Показано, що формування українських традицій відбувалось через культурні практики повсякдення, які були засновані на національному світовідчутті, чуттєвості, естетизмі міфологічної свідомості. Зауважено, що структура та смислова символіка українського орнаменту, естетичне ставлення до світу, оздоблення та прикрашання родинної оселі, сакралізація страви в українській кулінарії як спілкування зі Всесвітом, особливості спортивно-фізичної культурної практики відображають ментальні настанови українців. Доведено, що саме на такому підгрунті в українському культурному просторі змогли з'явитись самобутні мистецькі практики, засновані на діалозі світових художніх і національних тенденцій.

Проаналізовано таке могутнє природне явище, як землетрус, та проблеми моніторингу сейсмічності безпосередньо на території України. Як свідчать багатовікові дані, річна кількість і потужність землетрусів неоднакова, але спостерігається безумовне підвищення сейсмічності. Така тенденція потребує більш уважного відношення до її проявів та наслідків навіть на платформних частинах території України. Наведено приклади реєстрації українською мережею спостережень землетрусів різної інтенсивності та віддаленості. Особливу увагу в Національному центрі сейсмологічних даних приділено сейсмічним коливанням, що виникли та фіксуються на територіях, що межують з Україною, та безпосередньо в її межах. Спостереження та оперативна обробка землетрусів у Національному центрі сейсмологічних даних з подальшим формуванням бюлетенів та каталогів створюють необхідну основу для розробки і успішного використання на практиці методів середньо- та короткотермінового прогнозу сейсмічної катастрофи, що наближається, або небезпечного розвитку сейсмічного процесу, що розпочався.

Розглянуто результати вивчення двох сейсмічних подій - вибуху (23.09.2020 09:00) та землетрусу (30.09.2020 20:00), які відбулись у районі м. Кривий Ріг. Розроблено алгоритми обробки записів, зареєстрованих на сейсмічній станції "Кривий Ріг". Виконано комплексну інтерпретацію матеріалів сейсмологічних та геолого-геофізичних даних. Визначено координати сейсмічних подій, оцінено якість обробки сейсмологічних даних за експертним методом, а також ступінь довіри до отриманих параметрів. Подано аналіз природи походження землетрусу на підставі вивчення форми і спектрограм його запису. За структурою механізму вогнища землетрусу це природна сейсмічна подія індукованого типу. Наведено результати вивчення геотектоніки району виникнення землетрусу, показано зв'язок геологічних структур з параметрами його вогнища. Розраховано параметри напружено-деформованого стану земної кори району Криворізького залізорудного басейну (Кривбасу) і встановлено параметри епіцентру індукованого землетрусу 30.09.2020, 20:00:40,836 (час UTC). За експериментальними розрахунками глибина епіцентру локального землетрусу збігається з гіпотетичною глибиною у 15 км нижньої кромки розломів, яка відповідає моделі розподілу глибин гіпоцентрів землетрусів Східноєвропейської платформи. Запропоновані методики і алгоритми відкривають додаткові можливості оцінювання при проведенні сучасних геофізичних досліджень довготривалої сейсмічної небезпеки м. Кривий Ріг. Зроблено висновок, що для точнішого визначення місця, часу та природи локальних сейсмічних подій на території Кривбасу потрібно розвивати в його межах і суміжних районах мережу сейсмічних станцій, здатних фіксувати події такої величини і менші.

Розглянуто основні теоретичні проблеми етнокультурології: її особливості як інтегративну сферу та міждисциплінарність, історію та теорію становлення етнокультурологічного знання. Проаналізовано розвиток етнокультурологічної проблематики від традиційних концепцій етносу Ю. Бромлея, Л. Гумільова до сучасних концепцій етнічності: примордіалізму, етносимволізму, конструктивізму, інструменталізму. Етнічну ідентичність розглянуто у зв'язку із її соціальною та культурною складовими. Значну увагу приділено розкриттю категорій ментальності й етнічної ментальності, що є підґрунтям усіх виявів в етнічному житті суспільства. Акцентовано увагу на тому, що при розгляді етнічної культури вихідним положенням є те, що культура розуміється як спосіб буття етносу. Основою етнічної культури є традиція, а традиційну культуру розглянуто як етнічну культуру у вузькому значенні.