Наведено загальну характеристику оптимізаційних задач гільйотинного розкрою, розглянуто методи пошуку екстремумів функції мети, уточнено сутність багатоекстремальних комбінаторних задач, проаналізовано існуючі методи розв'язання задач на множині перестановок і перспективи розробки нових методів, визначено актуальність, мету і завдання подальших досліджень.

Проаналізовано особливості сучасного стану технології виготовлення меблевих заготовок з ПДМ (плитного деревного матеріалу) на спеціалізованому розкрійному обладнанні. Охарактеризовано методики одно- і багатокритеріальної оптимізації ТП (технологічного процесу) розкрою. Запропоновано шляхи підвищення ефективності ТП розкрою плит на заготовки. Подано практичні рекомендації щодо визначення показників ефективності впровадження спроектованого ТП розкрою у реальне виробництво.

Проанализированы особенности современного состояния технологии изготовления мебельных заготовок из ПДМ (плитного древесного материала) на специализированном раскройном оборудовании. Охарактеризовано методики одно- и многокритериальной оптимизации ТП (технологического процесса) раскроя. Предложены пути повышения эффективности ТП раскроя плит на заготовки. Даны практические рекомендации по определению показателей эффективности внедрения спроектированного ТП раскроя в реальное производство.

Наведено загальну характеристику оптимізаційних задач розміщення геометричних об'єктів, розглянуто методи пошуку екстремумів функцій мети, розкрито суть багатоекстремальних комбінаторних задач. Описано існуючі методи розв'язання задач розміщення прямокутних об'єктів, які визначені на множині перестановок.

Приведена общая характеристика оптимизационных задач размещения геометрических объектов, рассмотрены методы поиска экстремумов функций цели, раскрыта сущность многоэкстремальных комбинаторных задач. Описаны существующие методы решения задач размещения прямоугольных объектов, определенные на множестве перестановок.

Розглянуто відомі методики формування допустимих карт розкрою плитних деревних матеріалів на меблеві заготовки, розкрито сутність різних концептуальних схем розкрою і відповідних їм базових конфігурацій, а також проблеми їх реалізації на сучасному розкрійному обладнанні та можливості удосконалення даних процесів. Наведено авторські методики формування всіх допустимих карт розкрою, зокрема, на заготовки з суцільними поздовжньо-поперечними пропилами. Детально проаналізовано типові виробничі ситуації, наведено розгорнуті математичні формулювання, детально описано відповідні алгоритми. Висвітлено питання складності та збіжності обчислювальних процесів, запропоновано деякі підходи до їх спрощення та пришвидшення.

Рассмотрены известные методики формирования допустимых карт раскроя плитных древесных материалов на мебельные заготовки, раскрыта сущность разных концептуальных схем раскроя и соотвествующих им базовых конфигураций, а также проблемы их реализации на современном раскройном оборудовании и возможности усовершенствования данных процессов. Приведены авторские методики формирования всех допустимых карт раскроя, в частности, на заготовки со сплошными продольно-поперечными пропилами. Детально проанализированы производственные ситуации, приведены развернутые формулировки, детально описаны соответствующие алгоритмы. Освещены вопросы сложности и совпадения расчетных процессов, предложены некоторые подходы к их упрощению и ускорению.

Запропоновано методику розрахунку об'ємів необрізних та однобічно обрізних пиломатеріалів, різних кускових відходів і втрат на виконання пропилів, яка дозволяє одержати достовірні дані про використану деревину внаслідок розкроювання колод на радіальні пиломатеріали. На відміну від наявних, у даній методиці за рахунок застосування наближених методів числового інтегрування аналітично заданих функцій враховано як кривизну колоди, складну форму її твірної поверхні, так і еліптичність поперечного перерізу.

Вирішено науково-прикладну проблему стосовно оптимізації технологічного процесу (ТП) розкрою. За результатами проведеного системного аналізу визначено принципову можливість його реалізації за наявних або апробованих нових технологій промислового виробництва. Висвітлено наукові основи оптимізації ТП розкрою плитних деревних матеріалів, комплексну математичну модель, обчислювальні методи якої забезпечують одержання вірогідної інформації про умови його функціонування та своєчасне передбачення змін, а також розробку стратегій дій для керування ними. Розвинуто теорію оптимізації багатокритеріального плану розкрою, з'ясовано особливості роботи різних видів виробництва (масових, індивідуальних). Програма її реалізації дозволяє за реальний проміжок часу з достатньою точністю одержати локальний оптимальний розв'язок задачі, придатний для прийняття управлінського рішення. Розроблено методологію моделювання припустимих карт розкрою, математичні моделі та комбінаторні методи генерування яких ураховують відомі концептуальні схеми та відповідні їм базові конфігурації карт розкрою, а також дозволяють шляхом внесення комбінованих заготовок їх удосконалювати, або за рахунок різних комбінацій утворювати нові конфігурації прогнозованої складності. Вдосконалено методику розрахунку ефективності впровадження спроектованого ТП розкрою, яка дозволяє у статиці та динаміці визначити показники його технологічної та економічної ефективності, а також здійснювати інженерно-економічне обгрунтування управлінського рішення про вибір оптимального варіанта з множини припустимих.

Розглянуто особливості програмування мовою C++. Описано синтаксис та семантику основних стандартних конструктивних компонентів мови: лексем, виразів, операцій, функцій. Розкрито питання застосування показчиків і C++-функцій, а також особливості використання засобів програмування для розширення їх можливостей. Наведено механізм реалізації C++-специфікаторів і спеціальних операторів. Розглянуто основні поняття про структури й об'єднання даних. Подано інформацію про додаткові можливості компілятора, середовища та бібліотек Borland C/C++.

Обгрунтовано шляхи комплексного розв'язання задачі компенсації реактивної потужності (КРП) на підставі удосконалення методів розрахунку із застосуванням усіх наявних джерел реактивної потужності (батареї конденсаторів (БК), синхронних машин (СМ), статичних тиристорних компенсаторів (СТК)). Удосконалено методи розрахунку КРП на базі використання системного підходу, урахування додаткових факторів, техніко-економічних показників і характеристик СТК з метою визначення оптимальних значень потужності різних джерел реактивної потужності та їх оптимального завантаження, що дозволяє підвищити економічно обгрунтовані рівні компенсації, а також забезпечує необхідну точність розрахунків. Досліджено вплив полігональних, амплітудно-фазово-модульованих напруг і параметричної модуляції реактивного параметра на показники енергетичного процесу СТК, що дозволило зменшити питомі втрати активної потужності у ньому та створити відповідні способи та засоби керування. Удосконалено схеми автоматичного регулятора БК і схеми автоматичного керування збудженням групи синхронних двигунів (СД), що використовуються для забезпечення технічних значень вихідної реактивної потужності (з метою регулювання напруги).

Вдосконалено методи розрахунку компенсації реактивної потужності (РП) за рахунок використання системного підходу, врахування додаткових факторів, техніко-економічних показників і характеристик статистичних тиристорних компенсаторів у процесі визначення оптимальних значень потужності різних джерел РП та їх оптимального завантаження, що дозволило підвищити економічно обгрунтовані рівні компенсації, а також забезпечити необхідну точність розрахунків. Оцінено вплив полігональних, амплітудно-фазово-модульованих напруг і параметричної модуляції реактивного параметра на показники енергетичного процесу статистичного тиристорного компенсатора. Наведено вдосконалені схеми автоматичного регулятора батарей конденсаторів і схеми автоматичного керування збудженням групи синхронних двигунів, що використовуються для забезпечення технічних значень вхідної РП (з метою регулювання напруги).

Наведено типові математичні моделі управління портфелями проектів з удосконалення системи безпеки життєдіяльності (БЖД), сутність яких полягає у виборі такої оптимальної структури заходів, реалізація яких значно впливає на її ефективність за умови обмеженого обсягу виділених ресурсів для окремо взятої території чи їх групи, а також регіону загалом. Установлено, що одержані результати числового експерименту в багатьох випадках не тільки збігаються з результатами реального розподілу фінансових ресурсів, але й у багатьох випадках є значно кращими від них. Для порівняння використано тільки ті показники, які реально використовуються у структурних підрозділах БЖД і одержаних розрахунках.

Визначено показники енергетичного процесу статичного тиристорного компенсатора реактивної потужності за умови живлення його синусоїдною напругою. Дослідження енергетичного процесу проведено для трьох характерних режимів комутації тиристорів. Представлено відповідну діаграму роботи тиристорів компенсатора. Враховано вплив симетричного та несиметричного керування тиристорами. В процесі дослідження використано інтегральні методи розрахунку. Одержано вирази для визначення реактивної потужності, активної потужності та питомого значення активної потужності у відносних одиницях. Побудовано відповідні графіки. Проведено аналіз графіків. Встановлено, як кут керування тиристорами впливає на показники енергетичного процесу. Створено передумови для подальших досліджень у даній області.

Наведено особливості підготовки фахівців з організації інформаційної безпеки у Львівському ДУ БЖД. Встановлено, що, незалежно від сфери виробничої діяльності, фахівець має володіти такими компетенціями: аналізувати цінність інформації, методи і засоби її надійного захисту та дотримання цілісності, джерела витоку і втрат, безпеку її зберігання; проектувати системи інформаційного захисту на основі комп'ютерного обладнання та мережевого устаткування; встановлювати, надійно використовувати та ефективно супроводжувати готові програмні продукти та технічні засоби, а також автоматизовані систем захисту інформації.

У сучасних складних алгоритмах широкого розповсюдження набули шифри переставляння, котрі використовують певну прямокутну таблицю. Криптографічні перетворення у таких шифрах полягають у тому, що в клітини таблиці символи початкового повідомлення впиcують, дотримуючись одного маршруту, а потім - за іншим маршрутом символи виписують з неї. Такі шифри називають шифрами маршрутного переставляння. З'ясовано, що шифр "прямокутні гратки", будучи алгоритмом маршрутного переставляння, в якому правило розміщення символів у блоці задається прямокутним трафаретом, можна використовувати не тільки для шифрування блоку повідомлення, але й для генерування ключів переставляння. З використанням основних положень матричної алгебри розроблено математичне формулювання шифру "прямокутні гратки" для генерування ключів переставляння, а також математичне формулювання алгоритму переставляння стовпців матриці вхідного повідомлення, кількість рядків якого може бути довільною.

Розглянуто особливості використання приманок для захисту мережевої інфраструктури від посягань зловмисників, які стосуються ризиків несанкціонованого їх вторгнення в мережу: атаки на мережу, несанкціоноване її дослідження і т. д. З'ясовано, що приманка Honeypot - гнучка інформаційна технологія, яку можна застосувати для запобігання атак, їх виявлення та відповіді на них. Як засіб забезпечення безпеки Honeypot-пастки мають здатність ефективно працювати в мережі інфраструктури, збираючи невелику кількість даних, проте значна їх частина має велике значення для власників мережі.

Розглянуто переваги і недоліки використання IP-телефонії в інфраструктурі мережі й особливості її захисту від посягань зловмисників, які стосуються її інформаційної безпеки: встановлення прослуховування IP-дзвінків і зміни їх змісту, схильності системи VoIP до DoS-атак і т.д. Встановлено, що використання засобів захисту інформаційної мережі, орієнтованих на особливості роботи IP-телефонії, допомагає уникнути додаткових фінансових витрат на модернізацію наявного устаткування або придбання нових захисних пристроїв.

Проаналізовано методи комплексного оцінювання допустимих варіантів стратегічного розвитку туристичної галузі, які базуються на формуванні відповідного показника, значення якого в агрегованому вигляді відображає певні цілі вибраної стратегії. З'ясовано, що серед осіб, які приймають остаточні рішення, великої популярності набув метод формування показника комплексного оцінювання критеріїв на основі побудови ієрархічної структури (дерева) критеріїв. На кожному рівні цієї ієрархії відбувається побудова показника агрегованого оцінювання критеріїв попереднього рівня. Особливістю ієрархічної структури є агрегування в кожному вузлі дерева тільки двох критеріїв чи показників їх оцінювання, що є основною перевагою цього методу.

Обгрунтовано показник якості функціонування комплексної системи захисту інформації в ІС структурних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Встановлено основні параметри, які впливають на якісну роботу КСЗІ, визначають її вартість під час проектування та надають змогу вибору такого її варіанта реалізації, який найкраще забезпечить безперебійну роботу ІС рятувальної служби.

Проаналізовано метод комплексного оцінювання проектів впровадження системи захисту інформації, які базуються на формуванні відповідного показника, значення якого в агрегованому вигляді відображає певні цілі вибраної стратегії управління інформаційною безпекою. З'ясовано, що серед осіб, які приймають остаточні рішення, значну популярність набув метод формування показника комплексного оцінювання проектів на основі побудови ієрархічної структури (дерева) критеріїв. На кожному рівні цієї ієрархії будується показник агрегованого оцінювання критеріїв попереднього рівня. Особливістю ієрархічної структури є агрегування в кожному вузлі дерева лише двох критеріїв чи показників їх оцінювання, що є основною перевагою цього методу.

Проаналізовано моделі компетенцій і визначено їх значення в системі управління освітнім проектом підготовки фахівців з інформаційної безпеки (ІБ), яка враховує потреби ринку в них і вимоги зацікавлених організацій до таких співробітників. Визначено, що профіль компетенцій не статичний - він має властивість змінюватись залежно від ринку працівників, розвитку інформаційних технологій, зі зміною навчальних матеріалів тощо, тому система управління підготовкою фахівців з ІБ є динамічною та потребує постійного оновлення. Проаналізовано види структур компетенцій, вибрано серед них найпрогресивнішу стосовно потреб структурних підрозділів ДСНС України, повну універсальну структуру компетенцій.

На основании аналитических и численных решений модельных диффузионных задач показана состоятельность гипотезы о том, что одним из возможных механизмов формирования крупномасштабной "пятнистой" структуры загрязнения подстилающей поверхности мощным газоаэрозольным выбросом в нижней части атмосферы является суточный (или синоптический) ход интенсивности турбулентного перемешивания.