Проаналізовано стан параметрів захисно-пристосувальних систем (ЗПС) ліквідаторів аварії на ЧАЄС, хворих на уролітіаз і калькульозний пієлонефрит. З використанням модифікованих і методологічних підходів показано, що дані хворі характеризуються в цілому дизадаптозом, що супроводжується імунодисфункцією (депресією фатоцитарної, Т-клітинної і кіллерної ланок у поєднанні з активізацією В-ланки імунітету). Виявлено чіткі розходження стану ЗПС між окремими групами ліквідаторів, на підставі яких висунуто концепцію про обумовленість ускладнення асептичного уролітіазу пієлонефритом критичного ослаблення ЗПС, міра якого визначає фазу процесу. З метою підвищення ефективності реабілітації запропоновано додаткове використання фітоадаптогенів ("Бальзам Біттнера" і "Бальзам Кримський", а також женьшеню).

Проанализировано состояние параметров защитно-приспосабливаемых систем (ЗПС) ликвидаторов аварии на ЧАЕС, больных на уролитиаз и калькулезный пиэлонефрит. С учетом модифицированных и методологических подходов показано, что данные больные характеризуются в целом дизаптозом, сопровождающимся иммунодисфункцией (депрессией фитоцитарной, Т-клеточной и киллерной звеньев в соединении с активизацией В-звена иммунитета). Выявлены четкие расхождений состояния ЗПС между отдельными группами ликвидаторов, на основе которых предложена концепция обусловленности осложнения асептического уролитиаза пиэлонефритом критического ослабления ЗПС, мера которого определяет фазу процесса. С целью повышения эффективности реабилитации предложено дополнительное применение фитоадаптогенов ("Бальзам Биттнера" и "Бальзам Крымский", а также женьшеня).

У пацієнтів з ЦД I та II типів з різними термінами захворювання досліджено стан гемодинаміки нижніх кінцівок методом ультразвукової доплерографії. Показано, що у випадку збільшення тривалості захворювання тільки у пацієнтів з ЦД II типу виявляється визначається вирівнювання характеру ураження передніх і задніх тибіальних артерій та переважання стенотичних змін судин над ангіоспазмом, що необхідно враховувати за умов санаторно-курортного лікування.

У пациентов с СД I и II типов с разными сроками заболевания исследовано состояние гемодинамики нижних конечностей методом ультразвуковой допплерографии. Показано, что при увеличении длительности заболевания только у больных СД II типа выявляется уравнивание характера поражения передних и задних тибиальных артерий и перевес стенотических изменений сосудов над ангиоспазмом, что необходимо учитывать в условиях санаторно-курортного лечения.

Ключ. слова: Gentiana L. (G. lutea L., G. punctata L., G. acaulis L., G. asclepiadea), вегетативне розмноження in vitro, мікроклональне розмноження, калюсоутворення
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.11Gen*44 + П214.39

Рубрики:

Gentianaceae Тирличеві

Інші лікарські рослини

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Gentiana L., поширення, екологічні особливості, фармакологічна цінність, культури клітин і тканин
Індекс рубрикатора НБУВ: П214.39 + Е522.927.11Gen

Рубрики:

Інші лікарські рослини

Gentianaceae Тирличеві

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.11 Gen*691

Рубрики:

Gentianales

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історичні передумови й етнічні особливості розвитку природокористування. Висвітлено сутнісні засади основних форм, видів і типів природокористування, охарактеризовано їх вплив на компоненти навколишнього середовища. Приділено увагу підходам до оптимізації впливу господарської діяльності на стан довкілля загалом.

Изучены 9 популяций Gentiana lutea L. из разных мест произрастания в Украинских Карпатах. Для всех сообществ с участием G. lutea показано присутствие одних и тех же доминирующих видов, но в разном соотношении. Выяснено, что все изученные популяции относятся к полночленным с левосторонним возрастным спектром. В возрастной структуре популяций, находящихся в заповедной зоне, значительную часть составляют молодые генеративные особи. Выпас скота, затенение и задернение почвы ведут к изменениям возрастной структуры популяций, проявляющимся в увеличении части растений в виргинильном состоянии. Виталитетный анализ показал, что 6 популяций (пол. Лемская, гг. Шешул-Павлык, г. Пожижевская, гг. Трояска-Татарука, г. Петрос, г. Поп Иван) относятся к молодым процветающим, 2 (пол. Рогнеска и пол. Крачунеска) - к молодым равновесным, а популяция на г. Ворожеска - к депрессивным.

Досліджено передумови запровадження сталого природокористування. Вивчено природно-ресурсний потенціал і підходи до його збалансованого використання. Розкрито поняття стійкості та подано її інтерпретацію. Висвітлено проблеми і перспективи використання мінерально-ресурсного потенціалу. Подано характеристику грунтів Тернопільської області, проаналізовано проблеми якості поверхневих вод регіону. Викладено актуальні аспекти сучасного стану малої гідроенергетики. Описано туристсько-рекреаційні місцевості Тернопільської області. Охарактеризовано тенденції розвитку заповідної справи на Тернопіллі в період 2000 - 2015 рр. Розглянуто етнокультурні традиції раціонального природокористування. Досліджено проблему оптимізації галузевої та просторової структур господарського комплексу. Висвітлено проблеми розвитку міських і сільських поселень. Розкрито особливості екологічної адаптації людини. Оцінено ступінь перетворюваності природних систем результатами природокористування.

Розглянуто підходи до реалізації системного аналізу якості навколишнього середовища з позиції біоіндикації. Проаналізовано досвід та досягнення вчених в галузі біоіндикації для потреб оцінки якості атмосферного повітря, грунтів та водойм. Встановлено особливості різних видів біогеохімічної індикації атмосферного повітря в залежності від типу техногенного забруднення. Запропоновано результати біоіндикаційного дослідження р. Ценівки для оцінки якості води.

Узагальнено результати досліджень сучасних стратегій збереження видів рослин в умовах in situ, ex situ та in vitro, а також проблеми адаптації одержаних за використання біотехнологічних методів рослин до умов відкритого ґрунту. Поглиблено теоретичні основи зміни екологічних стратегій видів в умовах антропогенної трансформації високогірних ценозів і глобального потепління. Доповнено концептуальні засади підходів до відновлення популяцій рідкісних видів рослин і розроблено нові принципи підвищення адаптивного потенціалу одержаних біотехнологічними методами рослин. Наведено результати багаторічних досліджень хорології, еколого-географічних, фітоценотичних умов росту, диференціальних та інтегральних параметрів популяцій високогірних видів роду Gentiana L. (Gentiana lutea L., Gentiana punctata L., Gentiana acaulis L.), занесених до Червоної книги, а також їх едафічних потреб, анатомічної будови листків і фізіологічних особливостей в умовах in situ. Досліджено зміни структурно-функціонального стану рослин in vitro та ex vitro цих видів за різних фізико-хімічних умов їх культивування. На основі інтеграції одержаних результатів запропоновано систему критеріїв-маркерів для оцінки життєздатності рослин на етапах in vitro-ех vitro-in situ та розроблено модель відновлення популяцій високогірних видів роду Gentiana за використання системного підходу та біотехнологічних методів.