Визначено та досліджено статеві та соматотипологічні особливості розмірів грудної клітки і міжребрових просторів по середньоключичній лінії у здорових юнацького віку міських мешканців Подільського регіону України. Виявлено, що величина даних показників у більшості випадків достовірно більша у юнаків, ніж у дівчат. Встановлено, у дівчат більше достовірних розбіжностей у показниках, що характеризують висоту грудної клітки, а у юнаків, навпаки, - у показниках її ширини. Показано, що ширина міжребрових просторів у більшості випадків у юнаків і дівчат достовірно не розрізняється, лише III та IV міжреброві простори у юнаків без урахування соматотипу та юнаків-мезоморфів достовірно більші, ніж у дівчат відповідних груп.

Определены и изучены половые и соматотипологические особенности размеров грудной клетки и межреберных пространств по среднеключичной линии у здоровых юношеского возраста городских жителей Подольского региона Украины. Установлено, что величина данных показателей в большинстве случаев достоверно больше у юношей, чем у девушек. Показано, что у девушек больше достоверных расхождений в показателях, характеризующих высоту грудной клетки, а у юношей, наоборот, - в показателях ее ширины. Установлено, что ширина межреберных пространств в большинстве случаев у юношей и девушек достоверно не различается, только III и IV межреберные пространства у юношей без учета соматотипа и юношей-мезоформов достоверно больше, чем у девушек соответствующих групп.

Дисертація присвячена питанням впливу опіку і кріодеструкції шкіри на морфофункціональний стан печінки щурів. В роботі за допомогою комплексного морфологічного і біохімічного аналізу вивчено динаміку ушкодження і репарації тканини печінки щурів після локального теплового і холодового пошкодження шкіри. Встановлені основні гістологічні і ультраструктурні зміни в печінці щурів після локальної гіпер- і гіпотермії шкіри. Розроблені кількісні критерії, що характеризують як ушкодження, так і відповідні компенсаторно-пристосувальні реакції печінки на різних рівнях її структурної організації після опікової та холодової травми шкіри. За допомогою дисперсійного аналізу показана залежність згаданих змін від характеру дії термічного фактору. Комплексне використання морфологічного і біохімічного аналізів дозволило встановити ідентичність клітинних механізмів пошкодження печінки після опіку і кріодеструкції шкіри. На підставі отриманих даних з'являється можливість проводити розробку профілактичних і лікувальних заходів, спрямованих на корекцію порушень, що індуковані в печінці термічною травмою шкіри.

У 82 здорових міських юнаків і 86 дівчат Поділля встановлено нормативні комп'ютерно-томографічні розміри (КТР) мозочка, черв'яка мозочка та хвостатого і сочевицеподібного ядер кінцевого мозку залежно від форми черепа. Більшість розбіжностей КТР спостерігається між юнаками з різними формами черепа; між дівчатами з різними формами черепа вірогідних відмінностей не виявлено. У процесі порівняння показників між юнаками та дівчатами відповідної форми черепа установлено більші розміри: мозочка та черв'яка мозочка - у юнаків-доліхоцефалів; голівки хвостатого ядра - у юнаків-мезоцефалів; сочевицеподібного ядра - у юнаків усіх форм черепа.

У дівчат 16 - 18 років, на відміну від дівчаток 13 - 15 років, установлена значно більша кількість множинних статистично значимих і невірогідних середньої сили зв'язків між гормональним фоном і антропометричними та соматотипологічними показниками в різні фази менструального циклу (МЦ); в різні фази МЦ сила і напрямок зв'язків між рівнем статевих гормонів та антропосоматотипологічними показниками часто змінюються. У дівчаток 13 - 15 років найбільша кількість статистично значимих і невірогідних середньої сили прямих і найменша кількість зворотних зв'язків рівня статевих гормонів з антропосоматотипологічними показниками встановлена у лютеїнову фазу МЦ; у дівчат 16 - 18 років найбільшу кількість прямих зв'язків встановлено у фолікулінову та лютеїнову фази МЦ, а зворотних - у лютеїнову фазу МЦ.

Мета дослідження - вивчення показників летальності та ендогенної інтоксикації, а також структурних змін аденогіпофіза, кіркової речовини надниркової залози (КРНЗ) і тимуса у разі експериментальної опікової хвороби у щурів за умов її лікування шляхом внутрішньовенної інфузії колоїдно-гіперосмолярних препаратів HAES-LX-5 % та лактопротеїну-C. Дослідження виконано на 90 щурах-самцях лінії Вістар масою 155 - 160 г. Терапевтична дія застосованих гіперосмолярних розчинів за умов появи зон "протікання" та "проникнення" в аденогіпофізі, КРНЗ і тимусі у разі опікової хвороби не обмежується ефектами (дезінтоксикаційним, реологічним, протишоковим) їх власне інфузійного впливу, але й виявляється їх адаптогенними (цитопротекторним та ангіопротекторним) ефектами, що зумовлені утворенням добре структурованих бар'єрів. Висновки: лактопротеїн-C та HAES-LX-5 % за умов розвитку опікової хвороби виявляють адаптогенні (цито- та ангіопротекторні) властивості, гальмують розвиток крововиливів, набряку, запобігають альтерації клітин аденогіпофіза, КРНЗ і тимуса та сприяють репарації органів.

Наведено дані про структурні зміни гістогематичних бар'єрів в аденогіпофізі, кірковій речовині надниркової залози і тимусі у разі лікування експериментальної опікової хвороби шляхом внутрішньовенної інфузії колоїдно-гіперосмолярних розчинів. Встановлено специфічний механізм структурної трансформації гістогематичних бар'єрів за умов дії розчину лактопротеїну-C.

Мета роботи - вивчити структурні зміни аденогіпофіза, кіркової речовини надниркової залози і тимуса за експериментальної опікової хвороби у щурів у разі її лікування внутрішньовенною інфузією HAES-LX-5 % та лактопротеїну із сорбітолом. Дослідження морфологічних змін в аденогіпофізі, кірковій речовині надниркової залози і тимусі за експериментальної опікової хвороби (через 1, 3, 7, 14, 21, 30 діб) та за умов дії інфузійних колоїдно-гіперосмолярних препаратів HAES-LX-5 % і лактопротеїну із сорбітолом виконано на 90 щурах-самцях лінії Вістар з масою тіла 155 - 160 г. Матеріал для морфологічних досліджень обробляли за загальноприйнятою методикою. Терапевтична дія застосованих гіперосмолярних розчинів за умов появи зон "протікання" та "проникнення" в аденогіпофізі, кірковій речовині надниркової залози і тимусі за опікової хвороби не обмежується ефектами (дезінтоксикаційним, реологічним, протишоковим) їх інфузійного впливу, а й виявляється також цитопротекторним та ангіопротекторним ефектами. Висновки: встановлено протекторну дію на судинну стінку і мембранопластичний вплив на структуру органів розчину лактопротеїну із сорбітолом.

Актуальність даного дослідження зумовлена відсутністю спеціальних досліджень, предметом яких є аналіз показників ендогенної інтоксикації та структурних змін гістогематичних бар'єрів органів нейроімуноендокринної системи у випадку опікової хвороби за умов її лікування шляхом інфузії колоїдно-гіперосмолярних розчинів. Встановлено, що особливе значення в розвитку морфологічних змін в аденогіпофізі, кірковій речовині надниркової залози і тимусі мають зміни проникності судинної стінки та загибель ендотеліоцитів, що на кінцевому етапі зазначених реакцій зумовлює появу характерних для опікової травми внутрішньоорганних набряків і крововиливів. Можна стверджувати про наявність специфічного, але загального для усіх вивчених органів, механізму трансформації гістогематичних бар'єрів, який полягає у формуванні під впливом лактопротеїну-C певним чином структурованого розгалуженого мембраноподібного комплексу. Його складові забезпечують не тільки укріплення судинної стінки (як компонента власне гістогематичного бар'єра), але й ізоляцію кластерів клітин (що уможливлює функціонування неушкоджених клітин або клітин з відновленою структурою, а також надає змогу секвеструвати незворотно ушкоджені клітини). Отже, одержані дані свідчать не про відновлення (репарацію) структури гістогематичних бар'єрів, а про їх структурну трансформацію, яка призводить до появи нового утвору і мембраноподібного комплексу, що ефективно (з огляду на показники ендогенної інтоксикації) забезпечує необхідну бар'єрну функцію. Провідним фактором ушкодження гістогематичних бар'єрів в досліджених органах у разі опікової хвороби є широкий діапазон морфофункціональних змін судинного ендотелію, які зумовлюють утворення наскрізних трансмуральних дефектів у стінці кровоносних судин ("протікань") і відповідних внутрішньоорганних міжклітинних розширень ("проникнень"), маркером яких є електроннощільний лактопротеїн-C. Лактопротеїн-C та HAES-LX-5 % за умов розвитку опікової хвороби здійснюють цито- та ангіопротекторний вплив, гальмують розвиток крововиливів, набряку, запобігають альтерації клітин аденогіпофіза, кіркової речовини надниркової залози і тимуса та сприяють репарації органів. Лактопротеїн-C виявляє уперше описані мембранопластичні властивості, які забезпечують реалізацію специфічного механізму структурної трансформації гістогематичних бар'єрів, а саме - утворення розгалуженого мембраноподібного комплексу.

Досліджено відмінності морфометричних сонографічних показників селезінки в чоловіків мезоморфного й ектоморфного соматотипів. Висвітлено морфологічні зміни в селезінці щурів у ранні терміни після опіку шкіри у процесі введення фізіологічного розчину. Оцінено вплив тривалості перебігу смертельної механічної травми у людини на кількісний вміст адреналіну та норадреналіну в лікворі та перикардіальній рідині. Висвітлено реакції тканин на імплантацію нанокомпозитних алотрансплантатів. Досліджено особливості розподілу внутрішньоепітеліальних лімфоцитів слизової ясен щурів в постнатальному періоді після внутрішньоутробної антигенної дії. Охарактеризовано особливості структурної перебудови тканин ока кроля після опіків рогівки лугом. Проаналізовано особливості змін показників компонентного складу маси тіла юнаків-курсантів в умовах навчально-виховного процесу. Визначено надійність і точність анатомічних параметрів отриманих за допомогою конуснопроменевого компьютерного томографа. Досліджено анатомію стравохідно-шлункового переходу наприкінці плодового періоду.