Розглянуто нормативно-правову базу з питань обліку нематеріальних активів, розкрито поняття нематеріальних активів, підходи і методи оцінки ефективного їх використання. Запропоновано доповнити визначення терміна "нематеріальні активи", розподіляти нематеріальні активи за правами власності, розглянуто застосування загальноприйнятих підходів та методів щодо оцінки вартості нематеріальних активів.

Надано результати аналізу розвитку охорони інтелектуальної власності як складової науково-технологічного потенціалу системи охорони здоров'я України з подальшим виявленням та характеристикою відповідних тенденцій. Наведено пропозиції щодо вдосконалення державної політики підвищення ефективності використання інтелектуальної власності для розвитку вітчизняної медичної та фармацевтичної промисловості й забезпечення якості медичних послуг.

Проаналізовано сучасний стан інноваційної діяльності підприємств фармацевтичної галузі України. Виявлено проблеми у створенні наукових розробок та комерціалізації їх результатів. Наведено результати стану нематеріальних активів на балансах фармацевтичних підприємств України. Внесено пропозиції щодо активізації винахідницької діяльності та капіталізації прав на об'єкти інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів та підвищення ефективності їх використання на вітчизняних підприємствах фармацевтичної галузі.

Проаналізовано сучасний стан нематеріальних активів на балансах підприємств України. Виявлено проблеми постановки на баланс об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів. Сформульовано пропозиції щодо активізації капіталізації прав на об'єкти інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів та підвищення ефективності їх використання на вітчизняних підприємствах.

Досліджено актуальні питання формування та розвитку високотехнологічних сфер (фармацевтики та біотехнологій). Виявлено особливості функціонування вищезазначених сфер у країнах ЄС як пріоритетних напрямів розвитку економіки. Із приєднанням України до Угоди про асоціацію з ЄС у сферах фармацевтики та біотехнологій розкрито перспективи імплементації міжнародних норм та стандартів у національну правову систему. Запропоновано та обгрунтовано комплекс заходів для подальшого перспективного розвитку фармацевтичної та біологічної галузей в Україні у співпраці з країнами ЄС.

Проаналізовано зарубіжний досвід державного регулювання процесу забезпечення розвитку біотехнологій на прикладі такого інструменту як стратегічні програмні документи на середньо- і довгострокову перспективу. Виявлено ефективність використання зазначених документів. Запропоновано ряд заходів щодо розбудови біотехнологічної сфери в Україні, що дозволить у перспективі створити інвестиційно привабливу та конкурентоспроможну галузь.

Розглянуто стан біотехнологічної сфери в світі. Проведено аналіз окремих показників науково-технологічного потенціалу у сфері біотехнологій серед деяких країн світу. Сформульовано відповідні рекомендації щодо можливостей розвитку біотехнологічної сфери України.

На підставі аналізу підсумків 2010 - 2014 рр. визначено економічні тенденції розвитку процесів виробництва та споживання передових технологій України, з урахванням міжнародних порівняльних оцінок результативності стимулювання вітчизняної науки виокремлено та сформулювано головні недоліки сучасної практики. Запропоновано методичний інструментарій та наведено аналітичні оцінки потенціалу й інституціонального середовища розвитку в таких сферах, як біо-, нано- та інформаційно-комунікаційні технології, ядерна енергетика, шляхом аналізу важелів державної політики розвитку відповідних сфер, в тому числі заходів із організаційного та фінансового забезпечення та політики статистичного моніторингу зазначених сфер. Досліджено досвід окремих країн щодо формування технологічної політики, орієнтованої на розробку та впровадження новітніх технологій. Розроблено пропозиції щодо імплементації нормативно-правової бази країн ЄС до законодавчої бази України для забезпечення розвитку високих технологій.

Висвітлено проблеми формування системного бачення розвитку української промисловості й обгрунтування ії спроможності стати ключовим елементом стратегії економічного розвитку. Оцінено перспективи розвитку галузевих ринків, які є важливими для здійснення реформ у переробній промисловості, з урахуванням специфічних проблем їх функціонування та обгрунтуванням механізмів та інструментів для розвитку потенціалу ключових ринків. Запропоновано шляхи нарощування технологічної та ресурсної бази для модернізації промисловості, які зумовлені інноваційним розвитком і переходом до цифровізації промислового виробництва, доступом до фінансових ресурсів і ринків капіталу, можливостями розвитку кадрового потенціалу галузі. Обгрунтовано напрями посилення глобальних зв'язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок.