного режиму грунту та фону мінерального живлення, у т.ч. з застосуванням розрахункової дози добрив і підживлення сечовиною. За сучасного економічного стану та вартості технологічних витрат надано комплексну економічну й енергетичну оцінку розроблених елементів технології вирощування культури на зрошуваних землях півдня України.

Запропоновано визначення поняття інформаційної компетентності вчителя середнього навчального закладу та уточнено і розглянуто складові компоненти цієї компетентності. Визначено основні уміння, необхідні вчителю для ефективного використання інформаційних технологій у навчальному процесі.

Предложено определение понятия информационной компетентности учителя среднего учебного заведения, уточнены и рассмотрены составляющие этой компетентности. Определены основные умения, необходимые учителю для эффективного использования информационных технологий в учебном процессе.

In this article the definition of the information competence of the teacher of comprehensive educational establishment is offered and also components of this competence are specified and considered. The main skills that a teacher needs for the effective use of information technologies in the educational process are defined.

Представлене дослідження стосується актуальної проблеми сьогодення і необхідності визначення засобів оцінювання розвитку інформаційної компетентності педагога загальноосвітнього навчального закладу. Розроблено критерії оцінювання розвитку інформаційної компетентності вчителя природничо-математичних предметів і мотиваційний (наявність у педагога мотивації і психологічної готовності до розвитку досліджуваної компетентності), когнітивно-операційний (відображає готовність і здатність вчителя щодо безпосереднього використання інформаційних технологій у своїй професійній діяльності), рефлексивний (здатність вчителя оцінити власний рівень розвитку інформаційної компетентності); та здійснено їх декомпозицію до відповідних критеріальних показників. За допомогою емпіричних методів дослідження, зокрема методу експертних оцінок із застосуванням методики визначення відносної частоти вибору експертами показників та відповідних критеріїв, доведено їх значущість при оцінюванні розвитку інформаційної компетентності вчителя природничо-математичних предметів. На основі обгрунтованих і розроблених критеріїв та відповідних їм показників описано чотири рівні розвитку досліджуваної компетентності педагога і низький, середній, достатній та високий. Подальші дослідження можуть стосуватися розробки математичного апарату визначення рівня розвитку інформаційної компетентності вчителя природничо-математичних предметів на основі виділених критеріїв і відповідних показників.

Вперше теоретично обгрунтовано та розроблено модель розвитку інформаційної компетентності вчителів природничо-математичних предметів у післядипломній педагогічній освіті, що складається з цільового, діагностично-мотиваційного, змістового, процесуального, оцінно-проектувального, результативного компонентів. Охарактеризовано поняття "розвиток інформаційної компетентності вчителя природничо-математичних предметів у післядипломній педагогічній освіті","інформаційна компетентність вчителя природничо-математичних предметів", а також структуру, критерії, показники та рівні розвитку цієї компетентності педагогів. Удосконалено навчально-методичне забезпечення розвитку інформаційної компетентності вчителів природничо-математичних предметів у процесі підвищення кваліфікації у післядипломній педагогічній освіті. Подальшого розвитку набули положення щодо врахування під час організації курсів підвищення кваліфікації вчителів природничо-математичних предметів андрагогічних принципів, диференційованого підходу, перспективних напрямів застосування ІКТ у професійній діяльності педагогів.