Уперше в господарствах півдня України вивчено розповсюдження, клінічний прояв та особливості епізоотичного процесу у випадку герпесвірусного пустульозного вульвовагініту корів і телиць. Одержано дані щодо провідної ролі герпесвірусу I-го типу в етіології порушень репродуктивної функції в корів і телиць та особливостях його циркуляції серед тварин різних вікових груп у неблагополучних щодо інфекційного ринотрахеїту - пустульозного вульвовагініту господарствах півдня України.

Дисертація присвячена проблемі вивчення ролі інфекційних агентів в патології репродуктивних органів корів і телиць в господарствах півдня України. Вперше в господарствах півдня України встановлена етіологічна структура збудників, які спричиняють порушення репродуктивної функції у корів і телиць, вивчена епізоотична ситуація з інфекційних захворювань, які супроводжуються вказаною патологією, запропоновано спосіб імунізації тварин з застосуванням вакцинного препарату (ІРТ - IG) і імуностимулятора, визначені деякі показники імунологічної реактивності організму корів і телиць, хворих на інфекційний ринотрахеїт - пустульозний вульвовагініт (ІРТ - ПВВ) та їх зміни при застосуванні вакцинного препарату, імуностимулятора, препаратів йодосол і неовагіналь, вдосконалена система протиепізоотичних заходів при ІРТ - ПВВ.

Розглянуто поняття "феномен інформаційної культури директора ПТНЗ" із позиції елементарного рівня, та організацію комунікаційно-кібернетичного гомеостазу освітнього закладу. Виконано проектування інформаційної системи керівника професійно-технічного навчального закладу.

Розглянуто розвиток інформаційної культури керівників ПТНЗ за допомогою принципів, технологій і методів паблік рілейшнз.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови розвитку інформаційної культури керівників ПТНЗ у міжкурсовий період. На основі провідних ідей суб'єктно-діяльнісного підходу удосконалено зміст поняття "інформаційна культура керівників професійно-технічних навчальних закладів" як однієї зі складових їх загальної професійно-педагогічної культури. Визначено структуру інформаційної компетентності, що включає ціннісно-мотиваційний, емоційно-вольовий, когнітивний, праксеологічний та суб'єктний компоненти, професійно важливі якості. Визначено організаційно-педагогічні умови розвитку інформаційної культури керівників ПТНЗ у міжкурсовий період. Удосконалено організаційні форми, методи, технології та засоби розвитку інформаційної культури керівників ПТНЗ.

Зазначено, що процес формування єдиного інформаційного освітнього та наукового простору в Європі, до якого долучилася й Україна, вимагає здійснення низки заходів, серед яких істотне місце відводиться підвищенню рівня інформаційної культури керівників ПТНЗ. Розглянуто означення, сутність та зміст понять: "інформаційна культура", "інформаційна потреба", "інформаційна компетентність" керівників навчальних закладів ПТО.

Указано на то, что процесс формирования единого информационного образовательного и научного пространства в Европе, к которому присоединилась и Украина, требует осуществления ряда мероприятий, среди которых существенное место отводится повышению уровня информационной культуры руководителей ПТУЗ. Рассмотрено определение, сущность и содержание понятий "информационная культура", "информационная потребность", "информационная компетентность" руководителей учебных заведений ПТО.

The value of information culture of the leaders of vocational training institutions for development of the information educational environment of vocational education is analyzed.

Розкрито проблему розвитку інформаційної культури керівників ВНЗ, подано теоретичні та практичні засади розвитку. Проаналізовано інформаційно-методичні ресурси вищої освіти, проведено теоретичний аналіз поняття інформаційної культури керівників ВНЗ і використання інформаційно-комунікаційних технологій в управлінській діяльності. Визначено основні особливості інформаційної культури, чинники її розвитку, компоненти та критерії оцінювання. Охарактеризовано сучасні підходи, організаційно-педагогічні умови розвитку інформаційної культури керівників ВНЗ. Обгрунтовано компоненти та критерії оцінювання інформаційної культури керівників. Запропоновано зміст, конкретні форми та методи розвитку інформаційної культури і психолого-педагогічної допомоги особистості у виборі індивідуальної траекторії розвитку інформаційної культури створенням "дорожньої карти" її розвитку.

Розглянуто важливу проблему - вплив збільшення повноважень нових суб'єктів судової влади на розширення кола функцій самої судової влади загалом під час проведення судової реформи в Україні. Звернено увагу на появу таких нових функцій, як сприяння формуванню суддівського корпусу через громадський контроль; перехід до повноважень судової влади повноцінної кадрової функції - звільнення суддів з посади. Сформульовано пропозиції щодо встановлення правил і порядку роботи Громадської ради доброчесності, враховуючи той факт, що це є громадський орган.

Розглянуто дослідження щодо синхронізації статевої охоти та заплідненості свиноматок великої білої породи за використання гормональних препаратів. Детально проаналізовано спосіб стимуляції за допомогою препаратів сексінон та фолікулін. Для перевірки ефективності різних схем гормональної обробки свиноматок також було вивчено такі репродуктивні показники, як площа гнізда та збереженість поросят. Запропонована схема має як наукову, так і практичну цінність, бо спрямована на покращання показників відтворення свиней та може бути використана у свиногосподарствах будь-якого типу.

Розглянуто важливу проблему - вплив збільшення повноважень Конституційного Суду України на розширення кола функцій самої судової влади загалом у ході проведення судової реформи в Україні. Звернено увагу на появу таких нових повноважень, як розгляд Конституційним Судом України конституційної скарги і способів забезпечення такого розгляду. Сформульовано пропозиції щодо механізму застосування способів забезпечення конституційної скарги.

Розглянуто важливу проблему - правовий механізм реалізації основної функції судової влади правосуддя. З'ясовано роль інших функцій судової влади в забезпеченні здійснення правосуддя. Аргументовано конституційну правову природу правосуддя, що підтверджує її виключність серед функцій судової влади.

Представлено інноваційні технології навчання з використанням SMART-комплексів навчальних дисциплін та методичні основи розроблення SMART-комплексів для підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Охарактеризовано методичне забезпечення підготовки педагогічних працівників до розроблення SMART-комплексів навчальних дисциплін, етапи створення SMART- комплексів, використання програмних засобів та електронних освітніх ресурсів. Зазначено, що SMART-освіта – це навчання на основі використання інтерактивного освітнього середовища.

Стрімкий розвиток технологій спричиняє розвиток інтелектуального менеджменту освіти та зміни у підходах до компетентнісного розвитку та саморозвитку особистості в умовах сучасних трансформацій освітньої системи, а саме: переходу до новітньої психолого-педагогічної технології - створення відкритих інтелектуально-насичених освітніх інформаційних середовищ. При розгляді освітніх послуг, відповідно до сучасних галузевих вимог та індивідуальних потреб фахівців, під соціальним замовленням будемо розуміти певну сукупність суспільних вимог, зокрема: ефективне використання відкритих online-ресурсів для розвитку творчого та критичного мислення; універсальні системні знання, високу адаптивність і саморозвиток; ключові компетентності в галузі ІКТ; здатність до прийняття рішень і соціальна відповідальність; уміння управляти динамічними процесами та працювати з проєктами; уміння працювати в колективі (команді) та забезпечувати високу продуктивність роботи. Для підвищення ефективного застосування відкритих online-ресурсів важливо використовувати віртуальну реальність з її подвійною природою як для відтворення реального середовища, так і для створення нових сценаріїв, що, своєю чергою, надає можливість комбінувати та рекомбінувати методи реалізації VR у навчанні та розвагах. Мета роботи - обгрунтування сучасних підходів ефективного використання відкритих online-ресурсів у дистанційному навчанні. Методи: аналіз наукової літератури для з'ясування сучасних тенденцій ефективного використання відкритих online-ресурсів у дистанційному навчанні; порівняльний аналіз, синтез і методи експертного оцінювання для добору "ключів" до навчання в Інтернет-середовищі; методи аналізу та синтезу для формування найкращих практик ефективної роботи педагогічних працівників в інтернеті; Метод Сократа. Підібрано "ключі" для використання відкритих освітніх online ресурсів, сформульовано 10 найкращих практик ефективної роботи педагогів в інтернеті. Визначено сучасні підходи ефективного використання відкритих online ресурсів у дистанційному навчанні.

Актуальність. Молоді фахівці швидко адаптовуються до інтернет-реальності, однак на практиці під час виконання конкретних проєктів чи творчих завдань виявляють поверхневі знання щодо використання можливостей цифрових технологій і нових форм комунікацій як у реальному, так і віртуальному світі. Сучасні інформаційні технології (ІТ) стають невід'ємною частиною навчального процесу. ІТ-зміни надають йому нових форм, а, отже, покращують якість освіти. Проте заклади освіти часто не володіють ІТ-ресурсами. Одним з альтернативних рішень у світі ІТ є технології віртуалізації, які мають значний вплив на процес викладання та навчання. Технології віртуалізації пропонують способи розширення доступності до освіти, особливо в дистанційному навчанні. Студенти та викладачі можуть швидко отримати доступ до різноманітних курсів і ресурсів через віртуальні класи, адже інформатизація освіти, стрімке поширення комп'ютерних технологій актуалізують необхідність грунтовної інформаційної підготовки майбутніх фахівців. Розгляуто питанням підготовки майбутніх кваліфікованих робітників до використання цифрових технологій у професійній діяльності. Мета роботи - висвітлення технології створення віртуальної машини для ефективного використання ресурсу інформаційного освітнього середовища закладу професійної освіти - цифрові ресурси, мобільні пристрої, хмарні технології, відеофрагменти, об'єкти віртуальної реальності та інші навчальні матеріали, а також розширення уміння створювати й ефективно використовувати у професійній діяльності можливості цифрового освітнього середовища та всіх його складників. За основу оцінки цифрової грамотності майбутніх кваліфікованих робітників узято підхід, який базується на оцінюванні індикаторів інформаційної, комп'ютерної, комунікативної, технологічної та медійної компетентностей. Кожний з індикаторів оцінюється за трьома аспектами: когнітивним, технічним та етичним. Зроблено висновок щодо важливості формування цифрової компетентності майбутніх фахівців. Методи: аналізу, порівняння, пояснювально-ілюстративний, частково-пошуковий, дослідницький, узагальнення опрацьованих джерел (нормативно-правових документів, наукових статей, навчальних посібників, офіційних інтернет-ресурсів). Досліджено досвід слухачів "Школи створення smart-комплексів навчальних дисциплін" Інституту професійної освіти НАПН України щодо використання в інформаційному освітньому процесі закладів професійної освіти віртуальних машин для забезпечення технологічної освіти у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників. З'ясовано, що проаналізовані методики викладання навчальних дисциплін із використанням ІКТ у віртуальних машинах сприяють реалізації мети та завдань сучасної технологічної освітньої галузі; визначено доцільність упровадження інформаційно-комунікаційних технологій засобами віртуалізації у процесі навчальної діяльності закладів професійної освіти.