На підставі функціонального та змістового аналізу етнокультурного стереотипу визначено пріоритетне значення досліджуваного феномену як для збереження унікальної своєрідності етносів за сучасних процесів загальної модернізації та інтеграції, так і для здійснення повноцінної комунікативної практики за умов світової глобалізації. Вперше виявлено ефект елімінації етнокультурного стереотипу, що виступає як ментальний посередник у свідомості індивіда у процесі формування його світогляду. У контексті ексцентричних властивостей людського буття (невизначеності, динамічності, відкритості) наведено послідовний опис механізму перетворення стереотипної дії у комунікативну. На підставі аналізу функціональної особливості етносу людської життєдіяльності встановлено зв'язок між сутністю соціальної поведінки та сферою дії етнічного стереотипу. Обгрунтовано спосіб буття людини як процес трансформації станів "свій - чужий" у "свій - інший", характер обміну яких відповідає смислу дії "розширення" як вихідної спрямованості людського буття в культурі. З'ясовано, що процес залучення до іншого відбувається не стільки як інтерпретація іншого, скільки як визначення його відношення до себе та формування критичного погляду на власні культурно-історичні установки.