Індекс рубрикатора НБУВ: П531 я73-2

Рубрики:

Генетика сільськогосподарських тварин

Шифр НБУВ: Р115102 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено біологічні особливості відтворення маточного поголів'я голштинської породи великої рогатої худоби в зоні степу України з врахуванням тривалості тільності, живої маси новонароджених телят в різні пори року (зима, літо) та інших факторів репродукції корів.

Викладено інтегровані показники альбумінів молока великої рогатої худоби різних генотипів капа-казеїнів. ДНК діагностика дозволяє оцінювати поліморфізм гена капа-казеїну на різних стадіях онтогенезу, незалежно від статі та віку тварин, та вводити в селекційний процес тварин з бажаними генотипами по CSN3.

Висвітлено основні аспекти стратегічного значення збереження генофонду українських порід худоби для одержання якісної продукції і забезпечення здоров'я нації. З метою нарощування виробництва продуктів харчування проходить корінна зміна породного складу сільськогосподарських тварин, але на якість сировини для виробництва продуктів харчування за умов сучасного бізнесу приділяється недостатньо. Тваринництво не може розвиватись без врахування екологічних вимог і специфічних умов навколишнього середовища. Так як деякі породи дісталися у спадок, необхідно прикласти всі зусилля для збереження найбільшого скарбу нашого Українського народу - генофонд наших вітчизняних порід сільськогосподарських тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.443.2*690.1

Рубрики:

Ruminantia Жуйні

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основні аспекти стратегічного значення збереження генофонду великої рогатої худоби. Ці породи дісталися нашому народу від наших пращурів і є національним скарбом Українського народу, знищення якого є злочином. Ці породи необхідно зберегти для можливого використання в новому породоутворюючому процесі та виробництві органічних продуктів харчування. Під час експедиційного обстеження генофонду великої рогатої худоби було виявлено новий тип невивченої худоби, який розводять у дельті Дунаю липовани-старообрядці.

Використання сучасних досягнень генетики, починаючи від контролю походження тварини до популяційної характеристики стада, значно покращує ефективність селекційної роботи у скотарстві. У країнах з розвиненим тваринництвом тестування тварин за мікросателітними локусами є обов'язковим для присвоєння тварині статусу племінної. Мета досліджень - аналіз генетичних ресурсів великої рогатої худоби сірої української породи за мікросателітними локусами ДНК. Для досягнення цієї мети було використано 2 мікросателітних локуси - BM2113 та TGLA227. Матеріалом для досліджень була велика рогата худоба сірої української породи дочірніх стад ТОВ "Голосіїво" (Броварський район Київської області) та КСП "Вороньків" (Бориспільський район Київської області). Генетичний аналіз худоби, яка належить КСП "Вороньків", було проведено в Українській лабораторії якості та безпеки продукції АПК, ТОВ "Голосіїво" - у Державній науковій установі "Всеросійський науково-дослідний інститут тваринництва Російської академії сільськогосподарських наук". У результаті проведених досліджень двох дочірніх стад великої рогатої худоби встановлено достатньо високий рівень поліморфізму, щоправда, в КСП "Вороньків" за локусом TGLA227 він був вищим. Усі досліджувані особини цього господарства за цим самим локусом виявилися гетерозиготами, про що свідчить значення фактичної гетерозиготності. Незначний дефіцит гетерозиготних генотипів (2,5 %) зафіксовано в популяції ТОВ "Голосіїво", тоді як в КСП "Вороньків", навпаки, був надлишок гетерозиготних генотипів на рівні 17,7 %. У подальшому перспективним є проведення генетичного аналізу поголів'я сірої української породи великої рогатої худоби за більшою кількістю мікросателітних локусів.

Наведено результати досліджень ознаки "число ядерцеорганізуючих районів (ЯОР) [nucleolus organizer regions (NOR)] у хромосомах" буйвола річкового (Bubalus bubalis L). У ядерцеорганізуючих районах хромосом наявна рибосомальна РНК (рРНК), асоційована з аргентофільними білками ядерець, які забезпечують синтез білка в соматичних клітинах і впливають на процеси росту й розвитку організму тварин і людини. Інтенсивність фарбування районів ядерцевих організаторів відображає потенційні можливості функціонального стану клітин у сільськогосподарських тварин. Число, розміри і хромосомна локалізація зафарбованих сріблом районів організаторів ядерця є видоспецифічними ознаками. ЯОР вивчали на препаратах хромосом, які готували за стандартною методикою з лімфоцитів периферійної крові 10 дорослих тварин, які утримуються в господарстві монастиря "Свято-Покровська Голосіївська Пустинь" - ТОВ "Голосіїво" (с. Гоголів Броварського р-ну Київської обл.). Фарбування препаратів хромосом з метою виявлення районів ядерцевих організаторів проводили 50 %-ним розчином азотнокислого срібла згідно з рекомендацями Committee for standardized karyotype of Bubalus bubalis, 1994. ЯОР виявляли на теломерах відповідних хромосом як темні цятки. У результаті досліджень було виявлено активні райони ядерцевих організаторів у шести хромосомах каріотипу досліджених буйволів - 3, 4, 6, 21, 23, 24. Встановлено індивідуальну мінливість тварин за числом ЯОР - у метафазних пластинках виявлено від 1 до 12 на клітину, із середнім числом 2,82 у 207 клітинах. Найбільшою є частка метафазних пластинок із двома ЯОР (93 із 208), більш як удвічі меншою є частка метафаз із трьома ЯОР, по 12 % - із одним та чотирма ЯОР. Показано, що Ag-метод фарбування може успішно застосовуватись в цитогенетичних дослідженнях тварин як метод оцінки функціонування генів рРНК для оцінки метаболітичної активності організму, швидкої ідентифікації аберацій хромосом, зокрема транслокацій, в які залучені хромосоми з ядерцеорганізуючими районами. Перспективним є дослідження поліморфізму ЯОР сільськогосподарських тварин на молекулярному рівні і співставлення його із показниками їх продуктивності.