Приведены результаты лечения онихомикозов стоп (различные клинические формы) у 34-х больных с применением тербизила по 250 мг в сутки на протяжении 12 нед. Контрольный осмотр проводили по истечении 6 месяцев после окончания лечения. Отмечен высокий эффект (клинический и лабораторный) при применении тербизила. Препарат хорошо переносился пациентами, не вызывал аллергических реакций и рекомендуется как препарат выбора при лечении онихомикозов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-3

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-3 + Р64-37

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Психіатрія

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що у пацієнтів, які страждають на псоріаз, зміни клітинної ланки імунітету характеризуються системністю та носять різнонаправлений характер. Зазначено, що недостатність Т-клітинної ланки імунітету поєднується з низькою кількістю антитіл-продукуючих клітин, перерозподілом цитотоксичної функції та нагромадженням явищ інтоксикації. Виявлено зміни у показниках ліпідограми, на підставі чого зроблено висновок про наявність взаємозв'язку між вираженістю порушень показників ліпідограми та ступеня ураження серцево-судинної та гепатобіліарної систем. Встановлено більш виражений позитивний ефект поєднання базової терапії з епадолом, урсохолом і флуренізидом, ніж застосування виключно базової терапії.

Установлена значимость условно-патогенной микрофлоры в возникновении нозокомиальных инфекций и определены пути итенсивной профилактики инфекционных послеоперационных осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.752.1

Рубрики:

Гербіциди. Характеристики та застосування

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Работа выполнена в Институте технической механики Национальной академии наук Украины и Государственного космического агентства Украины. Цель работы - разработка технологии и технологических устройств для нанесения наноструктурированных покрытий, взамен использующихся в промышленности в настоящее время. Проведены экспериментальные исследования, расчеты параметров рабочих процессов и конструкторская разработка плазменных технологических устройств. Использованы стандартные методики исследований и расчетов. Разработаны новые, запатентованные в Украине, плазменные технологические устройства различных типов для нанесения наноструктурированных покрытий на внутренние и наружные рабочие поверхности пар трения типа "цилиндр-поршень". Получены и испытаны образцы покрытий, плазменных технологических устройств и изделий с покрытиями. Подтверждена эффективность принятых технических решений. При использовании разработки в промышленности ожидается экологический и социальный эффект.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-468.5

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.1-2

Рубрики:

Мікробні і паразитарні дерматози

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено оглядові дані щодо основних проблем порушення обміну речовин у пацієнтів, що хворіють на псоріаз, патогенетичні механізми їх розвитку та їх вплив на тяжкість перебігу патологічного процесу. Проведено аналіз запропонованих методик дієтичного харчування за різних форм та стадій перебігу псоріазу та їх вплив на функціональний стан організму пацієнта. Вказано режим харчування пацієнта та наведено рекомендації стосовно основних принципів раціонального харчування під час псоріазу.

Вперше проведено комплексне дослідження основних етапів становлення та розвитку національної системи освіти Фінляндії, структурних складових сучасної системи освіти даної країни, технології втілення іншомовної політики у Фінляндії. Здійснено науково-методичний аналіз загальноєвропейських принципів педагогічної професії та концептуальних засад педагогічної професії у Фінляндії (система відбору до професії, статус учителя у фінському суспільстві, функції сучасного учителя). Виявлено особливості організації професійної підготовки вчителів іноземних мов в університетах Фінляндії з її невід'ємними складовими (фахова підготовка, професійна практика та постійне професійне зростання). Визначено складові професіограми майбутнього вчителя іноземної мови (вісім видів умінь та ряд компетенцій), які складають стрижень професійної готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності. Запропоновано педагогічні умови - посилення єдності теоретичної і практичної підготовки, підвищення якості психолого-педагогічної підготовки, стимулювання науково-дослідницького характеру професійної підготовки майбутнього фахівця. Розроблено на основі запропонованих педагогічних умов теоретичну модель професійної підготовки вчителя іноземних мов, яка відображає взаємозв'язки між основними складовими: чинниками формування вчителя іноземної мови, метою підготовки майбутнього фахівця, особливостями організації навчального процесу, що визначаються принципами, методами, формами навчання та педагогічними умовами, реалізація яких призводить до запланованого результату - сформованості вчителя іноземних мов належного професійного рівня. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо адаптації кращих надбань фінського досвіду підготовки вчителів іноземних мов у систему професійної підготовки українських учителів-мовників на основі порівняльного аналізу структури, змісту й організації професійної підготовки вчителів іноземних мов в університетах Фінляндії й України. Подальшого розвитку набули методи, форми та засоби організації навчального процесу щодо професійної підготовки вчителів іноземних мов у системі вищої професійної освіти України.

Представлено обоснование использования магнетронной технологии с ионным и плазменным ассистированием с целью разработки новой технологии нанесения наноструктурированного хромового покрытия на рабочие поверхности титановых гидроцилиндров взамен гальванической технологии нанесения покрытия типа "твердый хром". Отработана опытная технология нанесения хромового покрытия на натурные образцы деталей. Исследованы механические характеристики полученных покрытий. Показано, что механические характеристики покрытий, полученных по магнетронной технологии с энергетическим ассистированием, существенно превосходят соответствующие характеристики гальванического покрытия "твердый хром". Полученные результаты актуальны для совершенствования технологической базы авиационного машиностроения и способствуют повышению технического уровня шасси самолетов семейства "Ан".

Проблема лікування гострого панкреатиту (ГП) є актуальною у зв'язку зі зростанням захворюваності та високою летальністю у всьому світі. Складність проблеми ГП зумовлена також відсутністю універсальних стандартів ведення та лікування пацієнтів на різних етапах розвитку захворювання. Мета роботи - аналіз результатів лікування хворих з ГП. На базі КЗ "Шоста міська клінічна лікарня" ДОР м. Дніпропетровськ, за період 2008 - 2013 рр. знаходилося на стаціонарному лікуванні 894 пацієнтів з ГП. Проаналізовано результати діагностики, консервативного й оперативного лікування хворих на різні форми ГП. Серед хворих з ГП прооперовано 261 пацієнт, з них лапароскопічно - 156 хворих, у 24 хворих виконано дренування черевної порожнини під місцевою анестезією, іншим хворим проведено хірургічні втручання в декілька етапів. Оптимізована тактика лікування хворих на ГП з застосуванням малоінвазивних втручань за умов багатопрофільного хірургічного стаціонару надала змогу знизити тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, запобігти розвитку гнійно-септичних ускладнень у 68,9 % хворих та зменшити кількість виконання повторних хірургічних втручань. Висновки: комплексне лікування пацієнтів з ГП під час надходження до стаціонару має починатися з повноцінної інтенсивної терапії. У разі наявності ферментативного перитоніту в перші 48 годин показане екстрене хірургічне втручання. Операцією вибору є лапароскопічна санація та дренування черевної порожнини. Запропоноване лікування надало змогу знизити загальну летальність до 2,75 %, післяопераційну - до 6,75 %.

Вібраційна патологія займає одне з провідних місць у структурі професійної захворюваності, є важливою причиною зниження працездатності та розвитку інвалідності, що визначає соціальну значущість цієї проблеми. Дослідження біоелектричної активності головного мозку має суттєве значення. Воно надає змогу оцінити функціональний стан більшості зон мозку в нормі та патології, його методи є неінвазивними та не потребують суттєвих матеріальних витрат. Мета роботи - вивчити особливості біоелектричної активності головного мозку у хворих на вібраційну хворобу (ВХ) від дії загальних вібрацій у періоді після припинення роботи за шкідливих умов. Обстежено 52 хворих на ВХ, зумовленої дією загальних вібрацій. Хворих було розподілено на 2 групи, з яких в першу (основну) увійшли в минулому машиністи екскаваторів та другу (додаткову) групу, до якої увійшли машиністи іншого рухомого складу. Виділення основної групи було зумовлено особливостями виробничого процесу, де поряд із дією загальної вібрації на організм працівника впливають кутові прискорення. Клінічну діагностику проведено за результатами стандартизованого клініко2неврологічного обстеження, що включило лабораторне й інструментальне обстеження. Клінічне визначення ступеня тяжкості хвороби оцінено за даними опитування, неврологічного та локального статусів, за результатами функціональних методів обстеження з бальним визначенням інтегральної оцінки тяжкості патології та відповідно до норм діючого законодавства. Реєстрацію і аналіз електроенцефалографії (ЕЕГ) проводили на 16-канальному електроенцефалографі NEUROLAB компанії "DX-Системи ХАІ Медика" (м. Харків). Цілісний паттерн ЕЕГ оцінювали за класифікацією О. О. Журмунської та В. С. Лосєва (1994 р.). Для статистичних обчислень застосовано статистичний пакет для обробки результатів дослідження SPSS Statistics v.17.0. За результатами візуального аналізу у ЕЕГ серед обстежених хворих основної та додаткової груп було виявлено різноспрямовані зміни паттерну ЕЕГ. Аналіз даних показав, що найбільш поширеним типом ЕЕГ в основній групі є IV дезорганізований (з переважанням альфа-активності), що пов'язано переважно з посиленням впливу з боку таламічних та гіпоталамічних утворень центральної нервової системи (ЦНС). В групі машиністів рухомого складу в кар'єрі переважає III тип ЕЕГ, що свідчить про високу активність ретикулярної формації середнього та подовгастого мозку з можливим розвитком соматогенних вегетативних реакцій у структурі ВХ. Висновки: у хворих на ВХ від дії загальних вібрацій не спостерігається нормальної картини ЕЕГ. В результаті дослідження виявлено різнохарактерний вплив загальної вібрації на функціональну активність головного мозку. Серед патологічних типів ЕЕГ не було грубих порушень, які притаманні хворим з вираженим органічним ураженням головного мозку. Особливістю дії загальної вібрації на машиністів екскаватора є більша ймовірність формування IV типу ЕЕГ, що напряму пов'язано з дією загальної вібрації і, можливо, з додатковим впливом кутових прискорень. Метода ЕЕГ в обстежені хворих на ВХ від дії загальних вібрацій є необхідною та корисною в роботі лікаря загальної практики за умов первинної медико-санітарної ланки.

Проблема профілактики та лікування цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) у всьому світі та Україні займає провідне місце в боротьбі зі зниженням смертності населення. Серед причин розвитку ЦВЗ завжди вказують на атеросклероз судин та гіпертонічну хворобу. Дуже мало уваги приділяється іншим етіологічним чинникам. Біологічна дія виробничої вібрації на організм людини обумовлює, зокрема, і розвиток патології судин головного мозку, що, на нашу думку, впливає на формування ЦВЗ [4]. Вивчення поширеності, визначення ризику виникнення ЦВЗ та етіологічного впливу вібрації на їх розвиток у гірничих робітників кар'єрів, хворих на вібраційну хворобу (ВХ) від дії загальної вібрації, у постконтактному періоді. Проведено дослідження 496 карт динамічного спостереження хворих на ВХ від дії загальної вібрації гірників карієрів, чоловіків, мешканців Дніпропетровської області за двадцятирічний період: 1993 - 2012 роки. Аналіз статистичних даних показав, що питома вага судинного синдрому в структурі ВХ складає 64,5 %, ураження церебральних судин мають 44,9 % хворих. Таким чином, серед хворих з судинною патологією церебральний ангіодистонічний синдром зустрічається в 70 % випадків. У майже 5 % хворих на ВХ від дії загальних вібрацій є ЦВЗ. Аналіз поширеності ЦВЗ у групи хворих на ВХ дозволяє констатувати, що вона в 3,36 разу вища за показники в дорослого чоловічого населення (ДЧН), а поширеність інфаркта головного мозку вища більше ніж у 70 разів. Ризики розвитку ЦВЗ у хворих на ВХ переважають у декілька разів такі ризики в ДЧН Дніпропетровської області. При цьому ймовірність виникнення ЦВЗ у постекспозиційному періоді в хворих на ВХ у 4,1 разу вища, ніж у населення. Висновки: поширеність ЦВЗ у хворих на вібраційну хворобу від дії загальних вібрацій у постекспозиційному періоді в декілька разів переважає таку в ДЧН, а інфаркта головного мозку - у десятки разів. Ризик виникнення ЦВЗ у постекспозиційному періоді в хворих на ВХ від дії загальних вібрацій у декілька разів вищий, ніж у населення. Це свідчить про те, що подальше вивчення особливостей розвитку ВХ від дії загальної вібрації в постекспозиційному періоді є вкрай актуальним та необхідним.

Оскільки розвиток вібраційної хвороби від дії загальної вібрації має свої патогенетичні та клінічні особливості, це явище потребує детального вивчення, а саме: визначення рівня захворюваності, структури захворюваності, особливостей патогенезу, клінічного протікання. Одержані дані можуть бути використані як підгрунтя для розробки у подальшому заходів запобігання виникненню хвороби та лікування хвороби, яка вже виникла, з урахуванням усіх патогенетичних і клінічних тонкощів. Мета дослідження - оцінка ризику виникнення та структури клінічних проявів у хворих на вібраційну хворобу (ВХ) від дії загальної вібрації, зокрема, судинних порушень, а також визначення найнебезпечніших для розвитку даної патології професій серед працівників підприємств з відкритим способом розробки покладів корисних копалин. У виборку, котру використували під час дослідження, були включені хворі на ВХ від дії загальних вібрацій гірничі робітники в постконтактному періоді, що займалися видобутком руди відкритим способом (496 хворих). З дослідження виключили хворих з наявністю цукрового діабету, ревматизму, васкулітів різної етіології, захворювань крові, злоякісних новоутворень. Контрольною групою були вибрані хворі на ВХ без судинних порушень, які мали вік і стаж встановлення ВХ, що статистично не відрізняються. На підставі аналізу медичної документації 496-ти хворих на ВХ від дії загальної вібрації встановлено, що в постекспозиційному періоді серед них переважають хворі з судинними порушеннями: усього 320 хворих. Імовірність судинних порушень у хворих на ВХ (абсолютний ризик) складає 0,65. Відносний ризик судинних порушень у хворих на ВХ при цьому складає 2,95. Етіологічна частка впливу вібрації на їх розвиток складає 66 %. Поширеність цереброваскулярних захворювань серед хворих на ВХ складає 44,6 на 1000. Розповсюдженість судинних порушень серед цієї групи хворих складає 650 випадків на 1000. Встановлено, що судинні порушення є провідним клінічним синдромом у пацієнтів з ВХ від дії загальної вібрації. Найбільшому ризику захворіти судинними порушеннями серед робітників, що були зайняті видобутком руди відкритим способом, піддаються машиністи екскаваторів і машиністи бульдозерів. Висновки: у таких професіях, як бурильники, машиністи екскаваторів, машиністи тепловозів цереброваскулярні порушення є провідним клінічним синдромом. Таким чином, особливістю дії загальної вібрації за відкритого видобутку корисних копалин є високий ризик цереброваскулярних порушень. Високий рівень ризику розвитку та статистичний аналіз різноманітних судинних порушеннь у хворих на ВХ таких професій, як бурильники, машиністи бульдозерів і екскаваторів, надає змогу віднести судинні порушення до професійних захворюваннь, а у водіїв великовантажних автівок - до виробничо-зумовлених.

Ефективність застосування гербіцидів на основі гліфосату може суттєво залежати від якості води, яку використовують для приготування робочих розчинів для обприскування. Дані щодо ефективності застосування ад'ювантів для підвищення фітотоксичної дії гліфосатовмісних препаратів доволі суперечливі, що може бути пов'язано з відмінностями чутливості різних препаративних форм гліфосату до якості води. У зв'язку з цим у вегетаційних і польових дослідах вивчено залежність фітотоксичної дії різних препаративних форм гербіциду гліфосату від якості води в робочому розчині та можливість підвищення ефективності застосування цих препаратів унаслідок добавляння ад'юванту компаньйон голд. Встановлено, що твердість води більшою мірою впливала на фітотоксичну дію препарату клір, який містить ізопропіламінну сіль гліфосату, ніж на дію препарату ураган форте, діючою речовиною якого є калійна сіль гліфосату. В разі добавляння ад'юванту компаньйон голд до препарату клір пришвидшувався розвиток фітотоксичної дії та підвищувалась ефективність контролювання буріянів, що свідчить про доцільність використання ад'юванту з препаратами на основі ізопропіламінної солі гліфосату.

Цель работы - разработка плазменных технологических устройств и их комбинаций для использования в технологической установке, предназначенной для проведения комбинированного технологического процесса упрочнения рабочих поверхностей металлических деталей. При разработке технологической установки выполнялись требования соответствия всех ее составляющих критериям прогрессивности при условии компоновки технологических устройств в пределах рабочей камеры стандартной вакуумной установки. Рассмотрены особенности конструкции и функционирования технологических плазменных устройств, построенных с использованием физических эффектов взаимодействия концентрированных потоков энергии с обрабатываемой поверхностью. Для проведения ионно-лучевой и ионно-плазменной внутренних и внешних поверхностей деталей разработано, изготовлено и испытано несколько моделей автономных ионных источников и магнетронных распылительных систем. Рассмотрены особенность функционирования и назначения различных конструктивных схем построения вакуумно-плазменной установки для обработки деталей различных конфигураций. Выработаны рекомендации по оптимальному составу технологических устройств и конструктивных схем вакуумно-плазменной установки для проведения комбинированной обработки деталей с внутренними и наружными рабочими поверхностями.

Стверджено, що поверхневе зміцнення конструкційного матеріалу деталей машин фізичним впливом на оброблювану поверхню концентрованими потоками енергії є найбільш універсальним і ефективним способом досягнення максимальних функціональних і експлуатаційних показників. Розглянуто технології поверхневої обробки, що базуються на використанні енергетичного потоку газометалевої плазми, який генерується аномальним тліючим розрядом із замкненим дрейфом електронів. Газометалева плазма використовується для модифікації поверхневого робочого шару металу, а також для нанесення наноструктурного функціонального покриття. Для генерації газометалевої плазми в роботі використовується планарна магнетронна розпилювальна система незбалансованого типу, що працює в режимі частотної модуляції струму магнетронного розряду. Мета роботи - розробка плазмового технологічного пристрою з потужнострумовим імпульсним магнетронним розрядом (ПІМР) для генерації енергетичного потоку газометалевої плазми. Плазмовий технологічний пристрій призначено для комплексної зміцнюючої обробки робочих поверхонь пар тертя. Зміцнення досягається поверхневою модифікацією конструкційного матеріалу високо інтенсивним низькоенергетичним іонним азотуванням з подальшим нанесенням наноструктурного функціонального покриття. Експериментально підтверджено, що ПІМР придатний до генерації потоку енергетичної газометалевої плазми, що забезпечує якісне зміцнення поверхні конструкційного матеріалу. Плазмовий технологічний пристрій призначено для виконання всіх технологічних переходів іонно-плазмової обробки в єдиному вакуумному циклі. Досліджено просторові характеристики потоку газометалевої плазми. Показано, що розроблений плазмовий пристрій ефективний для локальної обробки робочих поверхонь пар тертя трубчастого типу. Досліджено локальні параметри плазми ПІМР в області оброблюваної поверхні. Одержано зразки з комбінованим зміцненням, що включає попереднє плазмово-пучкове азотування і фінішне нанесення функціонального наноструктурного покриття. Показано, що обробка поверхні в режимі ПІМР забезпечує отримання робочих характеристик, що перевищують функціональні і експлуатаційні характеристики, які отримуються при роботі технологічного плазмового пристрою в режимі стаціонарного магнетронного розряду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж61/67

Рубрики:

Окремі технологічні процеси

Шифр НБУВ: Ж16745 Пошук видання у каталогах НБУВ