На основі архівних документів та матеріалів тогочасних західноукраїнських й емігрантських періодичних видань проаналізовано явище нелегальних міграцій на українському відрізку радянсько-польського кордону у 20 - 30-х рр. ХХ ст. На основі наукового доробку вітчизняних і зарубіжних істориків здійснено спробу аналізу причин та особливостей нелегальних міграцій між Польщею та СРСР, які здійснювалися на різних етапах існування державного кордону.

На основі архівних документів здійснено класифікацію основних категорій нелегальних мігрантів на українському відрізку радянсько-польського кордону у 20 - 30-х рр. ХХ ст. Проведено стратифікацію груп біженців за періодизаційно-віковою ознакою, на основі їх соціального становища, територіального критерію, віросповідання та політичних поглядів.

На основі аналізу широкого кола архівних джерел, періодичних видань, досягнень вітчизняної та зарубіжної історіографії висвітлено явище незаконної міграції, контрабандної торгівлі та диверсійно розвідувальної діяльності на польсько-радянському "збручанському" кордоні у 1921-1939 рр. Окреслено аспект історії першої половини XX століття — "збручанський кордон", означено методологію дослідження та виявлено джерельну базу дослідження. Розглянуто передумови формування східного кордону Республіки Польща та народження "збручанського кордону-1": епоха "пачкарів" (1772-1918). Прослідковано український та більшовицький фактор в усталенні східного кордону II Речі Посполитої (1918-1921). Розкрито оновлення "збручанського кордону-2" (1921-1929). Описано розмежування прикордонної лінії Республіки Польща з Російською Федеративною Соціалістичною Республікою та Українською Соціалістичною Радянською Республікою (1921-1923 рр.). Проаналізовано міграційну кризу на польсько-радянському кордоні в контексті реформування структури його охоронних формацій у 1921-1923 рр.