Вивчено морфофункціональний стан рогівки свині в нормі та її зміни під час консервування і ліофілізації. Встановлено, що кріоконсервування з використанням кріопротектора забезпечує високий ступінь збереженості структурних компонентів рогівки на основі проведених комплексних морфологічних досліджень. Визначено морфометричні показники товщини рогівки, переднього епітелію, власної речовини, які достовірно не відрізняються у порівнянні з нормою. Встановлено, що локалізація після попереднього кріоконсервування з використанням кріопротектора зменшує ступінь пошкодження структурних компонентів рогівки, зберігає плазматичні, ядерні та органоїдні мембрани епітеліоцитів і кератоцитів; морфометричні показники незначно змінюються, на відміну від звичайної ліофілізації. Встановлено задовільне збереження концентрації біохімічних сполук (протеогліканів, глікозаміногліканів, хондроїтинсульфату, сіалових кислот) за кріоконсервування і ліофілізації з використанням кріопротектора. Визначено високий рівень нуклеїнових кислот за результатами проведеного люмінісцентного аналізу кріоконсервованої з кріопротектором і ліофілізованої ксенорогівки, що вказує на збереженість її регенераторного потенціалу.

Досліджено лінгвокультурні "маркери", що зустрічаються у романі Е. Хемінгуея "За річкою, в затінку дерев" та які використано перекладачем даного твору. Оцінено їх доречність або, навпаки, недоцільність використання певних прийомів. Проаналізовано дані лінгвокультурних "маркерів" в обох мовах та обгрунтовано використання перекладачем тих чи інших варіантів їх перекладу.

Висвітлено певні тенденції розвитку та становлення діалектів на території Японії, їх вивчення та дослідження збоку етносоціолінгвістики в історичному та сучасному контексті. Структурні особливості діалекту з часом зазнають змін унаслідок міждіалектної взаємодії та впливу літературної мови, проте діалект як форма існування національної мови не зникає, а лише трансформується у нову якість. Зміни у різних діалектах і говірках того самого діалекту відбуваються нерівномірно: інтенсивніші спостерігаються поблизу великих економічних, культурних центрів; менш відчутні - у маргінальних і відносно ізольованих природними умовами говірках.