Визначено компоненти, показники та критерії оцінювання невербальних засобів комунікації та виявлено особливості процесів їх формування у дошкільників з порушеннями зору, з урахуванням яких розроблено модель і корекційно-розвивальну методику дослідного навчання, спрямовану на соціально-емоційний розвиток дітей з застосуванням різних видів комунікативно-творчої та художньо-ігрової діяльності з використанням різних видів мистецтва. Формування адекватних невербальних засобів комунікації, доступних для сприймання та відтворення дошкільниками з порушеннями зору, забезпечує розвиток у них комунікативних навичок, сприяє особистісному становленню, оптимізації міжособистісних стосунків, відкриває можливості успішної соціальної інтеграції.

Висвітлено особливості розвитку дитини з глибокими порушеннями зору (ГПЗ), її пізнавальну й мовленнєву діяльність. Розкрито аспекти корекційно-розвивальної та виховної роботи дітей з ГПЗ за умов сім'ї. Розглянуто питання розвитку сенсорної сфери дошкільників. Проаналізовано особливості формування комунікативної компетентності у дошкільників, батьківського спілкування з підлітками, допомоги батькам у навчанні дитини.

Висвітлено науково-методичні засади дошкільного навчання дітей з порушеннями зору, спрямовані на забезпечення оптимальних умов для комплексного, системного, неперервного виховання та навчання. Визначено основні принципи організації та пріоритетні напрями педагогічного керівництва пізнавальною діяльністю дошкільників з порушеннями зору, в процесі корекційного навчання. Розкрито основні науково-методичні підходи до розробки всіх складових змісту навчання дошкільників з вадами зору та рекомендації щодо добору ігрового та дидактичного матеріалу для групових і підгрупових занять, зумовлені своєрідними особливостями психофізичного розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями зору. Подано рекомендації для практиків, зокрема з розвитку усного зв'язного мовлення, формування уявлень про навколишній світ, елементарних математичних уявлень, трудових навичок, ігрової, образотворчої та музичної діяльності в контексті основних положень Базової програми "Я у світі", також методики діагностування навичок зорового сприймання, стану сформованості мовленнєвих та предметно-практичних навичок. Висвітлено основні напрями корекційно-компенсаторної роботи у спеціальному дошкільному навчальному закладі для дітей з порушеннями зору. Обгрунтовано основні концептуальні підходи до організації та реалізації корекційно-компенсаторного впливу на дошкільників з порушеннями зору. Висвітлено результати експериментального вивчення особливостей мовленнєвого та перцептивного розвитку дошкільників з порушеннями зору, результати педагогічних обстежень стану сформованості навичок просторового орієнтування, можливо

стей використання компенсаторних способів сприймання.

Запропоновано корекційно-розвивальну програму для застосування у молодшій, середній і старшій групах, розроблену на три роки у вигляді таблиці за розділами: тема заняття, навчальна мета, корекційно-розвивальна робота, дидактично-методичне забезпечення. Висвітлено методи навчання невербальної комунікації.

Зазначено, що за час підготовки нової програми для спеціальної початкової школи накопичено та структуровано наукову інформацію з проблем навчання образотворчого мистецтва учнів зі зниженим зором. На допомогу практикам розроблено і представлено орієнтовні календарно-тематичні плани з визначенням теми, змісту та корекційної спрямованості 35-ти уроків підготовчого та 35-ти уроків ІІ класу.

Подано орієнтовні календарно-тематичні планування з образотворчого мистецтва з визначенням теми, змісту та корекційної спрямованості 35-ти уроків для ІІ, ІІІ та ІV класів.

Зазначено, що за час підготовки нової програми для спеціальної початкової школи було структуровано наукову інформацію з проблем навчання рель'єфного малювання сліпих учнів. На допомогу практикам запропоновано орієнтовні календарно-тематичні плани з визначенням теми, змісту та корекційної спрямованості 32-х уроків підготовчого і 32-х уроків І класу.

Подано орієнтовні календарно-тематичні планування рельєфного малювання з визначенням теми, змісту та корекційної спрямованості 35-ти уроків для ІІ, ІІІ та ІV класів.

Розкрито особливості сенсорного розвитку дошкільників із порушеннями зору та напрями їх сенсорної інтеграції. Виявлено та описано особливості сенсомоторного розвитку дітей з порушенням зору. Уточнено зміст поняття "сенсорна інтеграція". Особливу увагу звернено на створення спеціального предметно-просторового розвивального середовища, в якому будуть зібрані основні перцептивні стимули, з якими дитина зустрічатиметься найчастіше, вимоги до їх створення. Констатовано необхідність розвитку дотикового (тактильного) сприймання, визначено види діяльності для його розвитку. Запропоновано дидактичні ігри та вправи для розвитку тактильно-рухових відчуттів, зокрема моторики і графомоторики.

Раскрыты особенности сенсорного развития дошкольников с нарушениями зрения и направления их сенсорной интеграции. Выявлены и описаны особенности сенсомоторного развития детей с нарушением зрения. Уточнено содержание понятия "сенсорная интеграция". Особое внимание обращено на создание специальной предметно-пространственной развивающей среды, в которой будут собраны основные перцептивные стимулы, с которыми ребенок встречается постоянно, требования к их созданию. Констатирована необходимость развития осязательного (тактильного) восприятия, определены виды деятельности, необходимые для его развития. Представлены дидактические игры и упражнения для развития тактильно-двигательных ощущений, в частности моторики и графомоторики.

The article is devoted to the peculiarities of sensory development of preschoolers with visual impairments, the directions their sensory integration. The notion "sensory integration" of children with deep visual impairments is defined more exactly. The didactic games and exercises for stimulation of sensory development of preschoolers are represented.

Проаналізовано авторську модель психолого-педагогічного супроводу дітей з глибокими порушеннями зору, в якій схематично описано структурні компоненти моделі та інтегративний характер консультативного пункту. Зроблено дефініціальний аналіз понять "ранній супровід", "супровід батьків". Виокремлено та охарактеризовано принципи, загальні та специфічні завдання раннього супроводу. Названо основні напрями реалізації цих завдань та принципів. Визначено етапи ранньої допомоги: діагностичний, пошуковий, консультативно-проектний, діяльнісний та рефлексивний. Підкреслено необхідність ресурсного забезпечення ефективної реалізації психолого-педагогічного супроводу дітей з глибокими порушеннями зору раннього віку, зокрема нормативно-правове, науково-методичне, кадрове та соціальне.

Представлена авторская модель психолого-педагогического сопровождения детей с глубокими нарушениями зрения, описаны структурные компоненты этой модели и интегративный характер консультативного пункта. Сделан дефинициальный анализ понятий "раннее сопровождение", "сопровождение родителей". Выделены и охарактеризованы принципы, общие и специфические задачи раннего сопровождения. Названы основные направления реализации этих задач и принципов. Определены этапы ранней помощи: диагностический, поисковый, консультативно-проектный, деятельностный и рефлексивный. Подчеркнута необходимость ресурсного обеспечения эффективной реализации психолого-педагогического сопровождения детей с глубокими нарушениями зрения раннего возраста, в частности: нормативно-правовое, научно-методическое, кадровое и социальное обеспечение.

In the last decade marked growing number of children with deep visual impairment as a result retinopathy prematurity. Ukraine has a branched network of special schools for the visually impaired preschool children. However, marked deficiencies systematic psychological and educational assistance for children who are blind from birth to 3 years old. The article presents the results of analyzed the system of early support for children with mental and physical development in Ukraine. The conceptual approaches, purpose areas of early support of blind and visually impaired children, which are focused upon the enhancement of opportunities to help children and their families and increase of its effectiveness, are defined.

Розглянуто характерні труднощі й особливості розвитку пізнавальних інтересів і здібностей у дітей із порушеннями зору дошкільного віку. Уточнено поняття "пізнавальні інтереси" і "здібності", розкрито особливості їх становлення за умов сенсорної депривації. Визначено пізнавальні здібності як інтегровані базові здібності дитини, що мають такі складові: рівень інтелектуального розвитку (мисленнєвої, мнемічної, перцептивної складових); рівень загальної научуваності дитини; пізнавальну активність як системний поведінковий прояв пізнавальних здібностей, що виявляється у допитливості, зацікавленості дитини; рівень креативної здатності дитини до пошуковості й схильність до успішного вирішення творчих завдань. Охарактеризовано сенсорні, інтелектуальні й творчі здібності. Надано методичні рекомендації для педагогів і батьків із формування та розвитку пізнавальних здібностей у дітей із порушеннями зору. Констатовано, що систематична допомога дорослого закладає передумови для формування чуттєвого досвіду, оволодіння навичками доступного полісенсорного сприймання довкілля на основі власних пізнавально-орієнтувальних дій.

Рассмотрены характерные трудности и особенности развития познавательных интересов и способностей у детей с нарушениями зрения дошкольного возраста. Уточнено понятие "познавательные интересы" и "способности", раскрыты особенности их становления в условиях сенсорной депривации. Определены познавательные способности как интегрированные базовые способности ребенка, которые имеют такие составляющие: уровень интеллектуального развития (мыслительной, мнемической, перцептивной составляющих); уровень общей обучаемости ребенка; познавательную активность как системное поведенческое проявление познавательных способностей, которое проявляется в любознательности, заинтересованности ребенка; уровень креативной способности ребенка к поисковости и склонности к успешному решению творческих задач. Охарактеризованы сенсорные, интеллектуальные и творческие способности. Даны методические рекомендации для педагогов и родителей по формированию и развитию познавательных способностей у детей с нарушениями зрения. Констатировано, что систематическая помощь взрослого создает предпосылки для формирования чувственного опыта, овладения навыками доступного полисенсорного восприятия окружающей среды на основе собственных познавательно-ориентирующих действий.

The article is devoted to the issue of cognitive interests and abilities of children with impaired preschool children. The concept of „educational interests” and „ability”, the peculiarities of their formation under conditions of sensory deprivation are defined more clearly. The compensatory potential of different types of cognitive abilities is discovered. The guidelines for teachers and parents on the formation and development of cognitive abilities of children with visual impairments are presented. The difficulties of cognitive processes and ways of overcoming them under the influence of specially organized psychological and pedagogical support are revealed. It is determined that children with visual impairments need constant stimulation perception, stimulation of interest in the surroundings, the help in the study of properties of objects and phenomena of various qualities and relations, ensuring the success of cognitive interests; the skills of the differentiation of certain characteristics, comparison of objects and phenomena, their generalization. Systematic assistance adult lays preconditions for the formation of sensory experience, mastery of skills available polysensory of perception of surroundings based on cognitive action. The instructional techniques and tools of learning, playing and communication activities of preschool and developmental environment in accordance with program requirements approved state standard are described.

Подано більше ніж 1000 впорядкованих термінів, категорій, понять, які вживаються в різних контекстах і значеннях та містяться в міжнародних документах, кодексах і законах України, підзаконних нормативно-правових актах України, науковій та інформаційній літературі. Наведений термінологічний матеріал закріплює здобутки юридичної клінічної практики та сприяє формуванню у здобувачів вищої освіти цілісного уявлення про основні закони функціонування та розвитку юридичної клінічної практики в Україні.