Викладено фактичний матеріал про добрива вітчизняного та зарубіжного виробництва, які реалізуються в Україні. Наведено інформацію про їх склад і ефективність застосування. Надано перелік добрив, що використовуються в сучасному сільськогосподарському виробництві.

Изложен фактический материал об удобрениях отечественного и зарубежного производства, реализуемых в Украине. Приведена информация об их составе и эффективности применения. Дан перечень удобрений, используемых в современном сельскохозяйственном производстве.

Наведено списки членів регіональних відділень Українського товариства фізіологів рослин. Представлено інформацію про вчений ступінь, місце роботи і тематику наукових досліджень.

Приведены списки членов региональных отделений Украинского общества физиологов растений. Представлена информация об ученой степени, месте работы и тематике научных исследований.

На підставі узагальнення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел розглянуто питання щодо джерел надходження важких металів (ВМ) у довкілля, їх трансформації в грунті. Описано механізми фітотоксичності ВМ. Велику увагу приділено дії кадмію як одного з найбільш токсичних забруднювачів довкілля. Проаналізовано вплив ризосферних мікроорганізмів, зокрема, мікоризних грибів, на поглинання й акумуляцію ВМ у рослинах. Висвітлено останні здобутки вчених з питань використання рослин з метою очистки забруднених ВМ грунтів та покращання їх фіторемедіаційного потенціалу.

На основе обобщения отечественных и зарубежных литературных источников рассмотрены вопросы, касающиеся источников поступления тяжелых металлов (ТМ) в окружающую природную среду, их трансформации в почве. Описаны механизмы фототоксичности ТМ. Большое внимание уделено действию кадмия как одного из наиболее токсических загрязнителей окружающей среды. Проанализировано влияние ризосферных микроорганизмов, в частности, микоризных грибов, на поглощение и аккумуляцию ТМ в растениях. Освещены последние достижения ученых об использовании растений с целью очищения загрязненных ТМ почв и улучшения их фиторемедиационного потенциала.

Наведено огляд літературних даних стосовно ролі мікоризного симбіозу в живленні рослин фосфором та іншими макро- і мікроелементами. Проаналізовано вплив забруднення грунтів важкими металами на гриби - утворювачі арбускулярних мікориз і значення мікоризного симбіозу в стійкості рослин до дії важких металів.

Наведено огляд даних літератури з питань фіторемедіації - використання рослин для очищення грунтів від забруднювачів. Обговорено переваги, проблеми, останні досягнення, перспективи розробки та використання цієї технології з метою поліпшення стану грунтів, забруднених важкими металами та радіонуклідами.

Ключ. слова: важкі метали, цинк, свинець, кадмій, мідь, арсен, мікориза, люцерна
Індекс рубрикатора НБУВ: П032.342.9 + П223.2-273.162.3

Рубрики:

Інші елементи та їх сполуки у ґрунті

Люцерна

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П223.2-273.162.3

Рубрики:

Люцерна

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено фактичний матеріал про мінеральні добрива, які виробляються українськими та зарубіжними виробниками та реалізуються в Україні. Наведено перелік добрив, що використовуються у сільськогосподарському виробництві. Вміщено дані про їх склад та ефективність застосування.

Изложен фактический материал о минеральных удобрениях, производимых украинскими и зарубежными производителями и реализуемых в Украине. Представлен перечень удобрений, которые используются в сельскохозяйственном производстве. Приведены даные о составе удобрений и эффективности их использования.

Індекс рубрикатора НБУВ: П222.3-264.1

Рубрики:

Кормові бульбокоренеплоди

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено показники, що характеризують утворення первинної продукції в рослинних ценозах, протягом репродуктивного періоду розвитку рослин озимої пшениці і нагромадження загальної біомаси одиниці посіву та чисту продуктивність фотосинтезу листків. Дослідження проведено у польових і дрібноділянкових експериментах на трьох сортах м'якої озимої пшениці за обробки рослин хелатованими мікродобривами аватар-1, наномікс, брексил мікс та без неї. Вплив препаратів залежав від фази розвитку рослин і погодних умов. За обробки рослин мікроелементними комплексами маса сухої речовини в надземній частині у фазу молочно-воскової стиглості зерна та чиста продуктивність фотосинтезу за період молочна - молочно-воскова стиглість зростали у короткостеблового сорту Смуглянка. Позитивний вплив підвищення активності фотосинтетичного апарату посіву в репродуктивний період розвитку на врожай засвідчила тісна кореляція між урожайністю та біомасою надземної частини рослин у фазу молочно-воскової стиглості (0,70 ± 0,16), а також між чистою продуктивністю фотосинтезу за період цвітіння - молочна стиглість та молочна - молочно-воскова стиглість (0,64 ± 0,18 і 0,80 ± 0,13).

Висвітлено проблеми, пов'язані з розвитком і поширенням резистентності рослин до ауксиноподібних гербіцидів (АПГ). Обговорено останні досягнення у розкритті механізмів дії природного й синтетичних ауксинів, можливі шляхи формування резистентності рослин до АПГ.

Ефективність застосування гербіцидів на основі гліфосату може суттєво залежати від якості води, яку використовують для приготування робочих розчинів для обприскування. Дані щодо ефективності застосування ад'ювантів для підвищення фітотоксичної дії гліфосатовмісних препаратів доволі суперечливі, що може бути пов'язано з відмінностями чутливості різних препаративних форм гліфосату до якості води. У зв'язку з цим у вегетаційних і польових дослідах вивчено залежність фітотоксичної дії різних препаративних форм гербіциду гліфосату від якості води в робочому розчині та можливість підвищення ефективності застосування цих препаратів унаслідок добавляння ад'юванту компаньйон голд. Встановлено, що твердість води більшою мірою впливала на фітотоксичну дію препарату клір, який містить ізопропіламінну сіль гліфосату, ніж на дію препарату ураган форте, діючою речовиною якого є калійна сіль гліфосату. В разі добавляння ад'юванту компаньйон голд до препарату клір пришвидшувався розвиток фітотоксичної дії та підвищувалась ефективність контролювання буріянів, що свідчить про доцільність використання ад'юванту з препаратами на основі ізопропіламінної солі гліфосату.

Бур'яни протягом тривалого періоду часу співіснують з культурними рослинами в агрофітоценозах і є індикаторами біорізноманіття. З фітоценотичної точки зору існування бур'янів є цілком закономірним, проте з господарських міркувань вони є суто негативним явищем через конкуренцію з культурними рослинами за воду і поживні речовини. Завданням стратегії захисту посівів є контролювання бур'янів на межі економічного порогу шкодочинності. За сучасних умов особливої ваги набуває використання інтегрованих технологій захисту посівів, які передбачають поєднання і взаємопогодження сівозміни, агротехніки й хімічних засобів захисту. Обговорено питання, пов'язані з необхідністю комплексного застосування кількох діючих речовин гербіцидів, які доповнюють одна одну за спектром дії, для підвищення ефективності контролювання бур'янів і запобігання виникненню резистентності до гербіцидів. Установлені у процесі досліджень основні закономірності зміни вибірної фітотоксичності в комплексах гербіцидів з різними механізмами дії стали основою для розробки ряду ефективних гербіцидних комплексів і сумішей для захисту посівів різних сільськогосподарських культур. Згідно до сучасної стратегії, застосування інтегрованих систем захисту має забезпечити підтримання або зменшення потенційного засмічення протягом ротації культур у сівозміні. При цьому видовий склад бур'янів в агрофітоценозах не повинен зазнавати різких змін, окрім суттєвого зниження потенційного засмічення особливо шкодочинними видами бур'янів.

Проаналізовано проблематику та основні досягнення досліджень механізмів дії фізіологічно активних речовин, у тому числі гербіцидів. Значну увагу приділено результатам фундаментальних досліджень, спрямованих на вивчення теоретичних основ керування процесами росту і розвитку рослин та прикладним розробкам зі створення регуляторів росту природного походження, застосування синтетичних і природних фізіологічно активних речовин у сільському господарстві. Висвітлено основні досягнення досліджень із фізіології дії гербіцидів: з'ясування специфічних сайтів гербіцидної дії, визначення механізмів надходження, транслокації та детоксикації діючих речовин гербіцидів у рослинах, встановлення основних закономірностей ефектів взаємодії у гербіцидних комплексах. Обговорено інноваційні розробки: екологічно безпечні технології боротьби з бур'янами, створення композицій гербіцидів для запобігання виникненню резистентності. Зроблено висновок, що розкриття механізмів індукованого гербіцидами патогенезу відкриє можливості для пошуку нових високоефективних гербіцидів, розв'язання проблеми резистентності та подальшого вдосконалення хімічного методу контролювання бур'янів.

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ