Розглянуто основні теоретичні положення макроекономіки, механізм функціонування економіки на національному рівні, принципи економічної та фінансової політики держави. Наведено визначення основних макроекономічних понять та показників, з'ясовано особливості поведінки макроекономічних суб'єктів. Висвітлено питання макроекономічної нестабільності, сукупного попиту і сукупної пропозиції, споживання, заощадження та інвестування. Розглянуто методи і засоби впливу держави на економічну систему, проаналізовано механізм зовнішньоекономічної політики, поняття закритої та відкритої економіки, досліджено проблеми економічного зростання.

Изложены теоретические основы макроэкономики, рассмотрены механизм функционирования экономики на национальном уровне, принципы экономической и финансовой государственной политики. Даны определения основных макроэкономических понятий и показателей, установлены особенности поведения макроэкономических субъектов. Освещены вопросы макроэкономической нестабильности, совокупного спроса и совокупного предложения, потребления, сбережения и инвестирования. Рассмотрены методы и средства государственного влияния на экономическую систему, проанализирован механизм внешнеэкономической политики, понятия закрытой и открытой экономики, исследованы проблемы экономического роста.

Розглянуто питання забезпечення безпеки життєдіяльності людини за умов впливу негативних факторів виробничого, природного, побутового середовища, а також в надзвичайних ситуаціях. Описано колективні й індивідуальні засоби захисту виробничого персоналу та населення. Наведено інформацію про устрій виробничих будівель, виробниче освітлення, можливості оздоровлення повітряного середовища та нормалізації мікроклімату, засоби захисту від шкідливого впливу електромагнітних полів і іонізуючого випромінення, джерела хімічних аварій, особливості ліквідації наслідків біологічного зараження.

Рассмотрены вопросы обеспечения безопасности жизнедеятельности человека в условиях влияния негативных факторов производственной, природной, бытовой среды, а также в чрезвычайных ситуациях. Описаны коллективные и индивидуальные средства защиты производственного персонала и населения. Приведена информация об устройстве производственных помещений, производственном освещении, возможностях оздоровления воздушной среды и нормализации микроклимата, средствах защиты от вредного влияния электромагнитных полей и ионизирующего излучения, источниках химических аварий, особенностях ликвидации последствий биологического заражения.

Проаналізовано питання, пов'язані з особливостями забезпечення економічної безпеки на міжнародному рівні, рівні держави, регіону, підприємства й особистості. Розглянуто такі теми, як глобальна безпека та світовий розвиток, правові засади національної безпеки України, структурні аспекти економічного розвитку держави в контексті економічної безпеки, економічна безпека особистості.

Проанализированы вопросы, связанные с особенностями обеспечения экономической безопасности на международном уровне, уровне государства, региона, предприятия и личности. Рассмотрены такие темы, как глобальная безопасность и мировое развитие, правовые принципы национальной безопасности Украины, структурные аспекты экономического развития государства в контексте экономической безопасности, экономическая безопасность личности.

Висвітлено питання становлення ринкової економіки та ринкової економічної теорії. Проаналізовано особливості господарського розвитку та економіки періоду формування світових цивілізацій, рабовласництва, європейської цивілізації в період середньовіччя, становлення національних держав у другій половині XVIII - першій половині XIX ст., монополістичної конкуренції у другій половині ХІХ - початку ХХ ст., державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації, за умов радянської економічної системи, науково-технічної та інформаційно-технічної революції другої половини ХХ - початку ХХІ ст.

Мета роботи - дослідження еволюції підходів до управління ризиками в організаціях. У результаті проведеного дослідження було визначено три наявні підходи: модель "Три лінії захисту" (2013 р.), модель "Три лінії" (2020 р.), "Динамічне управління ризиками" (2020 р.). Запропоновано розглядати модель "Три лінії захисту" як перехід від несистемного управління ризиками в організаціях до структурованого бачення цього процесу з чітким визначенням обов'язків ключових учасників. Розкрито переваги та недоліки цього підходу. До його переваг віднесено простоту та зрозумілість у використанні на практиці. Серед недоліків моделі визначено такі: занадто структурований підхід до управління ризиками в організаціях; занадто обережне ставлення до можливих ризиків; сумнівна універсальність моделі; недосконалість її структури. Визначено три напрями щодо можливого поліпшення моделі. Виявлено, що у 2020 р. з'явився оновлений підхід до управління ризиками в організаціях - модель "Три лінії". Проведене порівняння моделі "Три лінії захисту" з моделлю "Три лінії". Встановлено основні переваги нового підходу. Досліджено появу альтернативного бачення процесу управління ризиками та контролю за ними в організаціях на тлі нових суспільних викликів - "Динамічного управління ризиками". До переваг цього підходу віднесено його пріоритетні напрямки в управлінні ризиками в організаціях, а саме: управління ризиками з урахуванням їх наслідків, управління ризиками на основі дій, управління ризиками з орієнтацією на цифрові технології. З'ясовано відмінності між традиційними моделями та новітнім підходом. Встановлено, що кожен з трьох принципів новітнього підходу підвищив якість управління ризиками в організаціях, які стали учасниками опитування, проведеного компанією Gartner. Метою подальших досліджень у цьому напрямку має стати інституційне оформлення узгодженої взаємодії між двома напрямками сучасної моделі з управління ризиками та контролю за ними.