Розглянуто чинники, що зумовили появу наукового інтересу до казок народів Криму. Розкрито природу міфологічного мислення: народна творчість, традиційна культура, історія. Простежено історію збирання та публікації кримськотатарських казок. Проаналізовано теоретико-методологічні питання, які виникли в процесі дослідження міфологізму народних казок. Вперше здійснено порівняльний аналіз кримськотатарських казок з українськими народними казками. Образно-символічна система даних творів відображає національну специфіку світосприйняття та світобачення. Аргументовано функціональне призначення казкового епосу як збереження та трансляцію традиційних народних знань на мікро- та макрорівнях, як художньо-інформативний текст, спрямований на актуалізацію етносвідомості реципієнта, як засіб міжкультурної комунікації.