Наведено останні результати застосування нового вітчизняного препарату "Протефлазід" у разі лікування генітального герпесу у жінок.

Вивчено імунологічні зміни у вагітних з кандидозною інфекцією (кандидоносійством і вульвовагінальним кандидозом). У ході обстеження 72-х вагітних з'ясовано, що у вагітних з кандидозною інфекцією відбуваються активація імунної відповіді за Tx2 типу та пригнічення фагоцитозу.

Здійснено клініко-лабораторне дослідження ефективності лікування різними протигерпетичними препаратами рецидивного генітального герпесу (РГГ) та РГГ в асоціації з мікоплазменною та уреаплазменною інфекціями. Підтверджено наявність патогенетичного зв'язку розвитку РГГ зі змінами імунологічного статусу організму жінок та порушеннями імунологічної реактивності. Показано, що застосування сучасних протигерпетичних препаратів ("Ватрекс", "Циклоферон", полівалентної герпетичної вакцини, мазі "Герпевір - КМП") забезпечує високий клінічний ефект у разі лікування РГГ, але спричинює побічні дії: нудоту, головний біль, діарею, алергоподібні реакції. Установлено, що протефлазід за запропонованою схемою усуває дисбаланс між гуморальною та клітинною ланками імунітету, що виникає внаслідок РГГ, знижує частоту рецидивів на 19 %, нормалізує мікробіоценоз піхви, вдвічі прискорює реепітелізацію у разі герпетичних ендоцервіцитів, зменшує психоемоційну напругу і не спричинює побічні явища. Виявлено позитивний клінічний ефект протефлазіду стосовно мікс-інфекції. Обгрунтовано доцільність та переваги застосування у комплексній терапії протефлазіду для лікування РГГ в асоціації з мікоплазменною й уреаплазменною інфекціями.

Вивчено етіологічні фактори, механізми патогенезу виникнення плацентарної недостатності (ПН) і встановлено взаємозв'язок між ними. Ввстановлено, що основними факторами виникнення ПН є порушення гормонального, імунного статусів жінки та системне ураження судинної стінки за екстрагенітальної патології, що дозволило запропонувати корекцію цих порушень.

Проведено оцінку результатів комбінованого методу лікування ендометріозу яєчників із застосуванням оперативного втручання, імуномодулючої терапії, а також використанням агоністів гонадотропін-рилізинг-гормону. Запропонований метод лікування має суттєву перевагу в плані ефективності та відсутності рецидивів протягом 2 років спостережень.

Наведено дані про жовтяниці у вагітних. Розглянуто основні клінічні і лабораторні ознаки, які дозволяють провести діагностику, диференціальну діагностику. Описано клінічний випадок гострої жирової дистрофії печінки у вагітної.