Проаналізовано характеристики природних умов лучних біотопів Закарпатської низовини в період дослідження (2013 - 2014 роки). З'ясовано загальний характер їх впливу на формування щільності та видового багатства орібатид вивчених типів лук. Важливими для формування угруповань орібатид є едафічні умови лучних біотопів. До них належать тип грунту, його гранулометричний склад, ступінь оглеєння, кислотність, хімічний склад, щільність будови, температура та вологість.

Встановлено таксономічне й екологічне різноманіття панцирних кліщів (Acari: Oribatida) в лучних екосистемах басейнів річок Латориця та Боржава. Для дослідженої території встановлено видовий склад орібатид, що включає 109 видів з 57 родів 40 родин. Виявлено представників панцирних кліщів, які належать до 12 морфоекотипів, 4 біотопних груп та 6 екологічних груп за гігропреферендумом.

Розглянуто таксономічне та екологічне різноманіття панцирних кліщів гігрофітних лук Закарпатської низовини. Для обраного типу лук території Закарпаття такі дослідження раніше не проводились. Для гігрофітних лук зареєстровано 45 видів орібатид (25 родин, 34 роди). Найчисленнішими серед таксонів виявились Platynothrus peltifer, Ceratozetes mediocris та Oppiella nova. Встановлено, що для гігрофітних лук домінуюча роль за чисельністю належить поверхнево-грунтовій морфоекологічній групі орібатид. В екологічній структурі переважають види гігрофіли та евритопи.

Для дослідженої території виявлено 101 вид орібатид. На основі кореляційного аналізу встановлено ключові фактори просторово-часової диференціації угруповань — вологість, температура грунту та вміст гумусу у ньому. В градієнті збільшення вологості едафотопів зареєстровано зростання загальної щільності панцирних кліщів у ряду від сухих злаково-різнотравних до заплавних лук в 1,3 рази і далі незначне зниження цього показника в найбільш вологих умовах високотравних гігрофітних лук. Видове багатство угруповань орібатид у цьому градієнті умов спочатку зменшується в 1,2 рази в ряду від сухих злаково-різнотравних до низинних сінокісних лук, а далі збільшується в 1,7 разів у ряду низинні сінокісні → заплавні → високотравні гігрофітні луки. Встановлено, що сезонні зміни угруповань орібатид залежать від комплексної динаміки вологості і температури грунту. Виявлено, що біотопна диференційованість у природних луках є значно більшою, ніж у антропогенно трансформованих (у біотопах під впливом гідромеліорації і випасання). Діапазон значень екологічних параметрів (індексу Ｑ, структура домінування, спектри морфо-екологічних типів та екологічних груп, індекси різноманіття) на природних луках значно ширший ніж у змінених людиною біотопах. Порівняння угруповань орібатид лучних біотопів Закарпатської низовини (аналіз видового складу і кількісного співвідношення видів) методом багатомірного шкалювання дозволило виявити чотири добре диференційовані за структурою домінування біотопні комплекси панцирних кліщів. Виділено 44 індикаторні види орібатид для оцінювання стану лучних біотопів.

Розглянуто таксономічне та екологічне різноманіття панцирних кліщів гігрофітних лук Закарпатської низовини. Для обраного типу лук території Закарпаття такі дослідження раніше не проводились. Для гігрофітних лук зареєстровано 45 видів орібатид (25 родин, 34 роди). Найчисленнішими серед таксонів виявились Platynothrus peltifer, Ceratozetes mediocris та Oppiella nova. Встановлено, що для гігрофітних лук домінуюча роль за чисельністю належить поверхнево-грунтовій морфоекологічній групі орібатид. В екологічній структурі переважають види гігрофіли та евритопи.

Розглянуто особливості змін, які відбуваються в екологічній структурі орібатидних угруповань під впливом антропогенних чинників (випасання та гідромеліорація) в умовах Закарпатської низовини. Зокрема, проаналізовано зміни у структурі морфоекологічних типів (адаптивних типів), біотопних груп та комплексів за гігропреферендумом, які відбуваються внаслідок трансформації біотопів. Встановлено, що гідромеліорація та випасання призводить до різних тенденційних змін, які у свою чергу пов'язані з особливостями біології конкретних видів орібатид та специфіки дії досліджених факторів.

Проаналізовано втрати природно-заповідного фонду (ПЗФ) та природних екосистем на території Миколаївської області внаслідок воєнних дій. Подано узагальнену інформацію про біорізноманіття області та потенціал її території для створення нових територій ПЗФ. Розміщено описи, карти та оригінальні фото з усіх проектованих територій ПЗФ Миколаївщини, які на цей час перебувають на етапі погодження або підготовки проектів створення. Більшість цих пропозицій було подано у 2013 році і частково актуалізують більш ранні пропозиції, які не були реалізовані в минулому. Рекомендовано для громад, біологів, географів, ґрунтознавців, геохіміків, спеціалістів у сфері охорони природи, студентів закладів вищої освіти.