Вивчено антиоксидантну активність (АОА) деяких плодоовочевих порошків (ПОП) у процесі автоокиснення соняшникової олії за умов кімнатної та підвищеної температур. Показано, що помітна стабілізація олії порошками має місце у разі вмісту їх в олії у кількості 5 - 10 мас. %. Незалежно від умов окиснення олії найбільш виражену АОА виявив порошок перцю жовтого солодкого (ПЖС). Використання ПОП ПЖС, часника, хрону та моркви у кількості 10 мас. % дозволяє збільшити термін зберігання соняшникової олії за природних умов у 1,5 - 2 рази й одночасно підвищити біологічну та вітамінну цінність продукту.

Досліджено нерадикальну хемілюмінесценцію хлорбензольних розчинів рослинних олій (соняшникової, кукурудзяної, соєвої, рапсової та ін.), що реєструється за температури 333 - 353 K. Установлено, що джерелом випромінювання є продукти термічного розкладу речовин, що утворюються в оліях у процесі окиснення залишків ненасичених жирних кислот гліцеридів.

Исследована антиоксидантная активность ряда фенольных соединений природного и синтетического происхождения на модели железоинициированного окисления молекулярным кислородом дисперсии фосфолипидов яичного желтка в фосфатном буфере при газоволюмоментрическом контроле за процессом. Эффективность фенолов в данной системе отличается от таковой в процессе жидкофазного гомогенного окисления углеводородов.

Визначено оптимальні умови фракціонування водних екстрактів лікарських рослин, одержаних в електролітичній комірці з вуглецевими електродами, які знаходяться під напругою 35 В. Фракціонування проведено органічними розчинниками: етилацетатом і діетиловим ефіром. У складі фракцій, одержаних етилацетатом, виявлено фенолкарбонові й оксикоричні кислоти, гідроксипохідні бензолу та хінони. Складовими компонентами фракції діетилового ефіру є флавоноїди. За допомогою методу хемілюмінесценції у процесі окиснення етилбензолу вивчено антиоксидантну дію екстрактів та їх фенольних фракцій. Установлено, що суміш одержаних фракцій більш ефективно, у порівнянні з вихідним екстрактом, гальмує процес окиснення етилбензолу.

Досліджено вплив інтенсифікуючих екстракцією чиників на антирадикальні й антиоксидантні властивості екстрактів. Досліджено антиоксидантну властивість (АОА) екстрактів у реакціях окиснення молекулярним киснем етилбензолу та соняшникової олії. Встановлено закономірності зміни антиоксидантних властивостей екстрактів залежно від умов екстракції. У складі екстрактів виявлено фенолкарбонові й оксикоричні кислоти, диоксибензоли та флавоноїди. Досліджено антирадикальну активність (АРА) екстрактів у реакції зі стабільним радикалом 2,2-дефініл-1-пікрилгідразилом. Установлено, що суміші фенольних сполук екстрактів за їх реакційною здатністю значно перевищує типові синтетичні антиоксиданти (2-трет-бутил-4-гідроксіанізол і 3,5-ди-трет-бутил-4-гірокситолуол. Показано, що за умов циркуляційної, а також інтенсифікованої за принципом електродіалізу екстракції відбувається витрачання фенольних сполук, внаслідок чого антирадикальні властивості розчинів фенолів знижуються. Встановлено взаємозв'язок зниження антирадикальних властивостей з характеристиками електронної структури молекул фенольних соплук, а саме: потенціалом іонізації молекули та міцністю зв'язку O - H реакційного центру. Виявлено особливості хемілюмінесцентного (ХЛ) світіння за умов окиснення молекулярним киснем рослинних олій (соняшникової, кукурудзяної, соєвої, рапсової, оливкової, кокосової) за однакових умов. Установлено три незалежні компоненти ХЛ світіння, які залежать від хімічного складу олій (жирних кислот, токоферолів).

Вивчено антиоксидантну дію екстрактів лікарських рослин у разі автоокислення (293 ДО) маргаринів. Установлено, що найбільш ефективним антиоксидантом є екстракт із листів мучниці, одержаний за умов інтенсифікованої за принципом електродиаліза мацерації. Високі антиоксидантні властивості екстракту обумовлені сполукою фенольних сполук.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.11-273.5 + Г252.73-27

Рубрики:

Вуглеводні одноядерні (бензол, толуол, ксилол)

Ароматичні аміни та їх похідні

Шифр НБУВ: Ж69583/Сер.А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що дія фенольних антиоксидантів у процесі окиснення етилбензолу в емульсії має ряд особливостей, пов'язаних з впливом колоїдно-хімічних факторів системи. Антиоксидантна активність фенолів в емульсії етилбензол - вода залежить від розподілу фенолів між фазами, гідрофільно-ліпофільних властивостей молекул фенолів, їх поверхневої активності та кислотної дисоціації у водній фазі.

Исследованы изомеры бензопирена и проанализированы рассчитанные значения гидрофобности их молекул. Проведен поиск оптимальных условий экстракционного извлечения из атмосферной воды изомеров бензопирена и хроматографического разделения бензо(e)пирена и бензо(a)пирена. Определена концентрация бензо(e)пирена и бензо(a)пирена в атмосферной воде (снег), загрязненной полициклическими ароматическими углеводородами (бензо(a)антраценом, бензо(b)флуорентеном, хризеном).

Індекс рубрикатора НБУВ: ЕО*827.512.4 + Г471.8

Рубрики:

Хроматографія газів. Газорідинна хроматографія

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ