Досліджено специфіку лінгвокультурних джерел творення комічного дискурсу дитини на матеріалі малих (жарти, заминки, покупки, страшилки) та великих форм (фільми, мультики, оповідання) прецедентних текстів. Увагу приділено лінгвальному (стилістика, синтаксис, морфологія) та екстралінгвальному (просодика, графічне оформлення) аспектам комічних джерел дискурсу дитини, а також їх функціонально-ідеологічній компоновці. У дослідженні використано низку взаємопов'язаних методів когнітивно-дискурсивної парадигми й структурно-семантичної парадигми: компонентного аналізу - для встановлення мовних компонентів комічних прецедентних джерел дискурсу дитини: лінгвостилістичного методу - для висвітлення системи стилістичних засобів реалізації комічного.