Удосконалено трактування поняття "ефективність кормовиробництва" з урахуванням мети та цілей її формування за умов розвитку науково-технічного прогресу. Обгрунтовано необхідність застосування інноваційної складової кормовиробництва та визначено її вплив на результативність господарювання. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності інновацій у кормовиробництві сільськогосподарських підприємств. Визначено основні напрями найбільш ефективного використання ресурсного потенціалу галузі кормовиробництва, розроблено пропозиції щодо використання інтегрального показника та коефіцієнта ефективності інновацій у кормовиробництві для оцінювання його результативності. Надано пропозиції щодо участі держави в активації інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств. Розроблено й обгрунтовано методологічні засади створення територіально-виробничого кластеру. Визначено перспективи підвищення результативності кормовиробництва на інноваційній основі.

Визначено оптимальну організаційну структуру бухгалтерської служби у зв'язку із виникненням сучасних форм організації бухгалтерського обліку - аутсорсингу та інсорсингу. Визначено підходи до трактування організаційної структури бухгалтерської служби, а також виявлено основні фактори впливу на її побудову в сучасних умовах. Наведено основні критерії для обрання підприємством аутсорсингу або інсорсингу для побудови структури бухгалтерської служби. Визначено особливості організації роботи на підприємстві-аутсорсері залежно від його територіального розміщення, що визначає модель обліку та способу організації інформаційної інфраструктури. Перспективой подальших досліджень є обгрунтування визначення економічної доцільності переходу підприємства на бухгалтерський аутсорсинг.

Увагу приділено питанням розвитку концепції бухгалтерського обліку й оподаткування в умовах гібридної війни (ГВ), зокрема розкрито поняття ГВ як форми сучасного міжнародного конфлікту, висвітлено окремі аспекти трансформації соціальної політики держави та соціальної відповідальності бізнесу в умовах ГВ. Розглянуто розвиток теорії обліку й оподаткування в цілому та в розрізі окремих об'єктів. Подано інформацію щодо вдосконалення облікової оцінки активів в умовах ГВ. Проаналізовано вплив контрагентів на формування соціального капіталу підприємства. Висвітлено особливості бухгалтерського відображення земельних ресурсів в умовах ГВ. Досліджено питання розкриття та захисту інформації, а також ризиків ведення соціально відповідальної діяльності в умовах ГВ. Окреслено сучасні тенденції розкриття в Україні та світі інформації про соціально відповідальні заходи суб'єктів господарювання.

Мета роботи - оцінка наслідків відмивання коштів та розкриття їх особливостей в умовах воєнного стану. Враховуючи положення Методики національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні, аналізуючи, систематизуючи й узагальнюючи праці науковців, визначено основні наслідки відмивання коштів (погіршення стабільності фінансових установ та фінансової системи в цілому; деформація споживання; штучне зростання цін; зміни в експорті та імпорті, курсах валют; вплив на податкові надходження та підвищення можливості бюджетного дефіциту; вплив на темпи зростання економіки країни). Критично оцінено підходи до визнання позитивного ефекту від відмивання коштів та пропозиції здійснення цих операцій через розвинені країни. Незважаючи на наведені приклади відмивання коштів за участю великих компаній та фінансових установ Данії, Бельгії, Швейцарії та результати дослідження діяльності австралійських фірм, які отримали позитивні показники внаслідок відмивання грошей, отриманих у ході злочинної діяльності чи азартних ігор, обгрунтовано недоцільність узаконення відмивання коштів через розвинені країни. При вирішенні проблеми відмивання коштів, яка вийшла за межі регіонів та набула глобального характеру, доведено необхідність урахування інтересів різних груп країн та факту, що відмивання коштів у розвинених країнах не усуває соціально-політичних наслідків. У результаті дослідження розкрито особливості наслідків відмивання коштів в умовах воєнного стану. Показано, що введення воєнного стану загострило ряд негативних проявів відмивання коштів, тоді як значення ряду наслідків практично нівелюється внаслідок використання додаткового інструментарію державного регулювання економіки. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є розгляд міжнародних практик боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму в кризових умовах.

Представлено монографію, яку присвячено перспективам переходу економіки України на шлях сталого розвитку (далі - СР). Розглянуто теоретико-методологічні засади СР, актуальні проблеми галузевої економіки в контексті СР, світовий досвід та можливості його імплементації за умов вітчизняної економіки. Акцентовано увагу, що зміст монографії сприяє формуванню підприємницьких бізнес-ініціатив, розвитку інтелектуального потенціалу, подальшому пошуку збалансованості та пропорційності соціо-еколого-економічної системи.

Розглянуто теоретико-прикладні засади функціонування та розвитку суб'єктів підприємницької діяльності. Значну увагу приділено формуванню та використанню потенціалу підприємства в цілому й окремих його складових; інвестиційно-інноваційній складовій підприємницької діяльності; аналізу тенденцій розвитку та проблем функціонування підприємств окремих галузей національної економіки. Викладено питання формування ринкової позиції підприємств сфери агробізнесу. Висвітлено теоретико-методичні основи розробки кадрової стратегії підприємства. Розкрито проблеми обгрунтування місії та вибору цілей функціонування підприємства. Розглянуто питання діагностики конкурентоспроможності продукції підприємства.