Досліджено податковий арешт майна як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Вивчено адміністративно-примусові заходи забезпечення виконання платником податків його обов'язків як складової державного примусу, що реалізовується у спеціальній діяльності органів доходів і зборів. Проаналізовано сучасне нормативно-правове забезпечення діяльності органів доходів і зборів щодо забезпечення виконання платником податків його обов'язків. Досліджено сутність податкового арешту майна та процедуру його застосування як виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків, та підстави його застосування. Класифіковано податковий арешт майна, узагальнено зарубіжний досвід застосування цього забезпечувального способу.

Розглянуто міжнародні стандарти створення та діяльності спеціальних антикорупційних органів. Охарактеризовано національні спеціальні антикорупційні органи. Висвітлено особливості функціонування багатоцільових установ із протидії корупції у зарубіжних країнах (Бюро з розслідування випадків корупції Республіки Сінгапур, Незалежної антикорупційної комісії Гонконгу, Центрального антикорупційного бюро Республіки Польща, Спеціальної слідчої служби Литовської Республіки, Бюро із запобігання та боротьби з корупцією Латвійської Республіки, Національного центру з боротьби з корупцією Республіки Молдова). Приділено увагу питанням діяльності спеціалізованих прокуратур з боротьби з корупцією Федеративної Республіки Німеччина та спеціального антикорупційного органу "Лахав 433" і Об'єднаного центру інформації держави Ізраїль. Подано інформацію про створення та діяльність інститутів запобігання та протидії корупції у Франції, Молдові та Грузії.

На основі аналізу наукових, а також нормативно-правових джерел здійснено наукову розробку принципів адміністративної діяльності в антикорупційних органах України. Зазначено, що питання адміністративної діяльності незалежно від сфер її існування в сучасній правовій науці знаходиться на етапі первинної дискусії, адже сама концепція адміністративної діяльності потребує обговорення й обгрунтування. Констатовано відсутність наукових розробок питань адміністративної діяльності антикорупційних органів. Під принципами адміністративної діяльності антикорупційних органів запропоновано розуміти стандарти та правила, що є частиною ідентифікуючої основи функціонування антикорупційного органу, в яких концентруються базові ідеї, вихідні начала, закріплені в правових нормах, які визначають систему адміністративних процедур, спрямованих на упорядкування внутрішньоорганізаційних процесів, побудову структури цих органів та операційного менеджменту в них, налагодження співпраці з іншими зацікавленими суб'єктами, необхідних для їх сталого ефективного функціонування з метою досягнення завдань і реалізації їх функцій. За допомогою визначення принципів на законодавчому рівні відбувається закріплення стандартів правового регулювання певної царини або діяльності, проте сформувати їх вичерпну систему, зважаючи на динамічність публічних або суспільних процесів, неможливо. Натомість структурування цих принципів надає змогу знайти спільні характеристики в організації, побудові та виконавчо-розпорядчій діяльності антикорупційних органів. Проблема формування принципів адміністративної діяльності відбувається в розрізі дискусії про природу, характер і зміст останньої, відповідно, також не може розглядатися науково доведеним фактом, адже гіпотеза, що висувається, потребує глибшого аналізу, наукового обговорення, доведення.

Вперше у вітчизняній юридичній науці проведено комплексне дослідження концептуальних засад адміністративної діяльності спеціалізованих антикорупційних інституцій України. Проаналізовано сучасний стан запобігання корупції в Україні. Розглянуто зарубіжний досвід створення та функціонування спеціалізованих антикорупційних органів. Охарактеризовано поняття, ознаки та систему спеціалізованих антикорупційних органів України. Визначено загальнотеоретичні аспекти категорії "адміністративна діяльність", проведено її співставлення із суміжними та похідними категоріями. Сформульовано поняття й особливості адміністративної діяльності антикорупційних органів, проаналізовано правове регулювання їх адміністративної діяльності. Розкрито особливості інформаційно-правового забезпечення адміністративної діяльності спеціалізованих антикорупційних органів України, визначено її ключові принципи. Здійснено системний аналіз функцій і форм адміністративної діяльності. Надано характеристику юрисдикційній діяльності антикорупційних органів як частини адміністративної діяльності. Проаналізовано практику застосування адміністративної відповідальності як методу запобігання корупції персоналу правоохоронних органів України, а також застосування адміністративної відповідальності за порушення, пов'язані з корупцією у діяльності посадових осіб правоохоронних органів. Розкрито ключові проблеми оподаткування корупційний доходів в Україні. Адміністративну діяльність антикорупційних органів визначено як систему адміністративних процедур (обумовлених інформаційно-аналітичними, забезпечувальними, представницькими, контрольними, юрисдикційними повноваженнями посадових осіб, які обіймають адміністративні посади в цих органах), що грунтується на нормах спеціального законодавства, а також нормах відомчих документів, носить професійний, виконавчо-розпорядчий, організуючий, державно-владний характер і спрямовується на впорядкування внутрішньоорганізаційних процесів, побудову структури цих органів та операційного менеджменту в них, здійснення публічно-сервісної діяльності, налагодження співпраці з іншими зацікавленими суб'єктами, необхідної для їх сталого ефективного функціонування з метою досягнення завдань і реалізації їх функцій.