Висвітлено філологічний, психолого- та соціально-педагогічний аналіз творів художньої літератури великого історичного періоду, героями яких є діти, що так чи інакше обділені долею. Увагу приділено реалізації принципу соціальності в художній літературі про знедолених дітей. Досліджено витоки молодіжного сленгу (на матеріалі повісті Г. Бєлих, Л. Пантелеева "Республіка Шкід"). Розглянуто опис важкого дитинства в повісті М. Пом'яловського "Нариси бурси". Подано твори А. Гайдара в контектсі теорій виховання та девіантності поведінки дитячої особистості.