Вперше за умов східної частини Лісостепу України встановлено вплив широкого спектра гербіцидів у поєднанні з агротехнічними заходами боротьби з бур'янами на врожайність та якість насіння сої. Встановлено ефективність оптимізації кількості міжрядних обробітків під час догляду за посівами. Вперше виявлено толерантність рослин сої щодо фунтових гербіцидів і вплив препаратів на азотфіксувальні бульбочки. Визначено конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду відносно бур'янів. Вдосконалено елементи технології вирощування сої.

Досліджено вплив грунтових і післясходових гербіцидів, їх бакових сумішей на формування азотфіксувальних бульбочок соєю. Виявлено, що грунтовий гербіцид на основі ацетохлору зменшує кількість, масу сирої та сухої речовини азотфіксувальних бульбочок на кореневій системі сої. Препарат з діючою речовиною імазетапір позитивно впливав на формування соєю азотфіксувальних бульбочок. Вірогідного впливу післясходових гербіцидів та їх бакових сумішей на азотфіксувальні бульбочки сої не встановлено.

Вивчено взаємозв'язок між різними показниками рівня забур'яненості посівів сої та втратами врожаю для розробки відповідної прогностичної моделі та визначення доцільності застосування певних методів контролювання бур'янів в агрофітоценозах.

Изучена связь между разными показателями уровня засоренности посевов и потерями урожая для разработки соответствующей прогностической модели и определения целесообразности использования методов контролирования сорняков в агрофитоценозах.

Наведено результати 4-річних досліджень щодо впливу попередників, зокрема пшениці озимої та ячменю ярого та грунтового гербіциду харнес на врожайність сої в роки з різним рівнем вологозабезпечення. Встановлено, що грунтовий гербіцид харнес контролював загальну кількість і сиру масу бур'янів за попередником пшениця озима відповідно на 92 і 93 %, а за попередником ячмінь ярий - на 91 і 83 %. Виявлено, що після попередника пшениця озима формувалась більша врожайність сої, ніж після попередника ячмінь ярий.

Проведено дослідження впливу на атмосферне повітря виробничого обладнання сільськогосподарських підприємств у рамках розробки системи екологічного управління відповідно до ДСТУ ISO 14004:2006. Встановлено, що забруднення повітряного середовища у сільськогосподарському виробництві перш за все викликане використанням викопних видів палива, зокрема природного газу. Найбільш потужним обладнанням визнано сушку зерна SUKUP TE 2052E, яка використовується в господарствах сезонно, але воно потребує значних обсягів природного газу. Проведені розрахунки надали змогу оцінити обсяг викидів основних шкідливих та парникових газів - продуктів горіння природного газу (діоксид азоту, оксиду вуглецю, ртуті та її сполук, діоксиду вуглецю, оксиду діазоту та метану), приземні концентрації цих домішок в повітрі та відстань, на якій спостерігається максимальна концентрація забруднюючих речовин. Встановлено, що експлуатація такого сільськогосподарського обладнання може призводити до перевищення допустимої приземної концентрації діоксиду азоту. Максимальна концентрація речовини за несприятливих метеорологічних умов спостерігається на відстані 82,5 м. Одержані результати свідчать про необхідність віднесення використовуваного обладнання до об'єктів четвертого класу небезпечності зі встановленим розміром санітарно-захисної зони 100 м. Такі умови не потребують корегування взаємного розміщення обладнання сільськогосподарського підприємства та сельбищної зони для території дослідження. Проведений аналіз свідчить про значимість впливу об'єктів сільськогосподарського призначення на якість повітря та важливість врахування розмірів санітарно-захисної зони при розміщенні виробничих об'єктів сільськогосподарських підприємств. Для зменшення тривалості використання обладнання, що викликає занепокоєння стосовно впливу на довкілля, необхідно забезпечити його використання у більш стислі терміни за найбільш комфортних метеорологічних умов.

Наведено результати трирічних досліджень щодо впливу гербіцидів, зокрема грамініцидів, на забур'яненість посіву та урожайність нуту в Східному Лісостепу України. Встановлено, що грамініцид "Міура" найбільше контролював кількість (на 98 %) і сиру масу (на 99 %) злакових однорічних бур'янів у посівах нуту. Застосування протизлакових гербіцидів на фоні грунтового гербіциду "Адвокат" створило передумови для зростання сирої маси дводольних багаторічних і окремих дводольних малорічних бур'янів у посівах нуту. Тому не виявлено оптимальної комбінації гербіцидів для забезпечення найбільшого рівня урожайності нуту.

Представлено результати досліджень, проведених протягом 2015, 2016 рр. на дослідному полі ХНАУ ім. В. В. Докучаєва щодо впливу норм висіву і позакореневих підживлень на варіабельність показників площі листя і зміну лінійних розмірів другого листка рослин ячменю ярого. Встановлено, що досліджувані варіанти норми висіву та позакореневих підживлень полімерним добривом "Вуксал" істотно впливали на площу листової поверхні рослин і лінійні розміри другого листка рослин ячменю ярого. Максимальні показники площі листя рослин у досліджувані фази розвитку забезпечувала норма висіву 5,0 і 5,5 млн нас./га. Кращим варіантом позакореневого підживлення посівів ячменю ярого, який забезпечував формування найбільшої площі листя та максимальні лінійні розміри другого листка був варіант дворазового внесення препарату "Вуксал" - у фазу трубкування і колосіння в нормах 1,0 л/га.