Досліджено особливості історіографічної рефлексії над подіями давньоруського періоду, суспільно-політичним і культурним життям українських земель у складі польсько-литовської держави, історією козацтва, процесом національного відродження українського народу в XIX ст. Проаналізовано основні традиції висвітлення проблем історичної україніки й їх переосмислення у міжвоєнній польській історичній науці. Охарактеризовано значимість історичних міфів і стереотипів в інтерпретації української проблематики польськими науковцями. Обгрунтовано, що на оцінки подій минулого України у працях істориків значною мірою впливали ідеологічні та суспільно-політичні процеси, які відбувалися у польському суспільстві в міжвоєнний період.

Проаналізовано погляди польських істориків міжвоєнного періоду на проблеми походження українського козацтва. Досліджено перебіг дискусії між польськими істориками щодо нових поглядів на козацьку проблематику в історії Польщі.

Проаналізовано особливості викладання історії України для студентів вищих навчальних закладів економічного профілю навчання. Запропоновано зацікавлення студентів вивченням історії через інтеграцію її навчального матеріалу з економічними дисциплінами. Наведено приклади навчальних тем і проблем, де є можливим поєднати історію України з економічною проблематикою.

Проаналізовано особливості та проблеми викладання "Філософії глобальних проблем сучасності" для студентів вищих навчальних закладів економічного профілю навчання. Запропоновано варіанти інтеграції її навчального матеріалу з економічними дисциплінами. Наведено приклади навчальних тем і проблем, вивчення яких необхідне для поглиблення розуміння студентами світових глобальних проблем та економічних процесів.

Проаналізовано залучення краєзнавчого матеріалу під час вивчення загальнообов'язкових дисциплін на прикладі інтеграції з курсом "Історії України" за програмою її викладання для студентів Інституту підприємництва та перспективних технологій Національного університету "Львівська політехніка". Розглянуто краєзнавчий матеріал, який для прикладу буде стосуватися саме регіону розташування навчального закладу - Західної України, а зокрема Прикарпаття. Така спрямованість зумовлена уже проведеною апробацією інтеграції краєзнавства у навчальний процес, яка проводиться викладачами університету та може слугувати для них і практичними порадами на майбутнє. Наведено приклади з інтеграції з краєзнавчим матеріалом інших регіонів, які показують широкі можливості для орієнтації навчального матеріалу з історії України та для приближення його до потреб та інтересів студентів, зацікавлення їх вивченням предмета. Інтеграція з краєзнавством надасть змогу наблизити для студентів історію, як частину їх повсякденного життя, сформувати розуміння минулого, як безпосередньої основи та коренів сучасності. Використано приклади з історії конкретного середовища життя студентів, що сприятиме розширенню їх загальноінтелектуального кругозору, зацікавленості вивченням курсу історії, так і піднесенням патріотичних почуттів любові та прив'язаності до рідного краю.

Проаналізовано еволюцію жанру перекладів церковних піснеспівів у творчості композиторів кінця XIX - початку XX ст.

Проанализирована эволюция жанра церковных песнопений в творчестве композиторов конца ХІХ - начала ХХ ст.

The article analyzes the development of ecclesiastical singing in works by the composers of the late XIX - the early XX century.

Зазначено, що протягом століть люди в усьому світі створювали унікальне мистецтво, де церковна музика відіграє важливу роль як фактор вічності та сакрального часу.

Указано, что в течение столетий люди во всем мире создавали уникальное искусство, где церковная музыка исполняет важную роль, как фактор вечности и сакрального времени.

The article deseribes the many-century process of people creating a unique kind of art in which church music plays an important role as a factor of eternity and sacral time.

Опубліковано наукові розвідки українських і польських дослідників, присвячені вивченню історіографічних образів Речі Посполитої. Показано, як залежно від епохи, політичних умов, ідеологічного клімату та теоретико-методологічних уподобань дослідників, цивілізаційна спадщина Речі Посполитої трактувалася по-різному, а наукові дискусії нерідко переростали в емоційні обговорення, до яких залучалися широкі громадські кола. Розглянуто концепт Люблінської унії в українській історіографії доби позитивізму. Увагу приділено образу героя та антигероя Речі Посполитої середини XVII ст. в творчості Л. Кубалі, образам Речі Посполитої на сторінках польських історичних часописів Львова XIX - поч. XX ст., Хмельниччині в дослідженнях львівських учнів М. Грушевського.

Розглянуто історичні образи сусідніх народів Центрально-Східної та Східної Європи — українців, поляків, білорусів. Проаналізовано механізм конструювання цих уявлень у контексті національної міфології. Запропоновано аналіз польської, білоруської та української історіографії модерної доби з означеної проблематики. Простежено кореляцію між "історіографічними образами" в академічному історичному наративі та "історичними образами" в колективній соціальній пам'яті. Звернуто увагу на сучасну політику пам'яті та виявлення шляхів подолання конфронтаційних історичних дискурсів.