Досліджено процес формування й розвитку одеської школи наукової фотографії. Вперше в українській історії науки й техніки на основі широкого комплексу джерел відтворено історію становлення та досліджено процес розвитку наукової фотографії в Одеському університеті. Вивчено історію становлення фотографії в світовому контексті. Визначено передумови виникнення одеської школи наукової фотографії. Проаналізовано наукову, педагогічну та організаційну діяльність професора Є. А. Кирилова (1883 - 1964), охарактеризовано його як наукового лідера. Проведено ідентифікацію неформального наукового колективу, очолюваного Є. А. Кириловим, з науковою школою, розкрито її персональний склад та внесок у наукову фотографію. Розроблено періодизацію історії формування та розвитку одеської школи наукової фотографії та досліджено основні періоди її розвитку.

У 1926 року в Одесі був створений Науково-дослідний інститут фізики, у якому під керівництвом відомого вченого, доктора фізико-математичних наук, професора Є. А. Кирилова розпочалися систематичні дослідження з наукової фотографії й сформувалася наукова школа. Проведено ідентифікацію неформального наукового колективу, очолюваного Є. А. Кириловим, з науковою школою, розглянуто її персональний склад та визначено періоди наукової діяльності колективу одеських фізиків під керівництвом професора Є. А. Кирилова.

Висвітлено життєвий шлях та наукову діяльність першого директора Науково-дослідного інституту фізики Одеського університету, доктора фізико-математичних наук, професора Є. А. Кирилова. Відзначено провідну роль Є. А. Кирилова у створенні одеської школи наукової фотографії та визначено її персональний склад. Показано, що основою для формування колективу одеської школи наукової фотографії була наявність стабільної інституційної структури, а також особисті якості Є. А. Кирилова як її наукового лідера. Наведено інформацію про основні напрями наукових досліджень одеської школи наукової фотографії школи на сучасному етапі.

Розглянуто історію виникнення та тенденції розвитку фотографії в Україні у 1839 р. - I пол. XX ст. Центром розвитку фотохімії, фотооптики та наукової фотографії в Україні за часів Російської імперії був фотографічний відділ Імператорського Російського Технічного товариства (ІРТТ). У кінці 20-х і початку 30-х рр. у СРСР було розпочато створення вітчизняної хіміко фотографічної промисловості. У зв'язку з цим засновано ряд наукових інститутів та вищих навчальних закладів, призначення яких полягало у створенні наукової бази для розвитку фотографічної промисловості. 1926 року було відкрито Одеський науково-дослідний інститут фізики, який став провідним центром в Україні у галузі наукової фотографії.

На основі архівних документів проаналізовано участь Астрономічної обсерваторії Одеського університету у колективних міжнародних дослідженнях за програмою Міжнародного геофізичного року. Визначено проблематику досліджень одеських астрономів "Вивчення метеорів" і "Дослідження штучних супутників Землі". Окремо розглянуто функції обсерваторії як Головної установи з проблеми "Вивчення метеорів" (розділ "іоносфера"). Відзначено зміцнення наукового авторитету Астрономічної обсерваторії Одеського університету на міжнародному рівні внаслідок участі в Програмі Міжнародного геофізичного року й виконання функцій Головної установи з проблеми "Вивчення метеорів".

На основі архівних матеріалів розглянуто діяльність колективу Одеської астрономічної обсерваторії під керівництвом В. П. Цесевича з відновлення роботи установи у період повоєнної відбудови. Визначено низку нових напрямів наукових досліджень обсерваторії, які стали провідними в подальший період її діяльності. Відзначено, що в перші повоєнні роки в обсерваторії розпочалася інтенсивна підготовка наукових кадрів, було поставлено питання щодо будівництва заміських пунктів спостережень та зроблено перші кроки з налагодження власного приладобудування. Це стало важливою передумовою подальшого розвитку обсерваторії.

На основі архівних матеріалів розглянуто діяльність члена-кореспондента АН УРСР, директора Одеської астрономічної обсерваторії (1944 - 1983) В. П. Цесевича з організації наукових досліджень змінних зірок в Україні. Висвітлено зміст та основні положення аналітичного огляду стану астрономічних досліджень в Україні з розділу "Змінні зірки", що був підготовлений В. П. Цесевичем 1964 року. У документі було розглянуто найважливіші проблеми, проаналізовано стан дослідження змінних зірок за кордоном і в обсерваторіях УРСР та висловлені пропозиції щодо організації проведення комплексних досліджень змінних зірок в Україні.

Методом джерелознавчого аналізу та з використанням системного підходу на підставі архівних матеріалів і спогадів безпосередніх учасників подій висвітлена діяльність вчених Одеської астрономічної обсерваторії по розробці телескопів у 2 пол. 60-х - поч. 80-х рр. ХХ ст. Визначено соціально-економічні, науково-технічні та індивідуально-особистісні чинники становлення та розвитку телескопобудування в Одесі у досліджуваний період. Відзначено, що це була єдина університетська обсерваторія на теренах колишнього СРСР, де було створено власне оптичне виробництво й виготовлялись телескопи без участі оптичної промисловості країни. Під керівництвом та завдяки організаторському таланту лідера одеської астрономії тих років, члена-кореспондента АН УРСР, доктора фізико-математичних наук, професора В. П. Цесевича в Одеській астрономічній обсерваторії сформувався новий науково-виробничий напрям, що обслуговував телескопо- й приладобудування, підтримував її виробничу й господарську діяльність.