Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.3

Рубрики:

Хірургічне лікування порушень мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты лечения 526-ти больных с острым венозным тромбозом нижних конечностей в возрасте от 23-х до 70-ти лет, в том числе мужчин - 140 (36,3 %), женщин - 376 (63,7 %). Основными этиологическими факторами тромбоза были чрезмерная физическая нагрузка, операции с последующей иммобилизацией, травма нижних конечностей, беременность и роды, опухоль малого таза и другой локализации. У 65-ти больных острый венозный тромбоз осложнился тромбоэмболией легочной артерии (ТЭЛА), двое больных умерли до начала лечения. Проведение консервативной терапии у 314-ти (94,4 %) больных с тромбозом глубоких вен (ТТВ) нижних конечностей, включавшей применение фраксипарина (фраксипарина форте), позволило достичь значительного улучшения их состояния. У 80-ти пациентов с тромбозом подкожных вен осуществлена их перевязка у устья для профилактики ТЭЛА, у всех отмечен хороший клинический результат. Установлена высокая эффективность применения фраксипарина в профилактической дозе для предотвращения возникновения венозной тромбоэмболии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.261

Рубрики:

Хірургічна патологія органів і крупних судин шиї

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.35-52

Рубрики:

Хірургічне лікування тромбозів і емболій судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 745 хворих з патологією брахіоцефальних артерій, з них 320-х (43 %) чоловіків і 425-х (57 %) жінок віком від 27-ми до 73-х років. Атеросклеротичний стеноз та оклюзію брахіоцефальних артерій діагностовано у 284-х (38,2 %), патологічну звивистість на тлі атеросклерозу та гіпертонічної хвороби - у 162-х (21,7 %), патологічну звивистість, спричинену аортоартеріїтом і фіброзно-м'язовою дисплазією, - у 197-ми (26,4 %), гіпоплазію артерій - у 49-ти (6,6 %) та аортоартеріїт - у 53-х (7,1 %) пацієнтів. Хірургічне лікування з приводу хронічної судинно-мозкової недостатності призначено хворим з порушенням мозкового кровообігу I - IV ступеня, якщо доведено ураження брахіоцефальних артерій. Виконано 11 видів оперативних втручань залежно від характеру патології. Застосовано комплексну інтраопераційну програму захисту головного мозку. Виконано 867 реконструктивних операцій. Безпосередньо хороші та задовільні результати одержано у 629-х (91,2 %) хворих. У віддалені строки обстежено 450 пацієнтів: добрі показники мали 64,8 % оперованих, задовільні - 22,3 %, стан не поліпшився - у 30 (6,2 %), померли 28 (6,2 %) хворих. Програма комплексного обстеження та хірургічного лікування дала змогу значно поліпшити наслідки лікування хворих з хронічною ішемією головного мозку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862-5

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В клинике госпитальной хирургии ЗГМУ наблюдалось 84 пациента с поражением бедренно-подколенного сегмента. Проведенные исследования позволили выявить сопутствующую патологию у 46 (54,8 %). Разработаны диагностический и лечебный алгоритм для лечения больных в зависимости от варианта поражения и прогресса атеросклероза бедренно-подколенного сегмента. Выбор метода реконструкции бедренно-подколенного сегмента зависел от варианта поражения. Положительные ранние результаты проведенного лечения получены у 92,8 % пациентов.

Проанализированы результаты диагностики и лечения 125 больных с клиническим диагнозом острый тромбоз глубоких вен, находящихся на лечении в отделении хирургии сосудов ЗОКБ с 1.01.08 по 31.12.2008. Частота возникновения острых тромбозов глубоких вен голени составляет 51,4 %, острых илеофеморальных тромбозов - 36,4 % и острых тромбозов подключичной вены - 12,2 %. Больные получали консервативную терапию. У 4 пациентов проведен тромболизис, у 2 - установка кава-фильтра.

Висвітлено проблему хірургічного лікування патологічної звивистості брахіоцефальних артерій у хворих на хронічну ішемію головного мозку. Проаналізовано результати розробленого комплексного обстеження 123-х хворих з патологічною звивистістю. З метою діагностики та подальшого лікування хворих на хронічну ішемію головного мозку застосовано розроблений алгоритм обстеження хворого. Остаточним методом діагностики патологічної звивистості є субстракційна дигітальна ангіографія. Операцією вибору у разі патологічної звивистості внутрішньої сонної артерії є резекція надлишку артерії з реімплантацією її в загальну сонну артерію. У випадку патологічної звивистості хребетної артерії виконується резекція звивистості з реімплантацією у підключичну артерію. Розроблено програму діагностики та лікування патологічної звивистості брахіоцефальних артерій, яка дозволяє одержати позитивні результати в 91 % хворих, віддалені - у 86,4 %.

В отделении сосудистой хирургии Запорожской областной клинической больницы проведено комплексное хирургическое лечение 61 пациента с поражением бедренно-подколенного сегмента. Изучение вида стеноокклюзионного поражения бедренно-глубокобедренного сегмента и выбор метода реконструкции глубокой бедренной артерии основывался на данных интраоперационной доплерографии. Правильно выбранный вид реконструктивной операции позволил получить прирост объемной скорости кровотока по глубокой артерии бедра в зоне реконструкции на 0,118 л/мин и предотвратить развитие тромбоза в послеоперационном периоде.

Установлено, что двухпроекционное ангиографическое исследование с визуализацией костных структур позволяет более точно определять место отхождения глубокой артерии бедра, что значительно сокращает время оперативного вмешательства. Диаметр глубокой артерии бедра зависит от числа и диаметра ее ветвей. Уровень формирования артерий, огибающих бедренную кость, зависит от места отхождения глубокой артерии бедра.

В клинике госпитальной хирургии за последние 10 лет выполнено 520 реконструктивных операций. У 124 (23,8 %) пациентов развились различные отдаленные осложнения. Наиболее часто выявлены тромбозы - у 60,2 %, аневризмы анастомозов - у 23,3 % и поздние нагноения - у 16,5 % больных. Все пациенты обследованы (УЗДГ, ангиография, фистулография). При тромбозах выполняли тромбэктомию или замену бифуркационного протеза с реконструкцией дистального анастомоза, при аневризме - ее иссечение и реконструкцию дистального анастомоза, у больных с нагноением - ликвидацию гнойного очага и, по возможности, экстраанатомическое шунтирование. Положительные результаты получены у 66,1 % больных.

Проанализированы результаты бедренно-подколенных аллошунтирований у 47 больных, из них у 29 больных - шунтирование проведено синтетическим протезом. Ишемия III ст. была у 37 пациентов, IV - у 17 больных (по R.Fontein, 1954), у 3 - острая ишемия на фоне атеротромбоза. Больные находились под наблюдением 3 года. У 18 пациентов выполнено 20 повторных операций по поводу тромбозов, аневризм и нагноений протезов. У 75,9 % больных через 3 года конечность сохранена.

Проанализированы непосредственные результаты хирургического лечения 210 больных с атеросклеротическим поражением аортоподвздошного сегмента и артерий нижних конечностей. В большинстве 163 (77,61 %) исследуемых больных помимо основного заболевания диагностирована сопутствующая патология. В зависимости от выполненных операций больные распределены по группам. В группе больных после выполнения аортобедренного шунтирования получены хорошие результаты у 62 (65,26 %) больных. Удовлетворительные результаты отмечены у 28 (29,47 %), неудовлетворительные - у 5 (5,27 %).

В клинике госпитальной хирургии за последние 10 лет выполнено 844 реконструктивные операции. Из них у 231 (27,3 %) развились различные отдаленные осложнения. Наиболее часто выявлены тромбозы (50,5 %), аневризмы анастомозов (27,2 %) и поздние нагноения (22,3 % больных). Все пациенты обследованы: УЗДГ, ангиография, фистулография. При тромбозах выполняли тромбэктомию или замену бифуркационного протеза с реконструкцией дистального анастомоза, при аневризме - иссечение аневризмы и реконструкцию дистального анастомоза, у больных с нагноением - ликвидацию гнойного очага и, по возможности, экстраанатомическое шунтирование. Положительные результаты получены у 64,4 % больных.

Рассмотрены инфекционно-гнойные осложнения, которые возникли у 6,25 % больных после реконструктивных операций. Выделены три уровня гнойного поражения ран: поверхностная инфекция - 53,1 %, глубокая инфекция раны - 38,0 %, общая инфекция - 8,7 %. Рассмотрены причины возникновения инфекционных осложнений, выделены три группы риска, разработаны методы диагностики и лечения. Удовлетворительные результаты получены у 92,8 % больных.

Проведено проспективний аналіз результатів хірургічного лікування 520-ти хворих з атеросклеротичним ураженням черевної аорти, клубових артерій та артерій нижніх кінцівок. Вперше розроблено диференційований підхід до вибору реконструктивної операції на артеріях залежно від віку, супутніх захворювань, стану центральної та периферичної гемодинаміки, форми перебігу облітеруючого атеросклерозу. Показано, що у разі сегментарних уражень виконуються прямі реконструкції - аорто-стегнові та стегново-підколінні шунтування, а у разі поширених форм - ендоваскулярні та комплексні операції або їх поєднання. Встановлено, що у разі мультифокального ураження атеросклерозом (коронарні, брахіоцефальні й артерії нижніх кінцівок) необхідно проведення операцій окремо з урахуванням черговості та можливостей стентування - відновлюється орган, який більше вражений. З'ясовано, що покращання ранніх і віддалених результатів лікування хворих на облітеруючий атеросклероз настає у разі застосування комплексу медикаментозної терапії, розробленого авторами залежно від показників гемодинаміки, ліпідного обміну та з урахуванням ендотеліальної дисфункції і супутніх захворювань. Доведено, що застосування розроблених методів лікування віддалених ускладнень значно зменшує травматичність операції та покращує його результати з урахуванням факторів їх виникнення.