Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)123 + Х881.9(4/8)123

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)14 р

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано кримінальне законодавство України, що встановлює відповідальність за злочини, направлені проти права держави на одержання обов'зкових внесків, податкової системи України, прав та законних інтересів суб'єктів оподаткування. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного Кримінального кодексу України та правозастосовної практики з урахуванням зарубіжного досвіду.

Висвітлено правові й організаційні аспекти реформування системи охорони здоров'я України. Обгрунтовано нові напрями в організації служби крові в Україні. Розглянуто етичні питання в епідеміологічних дослідженнях лейкемії серед учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Узагальнено біоетичні проблеми регулювання популяції безпритульних тварин. Визначено юридичну силу клятви лікаря України. Охарактеризовано демографічну політику в Україні в контексті персоналістичної біоетики. Проаналізовано міжнародний досвід державної політики інтеграції навчального процесу та наукової діяльності у сфері охорони здоров'я. Приділено увагу нормативному регулюванню проведення постмаркетингових клінічних досліджень лікарських засобів в Україні.

Висвітлено перспективи розвитку медичного права (МП) України, визначено його місце у системі права та законодавства України. Розглянуто питання законодавчого забезпечення (ЗЗ) функціонування системи охорони здоров'я (ОЗ) і формування галузі МП, регламентації права на ОЗ у нормативно-правових актах міжнародного та європейського рівня. Обгрунтовано доцільність ЗЗ лікарського самоврядування, вдосконалення вітчизняного законодавства з надання першої медичної та невідкладної допомоги. Проаналізовано проблеми ЗЗ проведення генетичних досліджень. Розкрито соціально-правові аспекти захисту дітей, недосконалості правового регулювання медичних послуг.

Освещены перспективы развития медицинского права (МП) Украины, определено его место в системе права и законодательства Украины. Рассмотрены вопросы законодательного обеспечения (ЗО) функционирования системы охраны здоровья (ОЗ) и формирования отрасли МП, регламентации права на ОЗ в нормативно-правовых актах международного и европейского уровня. Обоснованы целесообразность ЗО врачебного самоуправления, усовершенствования отечественного законодательства по предоставлению первой медицинской и неотложной помощи. Проанализированы проблемы ЗО проведения генетических исследований. Раскрыты социально-правовые аспекты защиты детей, несовершенности правового регулирования медицинских услуг.

Розкрито роль і значення персоналістичної біоетики у регулюванні системи охорони здоров'я в Україні. Розглянуто питання про природу правових норм, що регулюють відносини у сфері фармації. Приділено увагу захисту професійних прав медичних працівників на сучасному етапі та визначено перспективи удосконалення. Розглянуто аспекти маніпуляції людським життям і питання сурогатного материнства. Висвітлено етичні та нормативно-правові аспекти використання нанотехнологій. Розкрито роль регіональних програм та їх спрямування на вирішення проблеми профілактики йододефіциту в Україні. Досліджено етико-правові аспекти біомедичної та фармацевтичної діяльності. Визначено пріоритетні напрями удосконалення державного регулювання фармацевтичної діяльності.

Висвітлено сучасні проблеми медичного та фармацевтичного права. Загальноправові положення розглянуто з урахуванням специфіки й особливостей медичної та фармацевтичної діяльності. Розкрито системну природу правового регулювання медичної та фармацевтичної діяльності, сучасний стан, а також тенденції та перспективи розвитку. Медичне та фармацевтичне право розглянуто в контексті суспільних змін, висвітлено шляхи його модернізації в Україні та світі. Увагу приділено системі та джерелам медичного права, відмежуванню медичного права від суміжних базових галузей права, правам і обов'язкам медичних працівників і пацієнтів згідно із законодавством України, механізмам захисту прав суб'єктів медичних правовідносин.

Розкрито проблеми забезпечення конфіденційності та приватності під час укладання та виконання договору сурогатного материнства. Обгрунтовано необхідність правового врегулювання застосування технологій штучного інтелекту в медицині. Охарактеризовано альтернативні способи врегулювання спорів за участю суб'єктів медичної діяльності. Розкрито питання правової кваліфікації та юридичних наслідків медичної (лікарської) помилки. Вивчено можливості вдосконалення цивільно-процесуального та медичного законодавства у справах про визнання фізичної особи недієздатною. Розглянуто процедури спрощеної державної реєстрації лікарських засобів як правовий засіб забезпечення прискореного доступу пацієнтів до ефективної терапії. Увагу приділено правомірності розголошення лікарської таємниці в кримінальному провадженні, актуальним аспектам захисту прав людини під час вилучення донорських анатомічних матеріалів в Україні, правовому регулюванню виготовлення ліків за умов аптеки, питанням стандартизація у сфері охорони здоров'я.

Наведені матеріали підготовлено на основі законодавства України про охорону здоров'я та практики його застосування. Висвітлено такі питання, як: загальні положення медичного права; медичні правовідносини; медична реформа в Україні; правове регулювання фармацевтичної діяльності; договір про надання медичних послуг; правове регулювання трансплантації анатомічних матеріалів людини; донорство крові та її компонентів; інформаційні інноваційні технології у сфері медичного обслуговування; добровільна інформована згода пацієнта; лікарська таємниця; правове регламентування виникнення та припинення життя в контексті здійснення медичного обслуговування; правове регулювання допоміжних репродуктивних технологій і сурогатного материнства; правове регулювання відносин щодо створення та використання біобанків в Україні та ЄС; медичні експертизи; правове регулювання надання психіатричної допомоги; правове регулювання проведення медичних досліджень; дефекти надання медичної допомоги; ятрогенна патологія та її медико-правове значення; медичне страхування; захист прав суб'єктів медичних правовідносин, інших учасників, законних представників, членів сім'ї; юридична відповідальність у сфері охорони здоров'я; міжнародне співробітництво у сфері охорони здоров'я.

Висвітлено питання адміністративної відповідальності за порушення карантинного законодавства. Розглянуто діджиталізацію медичної документації як передумову застосування технологій штучного інтелекту в охороні здоров'я. Розкрито проблемні аспекти реформування системи трансплантації анатомічних органів людині в Україні. Проаналізовано особливості судово-психіатричної експертизи осіб, які скоїли сексуальні злочини. Розглянуто модернізм у сучасному праворозумінні в контексті розвитку медичного права. Увагу приділено питанням щодо права пацієнта на таємницю про стан здоров'я в умовах коронавірусної хвороби (COVID-19). Розкрито проблеми правового врегулювання проведення дослідів над ембріонами людини із застосуванням технології штучної матки. Визначено прогалини законодавства України щодо особистої автономії пацієнта в абсолютних правовідносинах.

Відповідно до сучасної доктрини розвитку публічної служби розкрито наукові погляди щодо правової природи службового права, представлено його генезу та напрями реформування. Окреслено правову конструкцію видів публічної служби, управління службою. Визначено правові та морально-етичні імперативи публічної служби, зокрема й антикорупційного характеру. Детально охарактеризовано інститут юридичної відповідальності публічних службовців, судовий розгляд спорів щодо проходження публічної служби, а також досліджено закордонний досвід розвитку цієї галузі права. Трансформаційні процеси в суспільному житті громадян України не оминають і систему права України, позаяк саме від права залежить ефективність суспільних відносин, які є предметом відповідних галузей права, а загалом і рівень життя в країні. Саме тому вітчизняних дослідників, науковців, практиків, а також і громадянське суспільство наразі все більше цікавить пошук алгоритму ефективних відносин публічної влади і приватної особи, в основу яких закладено принципи верховенства права, забезпечення дотримання прав та свобод людини і громадянина, законності, відкритості, прозорості та відповідальності. Тобто служіння людині є головним завданням держави та становить основний зміст її діяльності. Водночас поза увагою наукової спільноти залишаються внутрішні організаційні відносини в межах суб'єктів публічної влади. Ідеться про службові відносини, які потребують дослідження їхньої правової природи, змісту, переліку та статусу суб'єктів, їхньої юридичної відповідальності, а врешті і належного врегулювання.