Зауважено, що в останні роки Україна стала одним із лідерів з експорту зерна. У зв'язку з цим актуальною для, економіки України, є розробка нових ефективних логістичних технологій перевезень зерна. Одним з напрямків перевезень зернових вантажів, який розвивається, є їх контейнеризація. З метою скорочення витрат на вантажно-розвантажувальні роботи при перевезенні контейнерів в США активно використовуються бімодальні технології перевезень, які конкурентоспроможні на відстанях 200 - 500 км, а їх використання дозволяє зменшити собівартість перевезень на 10 - 15 %. Мета роботи - аналіз ефективності використання бімодальних технологій для зернових вантажів в Україні. Наведено порівняння вартості перевезення вантажів автомобільним і залізничним транспортом. Аналіз ефективності формування відправницьких маршрутів з перевезеннями зерна вагонними відправками у вагонах власності залізниць показав, що маршрутизація перевезень є ефективною за наявності рухомого складу та інфраструктури для формування маршрутів. Розглянуто технологію формування маршрутів із бімодальних платформ з контейнерами на майданчиках в безпосередній близькості від зерносховищ виробників. Використання бімодальних технологій на основних контейнерних маршрутах транспортного ринку для перевезення зернових вантажів сприятиме зменшенню транспортних витрат, а отже і підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світовому ринку.

Мета дослідження - аналіз умов роботи регулювальників швидкості скочування відчепів та встановлення конфігурації області допустимих режимів гальмування відчепів на сортувальних гірках з башмачними гальмовими позиціями (БГП). Під час виконання дослідження використовувались методи обстеження залізничних станцій та методи теорії гіркових процесів. Башмачні гальмові позиції на сортувальних коліях є додатковими елементами немеханізованих сортувальних гірок, де необхідно виконувати перевірку умов розподілення відчепів. Через значну тривалість регулювання швидкості відчепу у порівнянні з заняттям стрілок та уповільнювачів обмеження по розділенню на БГП є більш жорсткими у порівнянні з обмеженнями на спускній частині гірки. У зв'язку з цим у разі визначення потрібного штату регулювальників необхідно виконувати перевірку переробної спроможності гірок. В результаті виконаних досліджень вперше встановлено залежності для визначення тривалості регулювання швидкості скочування відчепа на БГП. Встановлено, що робота БГП може накладати додаткові обмеження на умови регулювання відчепів уповільнювачами спускної частини гірки. За рахунок вказаних обмежень уточнено конфігурацію області допустимих швидкостей виходу відчепів з уповільнювачів спускної частини гірок з немеханізованими парковими гальмовими позиціями. Практична значимість. Результати дослідження дозволяють удосконалити методи визначення переробної спроможності сортувальних гірок та нормування штату регулювальників швидкості вагонів.

Мета роботи - розробка методів розрахунку переробної спроможності сортувальних гірок для умов втрати уповільнювачами гальмової потужності. Функціонування сортувальних гірок пов'язано з дією значної кількості випадкових факторів, таких як: характеристики відчепів, умови зовнішнього середовища, величина гальмової потужності, що реалізується уповільнювачами, тощо. У зв'язку з цим для дослідження поставлених завдань використано методи імітаційного моделювання та математичної статистики. Визначення швидкості та часу руху відчепів за маршрутами здійснюється на підставі моделювання їх скочування з сортувальної гірки. У випадку, якщо гальмової потужності уповільнювачів спускної частини гірки недостатньо для зупинки ними відчепів, то під час розпуску повинні передбачатись перерви для звільнення попередніми відчепами маршрутів скочування. З використанням методів теорії ймовірності визначено залежності, що дозволяють встановлювати тривалість вказаних зупинок. У випадку, якщо гальмової потужності уповільнювачів на спускній частині гірки та на сортувальних коліях недостатньо для виконання вимог прицільного регулювання швидкості скочування відчепів, то необхідно використовувати додаткове башмачне гальмування. В дослідженні розроблені методи, які на підставі імітаційного моделювання сортувального процесу дозволяють встановлювати потрібну величину збільшення тривалості розпуску, що забезпечує безпеку руху за заданої кількості регулювальників швидкості руху вагонів. Запропоновано удосконалені методи визначення переробної спроможності сортувальних гірок. Їх особливість у тому, що вони (на відміну від існуючих) дозволяють враховувати технологічні обмеження, що викликані вимогами безпеки сортувального процесу, і можуть застосовуватись для оцінки показників роботи гірок за умов параметричних відмов уповільнювачів. Застосування запропонованих методів дозволяє для існуючих обсягів роботи оцінювати вплив несправності уповільнювачів на погіршення показників роботи сортувальних гірок.

Розглянуто класифікацію ризиків, що є характерними для сортувального процесу, встановлення їх допустимих рівнів та встановлення параметрів сортувального процесу, які впливають на рівень ризиків. Сортувальна гірка являє собою складний інфраструктурний та технологічний комплекс при експлуатації якого взаємодіють залізнична колія, системи автоматики, телемеханіки та зв'язку, маневрові локомотиви, вагони, вантажі, виробничий персонал, що підвищує складність проблеми забезпечення безпеки руху. В процесі дослідження використовувались методи теорії безпеки руху поїздів та менеджменту ризиків. Основними об'єктами ризику, характерними для сортувальних гірок, є регулювальники швидкості скочування вагонів, що працюють у небезпечній зоні (індивідуальний ризик), інфраструктура сортувальних гірок, рухомий склад та вантажі, що у ньому перевозяться (технічний ризик). На сортувальних гірках також має місце економічний ризик, що пов'язаний з підвищенням собівартості сортувального процесу при нераціональному його виконанні. Запропоновано допустимі імовірності виникнення небажаних подій для різних видів ризику. Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній систематизовані ризики, що характерні для розпуску составів на сортувальних гірках, що дозволяє удосконалити методи побудови області допустимих режимів гальмування відчепів та оптимізації управління швидкістю скочування відчепів. Застосування запропонованих методів дозволяє підвищити безпеку сортувального процесу на залізничних станціях.

Цель работы - повышение эффективности сортировочного процесса на сортировочных горках с немеханизированными парковыми тормозными позициями путем оптимизации распределения сортировочных путей между регулировщиками скорости вагонов. Исследования выполнены с использованием методов моделирования горочных процессов и метода ветвей и границ. На железных дорогах Украины 87 % сортировочных горок имеют немеханизированные тормозные позиции. Характерной особенностью работы таких горок является появление дополнительных требований к интервальному регулированию скорости скатывания отцепов для обеспечения возможности их последовательного торможения регулировщиком, который обслуживает несколько сортировочных путей. В этой связи актуальной является задача поиска такого распределения сортировочных путей между регулировщиками скорости вагонов, которое обеспечивает минимальную продолжительность роспуска. В общем случае число возможных вариантов решения данной задачи является ограниченным, но может быть весьма большим. Поэтому исследование посвящено поиску правил, которые позволяют исключать из анализа заведомо нерациональные варианты. В результате выполненных исследований разработан формальный метод оптимизации распределения сортировочных путей между регулировщиками скорости вагонов. Практическая значимость. Результаты выполненных исследований могут быть использованы в оперативной работе железнодорожных станций для решения задачи автоматизированной выдачи рекомендаций по организации роспуска на немеханизированных сортировочных горках, а также при решении задач нормирования числа регулировщиков скорости вагонов на них.

Досліджено проблему управління розформуванням составів на сортувальних гірках, де використовується башмачне регулювання швидкості скочування відчепів. На залізничному транспорті України на 87 % сортувальних гірок застосовують башмачне гальмування для регулювання швидкості скочування відчепів. Окрім того, у зв’язку зі значним зносом гальмових уповільнювачів, башмачне гальмування інтенсивно використовується і на гірках, де механізовані всі гальмові позиції. З використанням методів математичної статистики та кореляційного аналізу, методів управління ризиками виконано оцінку показників безпеки процесу розформування составів поїздів на сортувальних гірках з немеханізованими гальмовими позиціями. Імітаційне моделювання, числові методи розв’язання диференціальних рівнянь, методи математичного програмування застосовувалися для розробки методів вибору режимів розформування составів на сортувальних гірках з немеханізованими гальмовими позиціями та для розробки вимог до організації сортувального процесу в умовах зменшення гальмової потужності уповільнювачів. Теорія ймовірностей, теорія маневрової роботи, імітаційне моделювання, математична статистика - для удосконалення методів оцінки переробної спроможності сортувальних гірок. Отримані результати вирішують наукове завдання підвищення ефективності розформування-формування составів вантажних поїздів на сортувальних гірках з немеханізованими гальмовими позиціями за рахунок оптимізації управління швидкістю скочування відчепів і можуть бути використані для складання технологічних процесів роботи станцій, планування штату регулювальників швидкості вагонів, розробки рекомендацій гірковим операторам, черговим по сортувальних гірках та маневровим диспетчерам.