Проаналізовано теоретичні основи педагогічного проектування. Розкрито вплив інтегративних тенденцій у науці на формування змісту сучасної вищої освіти. Визначено сутність модуля як елемента модульної структури навчальної дисципліни й інструмента втілення інтеграції наукових знань у зміст освіти. Обгрунтовано дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань.

Проанализированы теоретические основы педагогического проектирования. Раскрыто влияние интегративных тенденций в науке на формирование содержания современного высшего образования. Определена сущность модуля как элемента модульной структуры учебной дисциплины и инструмента воплощения интеграции научных знаний в содержание образования. Обоснованы дидактические основы проектирования модульной структуры учебной дисциплины на основе интеграции научных знаний.

На базі функціонального підходу обгрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель комп'ютерного підручника, висвітлено його суть та особливості, проаналізовано засоби реалізації його дидактичних функцій. Визначено провідні функції комп'ютерного підручника, виділено критерії його оцінювання як засобу навчання. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено, що застосування даного підручника сприяє підвищенню якості знань майбутніх спеціалістів, формуванню їх пізнавальної активності.

Проаналізовано сутність інтеграційних процесів у наукових знаннях, їх вплив на формування змісту сучасної освіти. Визначено поняття змісту освіти як одного з головних елементів у структурі процесу навчання. Висунуто вимоги до його змісту, найголовнішою серед яких є спрямованість освіти на реалізацію мети всебічного розвитку особистості за умови здійснення внутрішніх зв'язків між предметами, їх інтеграції. Зроблено висновок щодо обов'язковості зв'язку між наукою і навчальними дисциплінами, який є основоположним чинником побудови змісту сучасної освіти.

Проанализированы сущность интеграционных процессов научных знаний, их влияние на формирование содержания образования. Определено понятие содержания образования как одного из главных элементов в структуре процесса обучения. Выдвинуты требования к его содержанию, основным, из которых является направленность образования на реализацию цели всеобщего развития личности при условии осуществления внутренних связей между предметами, их интеграции. Сделан вывод об обязательности связи между наукой и учебными дисциплинами, которая является основополагающим фактором построения содержания современного образования.

Визначено засади інтеграції наукових знань на основі дослідження впливу інтегративних тенденцій у науці на формування змісту сучасної вищої освіти та на навчальну дисципліну. Обгрунтовано дидактичні основи проектування модульної структури навчальної дисципліни на засадах інтеграції наукових знань: сутність, мету, закономірності, принципи, етапи та логіку. Розроблено технологію даного проектування. Визначено, що внутрішня науково-методична експертиза модульної структури навчальної дисципліни, спроектованої на засадах інтеграції наукових знань, має здійснюватися за моделями оцінювального та діагностичного типів. Проведено емпіричне дослідження, яке довело високу якість готового проекту та позитивний вплив даного проектування на планування та результативність навчального процесу ВНЗ.

Висвітлено сутність та особливість мобільного навчання, проаналізовано його дидактичний потенціал. Виявлено основні переваги використання мобільних технологій в освіті: полегшення доступу до освіти; можливість навчатися у власному ритмі, за умов конфіденційності; діалогічний характер навчання; ситуаційність; задоволення інтересів за межами навчальної програми за рахунок доступу до додаткових інформаційних ресурсів, що підвищує мотивацію, стимулює пізнавальну активність та інтерес.

Актуальність матеріалу, викладеного у статті, зумовлена, з одного боку, об'єктивною практичною необхідністю розробки сучасних електронних засобів навчання і їх упровадження в практику вищої школи, а, з іншого боку, - наявністю значних педагогічних і технологічних проблем щодо якісного проектування таких засобів і дидактично зваженого та доцільного їх використання у процесі підготовки студентів. Мета статті полягає у висвітленні результатів науково-практичної роботи, проведеної авторами в напрямах дослідження ролі та місця електронного підручника в системі дидактичних засобів; розробки дидактичних засад створення електронного підручника на основі аналізу його дидактичних функцій і способів їх реалізації; визначення шляхів забезпечення ефективності навчання студентів з використанням електронного підручника. Окреслено перспективні завдання розвитку теорії електронного підручника для вищої школи.

Актуальность материала, изложенного в статье, обуславливается, с одной стороны, объективной необходимостью разработки современных электронных средств обучения и их внедрения в практику высшей школы, а, с другой стороны, - наличием значительных педагогических и технологических проблем, касающихся качественного проектирования таких средств и дидактически целесообразного их применения в процессе подготовки студентов. Цель статьи - в освещении результатов научно-практической работы, проведенной авторами в направлениях исследования роли и места электронного учебника в системе дидактических средств; разработки дидактических основ создания электронного учебника на базе анализа его дидактических функций; определения путей обеспечения эффективности обучения студентов с использованием электронного учебника. Очерчены перспективные задачи развития теории электронного учебника для высшей школы.

The relevance of the material stated in the paper is caused by objective needs of design contemporary electronic teaching aids and their application into practice of higher school on the one hand, and by the presence of considerable pedagogic and technological problems as for quality projecting of such aids and their reasonable use in the process of students' training. The aim of the paper is to cover results of scientific-practical work held by the authors in the areas of investigation role and place of an electronic textbook in the system of teaching aids; of development didactic base of electronic textbook design on the basis of its didactic functions analysis; of specifying ways of provision effectiveness of the students' training with application of an electronic textbook. Perspective tasks of development of the theory of electronic textbook for higher school are determined.

Актуальність статті зумовлена необхідністю формування алгоритмічної культури, яка є провідною складовою професійної компетентності майбутніх учителів інформатики. Визначено роль розв'язання алгоритмічних задач на графах у формуванні алгоритмічної культури майбутнього вчителя інформатики. Проаналізовано потенціал кожної з ключових задач щодо сприяння формуванню структурних компонентів алгоритмічної культури. Обгрунтовано актуальність створення практикуму з розв'язування таких задач у середовищі MAPLE для майбутнього вчителя інформатики. Охарактеризовано дидактичне наповнення практикуму. Окреслено перспективи його впровадження у практику навчання.

Актуальность статьи обусловлена необходимостью формирования алгоритмической культуры, которая является ведущим компонентом профессиональной компетентности будущих учителей информатики. Определена роль решения алгоритмических задач на графах в формировании алгоритмической культуры будущего учителя информатики. Проанализирован потенциал каждой из ключевых задач в аспекте способствования формированию структурных компонент алгоритмической культуры. Обоснована актуальность создания практикума по решению таких задач в среде MAPLE для будущих учителей информатики. Охарактеризовано дидактическое наполнение практикума. Очерчены перспективы его внедрения в практику обучения.

The relevance of the material stated in the paper is caused by the necessity of forming algorithmic culture which is leading component of professional competence of a future computer science teacher. The aim of the paper is detection of the role of solving algorithmic problems on graphs for forming algorithmic culture of a future computer science teacher. The potential of the each task as for promoting of formation structure components of algorithmic culture is analyzed. The urgency of design of a practicum on the tasks solving in the MAPLE software is grounded. Didactic content of the practicum is characterized. The perspectives of its implementation into the training practice are outlined.

Обоснована методика дидактического анализа учебной дисциплины в системе профессиональной подготовки специалистов.

Висвітлено основні теоретичні засади педагогічної діагностики, визначено її сутність, функції, цілі, а також вимоги до її здійснення, окреслено актуальні проблеми педагогічної діагностики. Викладено стислий опис предметної галузі "Штучний інтелект". Висвітлено її основні поняття, підходи до моделювання мислення, основні напрями досліджень цієї галузі інформатики. Виокремлено найбільш перспективні напрями з точки зору залучення їх потенціалу до вирішення деяких проблем педагогічної діагностики. Розкрито сутність знань як головного об'єкта обробки інтелектуальних систем, особливості основних моделей представлення знань та їх застосування для моделювання певної предметної області. Висвітлено основні постулати нечіткої логіки як засобу формалізації знань у штучно-інтелектуальних системах, наведено приклади застосування нечіткої логіки для прийняття рішень.

Для сучасної вітчизняної економіки нагальним завданням є забезпечити сталий процес формування національного кадрового ресурсу висококваліфікованих ІТ-фахівців. У вирішенні зазначеного завдання суттєва роль належить учителю інформатики, який має бути здатним увести учнів у динамічний світ інформатики та цифрових технологій, пробудити їх інтерес до поглибленого оволодіння предметом, сформувати стійку мотивацію до вибору професії в ІТ-сфері. Разом з тим, система професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, зберігаючи певну інерційність, не забезпечує окреслених якостей його готовності і тим самим втрачає адекватність вимогам суспільства. Отже, набуває актуальності модернізація професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, і зокрема його інформатичної освіти. У пошуку концептуальних засад для її реалізації привертає увагу холістичний підхід, на якому акцентує низка нормативних документів. Проведений аналіз засад холістичної освітньої парадигми засвідчує доцільність їх запровадження у сучасну професійну освіту. Проте сьогодні у вітчизняній освіті холістичний підхід сприймається досить обмежено, фокусуючись здебільшого на проблемі цілісного розвитку особистості того, хто навчається. Разом з тим, потенціал цього підходу є значно потужнішим, і його комплексна реалізація в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики постає перспективним напрямом її модернізації та вдосконалення. Для вирішення поставлених завдань було застосовано в комплексі низку теоретичних методів дослідження. Представлено розроблену інноваційну модель розглядуваної підготовки, де холістичний підхід виступає концептуальною основою у визначенні змісту освіти, виборі способів і методів його подання і освоєння, організації освітньої практики майбутніх учителів інформатики. Висновки: аналіз висвітлених в роботі напрямів та шляхів реалізації холістичного підходу на рівнях визначення змісту інформатичної освіти, вибору способів його подання і освоєння, організації освітньої практики майбутніх учителів інформатики дозволяє припустити, що у такий спосіб уможливлюється більш повне розкриття переваг холістичної освітньої парадигми. Дійсно, генералізація змісту інформатичної освіти здатна сформувати у майбутніх учителів цілісну і гнучку систему знань більшої інформаційної ємності за стислий навчальний час. Компактне мультикодове подання інтегрованого контенту надасть можливість його ефективного засвоєння. Проектно-орієнтоване навчання дозволить поєднати освітню практикe майбутніх учителів інформатики із практикою інноваційних застосувань ІКТ для вирішення нагальних проблем реального життя.

Запропоновано розроблення графічного компонента як складника інформаційно-навігаційної системи університету. Висвітлено специфікацію вимог до графічного компонента зазначеної системи; уточнено постановку завдання проєктування; розкрито основні етапи проєктування та розроблення графічного компонента інформаційно-навігаційної системи.

Проаналізовано можливості основних інструментів безперервної інтеграції для автоматизованого тестування та визначено критерії їх оцінювання. На основі визначених критеріїв розроблено модель оцінювання зазначених інструментів за допомогою СППР та використано її для вибору відповідного інструменту. Рекомендований СППР інструмент безперервної інтеграції CircleCI було запроваджено на підприємстві для тестування реального програмного продукту. Отримано та проаналізовано результати використання моделі оцінювання.