На основе анализа уровня производства и потребления арматурного проката, а также методик контроля его механических свойств, обоснована необходимость внесения изменений в действующий стандарт на испытание (ГОСТ 12004) путем унификации методик, отказа от определения полного относительного удлинения после разрыва и использования методов экспресс-контроля. Предложен метод испытания арматуры без разрыва образцов.

Проанализированы экспериментальные результаты при испытаниях на растяжение готовых болтов и обточенных образцов с использованием принципов геометрически-структурного упрочнения (ГСУ) металлоизделий. Испытания на одноосное растяжение проводились на полноразмерных болтах и обточенных образцах до диаметров 10 и 8 мм на испытательной машине FP - 100/1 с записью полной диаграммы деформации и разрушения. Установлено, что уровень прочности качественно и количественно оказывает различное влияние на соотношение характеристик сопротивления пластической деформации, характеристик пластичности и сопротивления вязкому разрушению, определяемых на болтах и обточенных образцах. Проведенный анализ полученных результатов показал, что комплекс механических свойств, определяемый при испытаниях готовых болтов, более адекватен их механическому поведению при эксплуатации, чем исследования на обточенных образцах. Приведенные объяснения особенно важны для сдаточных испытаний болтов класса прочности 8.8 и выше. Впервые экспериментально показано, что система функциональных надрезов на конкретных металлоизделиях может оказывать как упрочняющее, так и разупрочняющее влияние на характеристики сопротивления пластической деформации. Дано объяснение наблюдаемого феномена на основе изменения соотношения показателя концентрации напряжений и степени жесткости напряженного состояния в области надрезов. Ограничение механических испытаний только готовыми болтами, кроме получения большего соответствия определяемых свойств болтов их конструктивной прочности при эксплуатации, способствует уменьшению общей длительности и трудоемкости испытаний в целом.

Основываясь на анализе существующих методов определения склонности к деформационному старению стальных изделий, обоснована целесообразность применения для холоднодеформированных изделий структурного способа для снижения склонности к старению, который также обеспечит повышение комплекса механических характеристик без дополнительного легирования.

Мета дослідження - розробити вдосконалену методику здавальних випробувань на розтяг стрижневих кріпильних виробів, яка забезпечує одержання достовірних результатів і відповідає умовам експлуатації цих виробів, у тому числі за характеристиками опору в'язкому руйнуванню. Проведено аналітичне дослідження умов експлуатації різьбових кріпильних виробів у співвідношенні з існуючою методикою здавальних випробувань на одновісний розтяг цих виробів та співвідношення результатів, одержаних під час проведення експериментальних досліджень за існуючою та запропонованою методиками. Встановлено, що значення характеристик механічних властивостей, визначених на готових стрижневих кріпильних виробах і обточених зразках, суттєво відрізняються, і величина цих відхилень залежить від рівня міцності стрижневих кріпильних виробів. Додатково введені механічні властивості у пропонованій методиці обірунтовано характеризують опір в'язкому руйнуванню на різних його стадіях та забезпечують одержання додаткової важливої інформації про надійність стрижневих кріпильних виробів під час експлуатації. На основі одержаних даних відповідно до запропонованої методики аргументовано рекомендується проводити здавальні випробування тільки на готових стрижневих кріпильних виробах із записом діаграми деформації та руйнування з додатковим визначенням за нею характеристик опору в'язкому руйнуванню. Вперше показано, що наявність системи надрізів (різьби) на об'єктах випробування може, на відміну від одиночних надрізів, мати не тільки зміцнюючий, але і незміцнюючий вплив, що, імовірно, пояснюється залежністю результату інтерференції полів нормальних і дотичних напружень в окремих надрізах від рівня структурного зміцнення. Вперше також обгрунтовано трактування рівномірного подовження та швидкості падіння навантаження на стадії локалізованої деформації як характеристик опору в'язкому руйнуванню. Обмеження механічних випробувань тільки готовими болтами, крім одержання більшої відповідності визначених властивостей болтів їх конструктивній міцності під час експлуатації, зменшують загальну тривалість і трудомісткість випробувань. Визначення нових запропонованих характеристик опору в'язкому руйнуванню надасть змогу проводити додаткову градацію класів міцності кріпильних виробів за їх надійністю у разі перевантаження.

Індекс рубрикатора НБУВ: К799.4 + Н530.1

Рубрики:

Виробництво арматури для залізобетонних конструкцій

Арматура для залізобетонних конструкцій

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ