Виконано аналіз закону падіння кінетичної енергії куль патронів для індивідуальної та особистої зброї. Зроблено висновок, що в набоях, які використовуються в індивідуальній зброї, для підвищення ефективності стрільби доцільно мати важкі кулі із зменшеною початковою швидкістю, а в набоях для особистої зброї - легкі кулі з підвищеною початковою швидкістю.

Проаналізовано умови застосування стрілецької зброї в основних видах бою. З використанням тактичних нормативів оборони та наступу механізованих підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України виділено типаж цілей, у які влучають зі стрілецької зброї. З'ясовано, що типаж цілей, який наводиться в існуючих курсах стрільб зі стрілецької зброї та в проекті курсу стрільб зі стрілецької зброї та бойових машин Збройних сил України, не повністю відтворює мішенну обстановку на полі бою. Запропоновано мішені для більш повного відтворення на полі бою мішенної обстановки. Неурахування особливостей типажу цілей, у які влучають зі стрілецької зброї, значно завищує показники ефективності стрільби з неї.

Обгрунтовано максимальні дальності, на яких забезпечена ефективність вогоню стрілецької зброї і відповідні цілі. Встановлено, що вимоги до дальності ефективного вогню стрілецької зброї визначаються рівнем розвитку артилерії.

Проаналізовано основний напрям удосконалення конструкції набоїв для ідивідуальної зброї - зменшення калібру. Зроблено висновок, що недоліки зовнішньої балістики малокаліберних набоїв мають більший вплив на ефективність застосування зброї, ніж переваги внутрішньої балістики. Тому в реальних умовах загальновійськового бою, коли бойові дії ведуться на середньопересіченій місцевості або в населених пунктах, ефективність застосування малокаліберної зброї значно зменшується у порівнянні із зброєю середнього калібру. Набій 9 times 18 для особистої зброї взагалі не ефективний в сучасних умовах. Використовується новий набій дуже рідко і коштує надто дорого, бо вимагає значної модернізації великої кількості зразків зброї. Тому для економії коштів доцільно провести взаємну оптимізацію внутрішньо- і зовнішньобалістичних характеристик набоїв, які знаходяться на озброєнні. Завдяки цьому та за умови незначної модернізації можна значно підвищити бойову ефективність зброї.

Досліджено закономірності вогневого протиборства сторін з урахуванням часу випередження у відкритті вогню внаслідок більш раннього виявлення противника.

Досліджено вплив характеристик розсіювання при пострілі з стрілецького озброєння та помилок підготовки до стрільби з індивідуальної стрілецької зброї на ефективність стрільби.

Запропоновано методику врахування зміни опору повітря, що діє на снаряд на траєкторії польоту, яка більш адекватно описує його поведінку. Застосування цієї методики під час розв'зання задач зовнішньої балістики забезпечує більш точний розрахунок траєкторії руху снаряда.

Запропоновано напівнатурну модель цілі, яка відображається на екрані електронно-променевої трубки, що встановлений у фокальній площині об'єктива. Модель враховує тип цілі, її спостережувані кутові розміри, ракурс і параметри руху. В разі задання параметрів руху взято гіпотези про сталість лінійної/кутової швидкості або прискорення.

Запропоновано структурну схему апаратури, що дозволяє оцінювати час прицілювання і тим самим порівнювати ефективність різних прицілів для обраного типу зброї.

Запропоновано спрощену методику військово-економічного порівняння ефективності різних типів (видів) озброєння, використовуваних у ході виконання поставленої бойової задачі, що враховує вид бою та параметри різних видів озброєння, застосовуваних під час знищення угруповання супротивника відомої чисельності.

Розглянуто деякі питання взаємодії ведучої частини кулі з каналом ствола під час пострілу. Надано експериментальну оцінку впливу такої взаємодії на ефективність ураження для деяких типів зброї з використанням штатного пострілу та пострілу з кулею зміненої конструкції. Наведено результати розрахункової оцінки ефективності ураження кулею зміненої конструкції.

Розроблено методику зіставлення та проведено порівняння принципових схем телескопічних прицілів.

Запропоновано алгоритм оцінки ефективності виконання бойової задачі, що враховує психофізіологічні властивості зорової системи людини й оптичні характеристики прицілу. Алгоритм може бути покладено в основу математичної моделі системи фоноцільова обстановка - стрілецька зброя - оператор.

Розглянуто вплив порядку розміщення елементів у матриці відносної важливості, а також виокремлення їх значень на результати застосування методу аналізу ієрархій, зокрема під час виконання порівняльної оцінки зразків озброєння та військової техніки.

Рассмотрены некоторые вопросы возможного увеличения начальной скорости полета пули. Приведены результаты экспериментальной оценки влияния такого увеличения на эффективность поражения цели.

Предложенная методика позволяет экспериментально-теоретическим способом оценить практическую скорострельность стрелкового оружия в зависимости от тактики его применения. При этом учитывается правильность выполнения стрелком прицеливания.

Рассмотрена принципиальная оптическая схема коллиматорного прицела применительно к использованию на гранатомете. Предложены методика габаритного расчета и несколько перспективных принципиальных схем построения прицела.

Предложена методология параметрического синтеза защитных устройств динамического типа, базирующаяся на выборе и определении значений управляемых и оптимизируемых параметров, в основу которой положена многоуровневая оптимизация защиты боевых бронированных машин.

Разграничены понятия боевой и практической скорострельности, а также предложена методика, которая позволяет теоретическим способом оценить боевую скорострельность стрелкового оружия в зависимости от тактики его применения.

Рассмотрены две системы контроля стрельбы из пистолета, первая из которых содержит оптико-телевизионный датчик для измерения следа оси ствола в плоскости электронной мишени и вычислитель точки попадания, а в состав второй дополнительно входит укрепленная на каске телевизионная камера для регистрации изображения, наблюдаемого стрелком.