Будується математична модель кругообігу вуглецю для Карпатського регіону з урахуванням зв'язків з сусідніми районами. Для визначення низки параметрів моделі використовуються дані дистанційного зондування Землі. Відмічається, що концентрація вуглекислого газу в атмосфері є визначальним фактором парникового ефекту на даний час. Наводиться структура спеціалізованої геоінформаційної системи для оцінки вуглецевого балансу Карпатського регіону.

Проаналізовано питання природних умов та господарської діяльності в регіонах України з урахуванням емісії та поглинання парникових газів. Висвітлено теоретичні та практичні аспекти створених інформаційних технологій інвентаризації парникових газів в Україні. Розглянуто математичні моделі та програмні засоби для прогнозування та оцінки динаміки вуглецевого балансу України. Описано результати числових експериментів з імітаційного моделювання та прогнозування емісії парникових газів в окремих регіонах та Україні в цілому, а також щодо внеску України в загальносвітові процеси емісії/поглинання парникових газів.

Проанализированы вопросы природных условий и хозяйственной деятельности в регионах Украины с учетом эмиссии и поглощения парниковых газов. Освещены теоретические и практические аспекты созданных информационных технологий инвентаризации парниковых газов в Украине. Рассмотрены математические модели и программные средства для прогнозирования и оценки динамики углеродного баланса Украины. Описаны результаты числовых экспериментов по имитационному моделированию и прогнозированию эмиссии парниковых газов в отдельных регионах и Украине в целом, а также по оценке вклада Украины в общемировые процессы эмиссии/поглощения парниковых газов.

Обгрунтовано актуальність задачі автоматизації збирання й оброблення даних у ході дослідження лісових масивів. Запропоновано підхід до розв'язання поставленої задачі з використанням СУБД. Надано концептуальну та логічну моделі розробленої проблемно-орієнтованої інформаційної системи.

Розроблено математичні моделі кругообігу вуглецю в екосистемах Карпатського регіону України з урахуванням його специфіки. Досліджено потоки вуглецю між блоками моделей та їх залежності від факторів навколишнього середовища. Створено алгоритми та програмні засоби для проведення числових експериментів, проаналізовано результати моделювання. Проведено імітаційне моделювання впливу різних сценаріїв зміни клімату та режимів користування природними ресурсами на вуглецевий баланс екосистеми регіону. Виявлено, що найбільш вразливими за умов прогнозованої зміни клімату є екосистеми ріллі, а найменше - екосистеми лісів регіону. Показано, що вибір правильного режиму користування природними ресурсами дозволить зменшити або уникнути втрат вуглецю екосистемами.

Розглянуто завдання аналізу і прогнозування процесів регіонального кругообігу вуглецю за допомогою засобів паралельної обробки інформації. Розроблено і досліджено паралельні числові методи рішення запропонованої математичної моделі регіонального кругообігу вуглецю у біосфері, побудови, що зважають на специфіку, і особливості цієї моделі.

Розглянуто інформаційні технології та системи для аналізу міжнародної інформації. Увагу приділено математичному моделюванню проблем міжнародних інформаційних відносин. Проаналізовано методи формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації. Розглянуто питання про перешкоди та бар'єри на шляху масових інформаційних процесів. Розкрито можливості прямого впливу аналітичних центрів США на суб'єкти прийняття зовнішньополітиних рішень. Досліджено механізми інформаційно-комунікативного впливу за умов міжнародних криз і конфліктів. З'ясовано специфіку глобальних інформаційних потоків і комунікацій початку XXI ст., особливості їх впливу на сучасну українську освіту. Акцентовано увагу на проблемах правового регулювання інформаційних відносин, проблемах демократії та забезпечення прав людини за умов персоналізації Інтернету. Обгрунтовано перспективи розвитку напряму та спеціальності "Міжнародна інформація" в контексті становлення нової галузі знань. Розглянуто інформаційно-комунікативні технології як інструмент взаємодії світового українства з Україною та країнами його проживання.

Представлено один з можливих інструментів, який можна використати для підготовки зобов'язань у секторі землекористування, зміни землекористування та лісового господарства України у межах посткіотської угоди. Глобальна комп'ютерна модель лісу G4M реалістично відображає сектор землекористування, зміни землекористування та лісового господарства. Проте її застосування для України вимагає деяких удосконалень, а саме деталізації вхідних даних, покращання алгоритму лісокористування та розробки сценаріїв, адаптованих до економічної ситуації в Україні.

Увагу приділено проблемі математичного моделювання процесів емісії та стоку вуглекислого газу в лісовому господарстві та в разі змін землекористування для підвищення ефективності прийняття природоохоронних управлінських рішень щодо пом'якшення зміни клімату на глобальному, регіональному та національному рівнях. Розглянуто методи та математичні моделі вуглецевого балансу лісових екосистем, процесів лісокористування та зміни землекористування, а також геопросторову математичну модель G4M. Описано валідацію моделі G4M, наведено приклади її застосування. Описано схеми обміну даними G4M з іншими моделями для формування комплексів моделей для інтегральної оцінки. Розглянуто методи оцінювання невизначеностей емісій парникових газів і їх впливу на прийняття рішень.

Індекс рубрикатора НБУВ: П342.5

Рубрики:

Ліс і середовище. Екологія лісу

Шифр НБУВ: РА432923 Пошук видання у каталогах НБУВ