На основі методу неперервного продовження за параметром розроблено метод побудови траєкторії навантаження конструкції, яка має і граничні точки, і точки біфуркації. Метод застосовний для систем нелінiйних алгебраїчних рівнянь, які описують сім'ю екстремалей, які надають мінімального значення повній потенціальній енергії деформації конструкції, і дає можливість знайти всі гілки траєкторії навантаження, які виходять з точок біфуркації, і продовжити розв'язок по будь-якій з них. Метод базується на тому, що власні вектори доповненого якобіана системи рівнянь у розширеному просторі змінних, які відповідають на основній гілці траєкторії навантаження його нульовим власним значенням, є біфуркаційними і утворюють активний підпростір розв'язків рівняння продовження. Причому решта власних векторів утворює пасивний підпростір, у якому лежить вектор продовження по основній гілці навантаження. В результаті весь процес обчислення вектора продовження розв'язку в довільній точці траєкторії навантаження зводиться до визначення власних векторів розширеного якобіана вихідної системи нелінійних алгебраїчних рівнянь, ідентифікації їх за належністю до активного чи пасивного підпросторів і формуванню на їх основі за допомогою аналітичних співвідношень вектора продовження розв'язку.

Рассмотрены устойчивость и закритическое поведение упругого, пологого сферического купола, жёстко заделанного по контуру и нагруженного равномерным поперечным давлением. Решение задачи построено методом Рэлея - Ритца на основе уравнений Маргерра с аппроксимацией перемещений рядом Фурье в окружном направлении и функциями Бесселя - в радиальном. Полученная система нелинейных алгебраических уравнений решена методами продолжения. Впервые показано, что оболочка имеет закритические неосесимметричные состояния равновесия с нагрузками, значительно меньшими верхней критической нагрузки и нагрузок, соответствующих точкам бифуркации. Высказано предположение о том, что учёт форм этих состояний равновесия в качестве начальных неправильностей сферического купола должен позволить смоделировать разброс его экспериментально найденных критических нагрузок.

Обговорено основні етапи побудови теорії згину тонких пластин. Розглянуто вклад різних учених у розв'язання цієї проблеми. Наведено основні бібліографічні джерела щодо цього питання.