Розглянуто пріоритетні напрями збільшення та підвищення ефективності виробництва молока. Основними напрямами виконання цього завдання є відродження та подальший розвиток великих спеціалізованих молочних господарств, підвищення рівня та повноцінності годівлі молочної худоби, впровадження ресурсозберігаючих технологій, прогресивних форм організації та матеріального стимулювання праці.

Науково обгрунтовано доцільність використання ріпакової макухи, збагаченої підвищеними рівнями (у порівнянні з існуючими нормами на 25-50 %) сірки, селену, йоду і кремнію з метою покращання біологічної цінності раціонів овець та зниження їх собівартості. У дослідах на каракульських баранчиках та вівцематках асканійського багатоплідного типу виявлено, що використання ріпакової макухи замість 25 % за масою ячменю та вищих рівнів мінеральних елементів збільшує коефіцієнти перетравності органічної речовини раціону, активує обмін азоту та мінеральних елементів, сприяє зростанню середньодобового приросту живої маси молодняку, настригу вовни та поліпшенню її фізико-хімічних властивостей.

Систематизовано матеріали з теорії та практики екологічної експертизи. Висвітлено організаційно-правові основи проведення екологічної експертизи та порядок оцінювання впливу на навколишнє природне середовище. Розглянуто екологічні вимоги до створення й експлуатації господарських та інших об'єктів, етапи процедури оцінювання впливу на навколишнє природне середовище й екологічної експертизи. Наведено теоретичні та практичні рекомендації, а також порядок оформлення документації.

Наведено результати дослідження динаміки розповсюдження забруднюючих речовин в акваторії лиманного суднохідного каналу за розробленими сценаріями розвитку аварійних ситуацій. Моделювання проведено на основі імітаційних моделей поширення забруднюючих речовин у водному середовищі з урахуванням гідрологічних та гідрохімічних характеристик ділянок каналу. Розроблена імітаційна програма дозволяє моделювати поширення нафтопродуктів та інших забруднюючих речовин з урахуванням гідрологічних і гідрохімічних характеристик акваторії, а також інтенсивності випаровування нафтопродуктів у перші години забруднення.

Розкрито роль ризику в діяльності підприємств аграрної сфери, обгрунтовано необхідність управління ним, зроблено спробу провести узагальнення поглядів вітчизняних та зарубіжних дослідників на методи управління ризиками. Сформульовано основні методи управління ризиками, а саме уникнення, прийняття, передача та зниження ризику. Наголошено, що детальний і точний аналіз ризиків та використання сучасного стратегічного інструментарію ризик-менеджменту надасть змогу підприємцям аграрної сфери не лише надійно захистити його діяльність від негативного впливу ризиків і певною мірою їх контролювати, а й отримати додатковий прибуток.

Розкрито роль ризику в діяльності підприємств, обгрунтовано необхідність управління ними. Узагальнено методи управління ризиками (уникнення, прийняття, передача та зниження ризику). Сформульовано основні методи фінансування ризику, а саме попереднє, поточне та наступне фінансування, розкрито їх сутність та умови застосування. Розкрито джерела фінансування заходів з управління ризиками. Запропоновано використання комплексного підходу в фінансуванні ризику підприємства, основою якого є метод Хаустона. Наголошено, що вартість підприємства є основним критерієм прийняття рішення про доцільність використання різних методів фінансування ризику.

Розглянуто вузлові питання інтенсифікації як головної умови і фактора підвищення ефективності і конкурентоспроможності виробництва молока. Основними напрямками розв'язання цього завдання є відродження і розвиток крупних спеціалізованих господарств з організацією виробництва молока на основі ресурсозберігаючих промислових технологій.

Розглянуто роль бухгалтерського обліку в забезпеченні економічної безпеки підприємства. Визначено цілі, функції та завдання даних категорій в аспекті забезпечення економічної безпеки підприємства. Зазначено, що забезпечення заходів щодо раціональної організації обліку та захисту облікової інформації є складовим елементом економічної безпеки підприємства.

Запропоновано огляд різних трактувань сутності фінансового планування; визначено цілі, принципи фінансового планування на рівні діяльності суб'єктів підприємництва; виділено основні переваги фінансового планування. Зазначені основні проблеми щодо застосування фінансового планування в діяльності суб'єктів підприємництва та виокремлено основні заходи щодо формування дійсно ефективного процесу фінансового планування. Відмічено, що ефективне фінансове планування діяльності суб'єктів підприємництва є гарантією його платоспроможності, рентабельності, фінансової стійкості та дієвим інструментом забезпечення ефективної діяльності підприємців.

Досліджено сучасний стан діяльності та тенденції діяльності підприємств малого бізнесу. Вивчено співвідношення дефініцій "підприємство" і "бізнес". Запропоновано за врахування розміру підприємств застосовувати поняття "підприємство малого бізнесу". Проаналізовано діяльність підприємств малого бізнесу в Україні та Харківській області за період 2013 - 2017 рр.

Розглянуто питання управління підприємницькою діяльністю підприємств аграрної сфери шляхом використання методів та моделей оптимізації процесів виробничо-збутової діяльності у напрямку зростання їх економічної ефективності та використання матеріально-технічних, трудових та фінансових ресурсів. Викладено питання розвитку в Україні венчурного бізнесу та формування засад соціальної корпоративної відповідальності.

Викладено теоретичні, методологічні та практичні аспекти господарсько-фінансової діяльності підприємств. Розглянуто сучасний інструментарій облікового та правового забезпечення управління благодійною діяльністю. Розкрито економічну природу взаємодії підприємств і комерційних банків в Україні та напрями її посилення. Висвітлено питання інвестиційної та інноваційної, податкової та правової політики підприємств. Здійснено оцінку сучасних аспектів розвитку підприємництва. Розглянуто світовий досвід довгострокового планування розвитку держави та можливості його адаптації для України. Окреслено основні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств. Досліджено сучасні проблеми формування маркетингових каналів розподілу продукції малих і середніх фермерських господарств. Запропоновано пріоритетні напрями забезпечення економічної безпеки підприємств в умовах невизначеності.

Ефективність запровадження і використання в процесі маркетингу та збуту аграрного підприємства інформаційних систем і технологій є одними з основних чинників, що впливають на збільшення його конкурентоспроможності через підвищення рівня гнучкості та ступенів використання його маркетингового потенціалу, тобто через покращення маркетингової і збутової активності аграрного підприємства. Мета статті - формування принципів інформаційної підтримки стратегічного управління маркетингом і збутом в аграрному підприємстві та на їх основі розробки архітектоніки організаційно-економічного механізму даного процесу. Методологія дослідження. Використано метод аналізу й синтезу, абстрактно-логічний, монографічний, спостереження, вибірки та групування, узагальнення і порівняльного аналізу, логіко-структурного й графічного моделювання. Обгрунтовано принципи побудови системи інформаційного маркетингового забезпечення діяльності підприємства. Запропоновано схему функціонування системи збору та використання маркетингової інформації аграрного підприємства. Розкрито структуру інформаційного маркетингового забезпечення підприємства з деталізацією його складових: зовнішньої маркетингової інформації та внутрішньої маркетингової інформації. Запропоновано авторську архітектоніку організаційно-економічного механізму інформаційної підтримки стратегічного управління маркетингом і збутом в аграрному підприємстві. Висновки: всі потоки інформації, що циркулюють між суб'єктами відповідної сфери діяльності, формують систему маркетингово-збутової інформації, що складає собою комплекс всіх отриманих, проаналізованих і оброблених даних, що використовуються сукупно та залежать один від одного. Система маркетингової інформації може коректно сформуватися та оптимально функціонувати лише за умови поєднання всіх компонентів, їх взаємозв'язків і повного обсягу інформації, що виникає на кожному з проміжних етапів. Важливим моментом є наявність обов'язкового зворотного зв'язку системи з кожним із компонентів - після використання інформації система її оброблює та оптимізує і надає в якості зворотного зв'язку для подальшого впровадження такої інформації до діючого обігу інформаційних потоків.

Викладено матеріали досліджень проблем формування та використання маркетингово-збутових систем аграрних підприємств, раціоналізації управління маркетинговою та збутовою діяльністью, а також розвитку ринку сільськогосподарської продукції. Описано ринкові аспекти ефективного здійснення збутової діяльності аграрних підприємств, методологію інтеграції інноваційних маркетингових та збутових рішень в управління збутом продукції аграрних підприємств. Розглянуто питання маркетингової інфраструктури ринку продукції аграрних підприємств та їх вплив на здійснення збутової діяльності. Наведено методологію оцінювання ефективності маркетингової політики аграрного підприємства та методологічні засади оцінки впливу ринкової кон'юнктури та структури ринку на результати збутової діяльності аграрних підприємств. Висвітлено тенденції зміни ефективності збутової діяльності аграрних підприємств та впровадження маркетингових і комерційних інновацій.

Резерви підвищення цінової конкурентоспроможності обмежуються виробничо-технологічними можливостями та ситуацією на ресурсних сегментах аграрного ринку. Це зумовлює другорядність питання підвищення економічної ефективності діяльності аграрних підприємств за рахунок збільшення обсягів виробництва у порівнянні з підвищенням ефективності збутової діяльності. Виникає необхідність пошуку додаткових шляхів інституційного забезпечення можливостей провадження ефективної збутової діяльності. Мета статті - розробка шляхів удосконалення збутової діяльності аграрних підприємств на основі розвитку організаційних компонент управління нею. Стан розвитку ринку консалтингових послуг в Україні наразі можна охарактеризувати як початковий етап становлення, тим більше, якщо це стосується надання послуг суб'єктам аграрної сфери. З'ясовано, що існуючі суб'єкти ринку консалтингових послуг здебільшого спеціалізуються на постреструктуризаційній підтримці суб'єктів господарювання, виконанні маркетингових досліджень, організації та вдосконаленні маркетингового менеджменту підприємств, розробці стратегій соціально-економічного розвитку, провадженні комунікаційних заходів тощо. Обгрунтовано доцільність формування агроконсалтингових служб на регіональному рівні як відповіді на виклики конкурентної ситуації на цільових ринках. Доведено, що використанням послуг такої служби аграрні підприємства найповніше зможуть реалізовувати свій виробничо-комерційний потенціал та отримувати еквівалентні завданням виробництва продукції та стабілізації розвитку результати своєї діяльності. Висновки: прогнозується, що створення регіональних агроконсалтингових служб з широким обсягом функціонального навантаження та комерційних повноважень в декількох регіонах рано чи пізно призведе до появи господарських зв'язків між ними на засадах співробітництва. Останнє сприятиме гармонізації економічних інтересів учасників ринку аграрної продукції та створюватиме умови для розширеного відтворення їх капіталу.

Ефективність діяльності всіх учасників внутрішнього ринку агропродовольчої продукції суттєво залежить від якості реалізації процедур управління виробничо-комерційною діяльністю суб'єктів, які відносяться до сфер виробництва та обігу даного ринку. Об'єктивною обставиною, що пояснює цей процес є те, що ринкові відносини утворюють складну систему, що є середовищем взаємодії учасників ринку, від поведінки яких суттєво залежить успішність їх діяльності. Суб'єктивною ж обставиною є дія ситуативної складової формування кон'юнктури, яка також в певні мірі може бути наслідком реалізації маркетингової політики окремих учасників ринку. Мета статті - визначення впливу маркетингової діяльності товаровиробників на формування кон'юнктурних характеристик внутрішнього ринку аграрної продукції та виявленню їх особливостей, притаманних вітчизняній економіці. На основі комплексного наукового дослідження було систематизовано елементів комплексу маркетингу суб'єктів вітчизняного ринку аграрної продукції. Встановлено, що весь структурно-функціональний інструментарій комплексу маркетингу різною мірою використовується суб'єктами ринку аграрної продукції для формування конкурентних переваг, передусім, у короткостроковому періоді. При цьому саме через конкурентні механізми здійснюється вплив маркетингових заходів на формування кон?юнктурних характеристик ринку аграрної продукції. І саме завдяки ним порушується ринкова рівновага, що, в свою чергу, стає важелем еволюції ринку, що розглядається. Саме наявність диспропорцій у можливостях застосування комплексу маркетингу різними функціональними групами суб'єктів ринку призводить до викривлень у об`ємно-ціновій динаміці ринку та робить останню більш вигідною для підтримання ринкових позицій домінуючих на ринку груп суб'єктів.

Одним із важливих факторів забезпечення економічної стабільності суб'єктів аграрного бізнесу є маркетингово-збутова діяльність, тому розробка методологічних підходів її оцінювання на основі системи збалансованих показників із урахуванням особливостей галузі, стратегічної бізнес-орієнтації підприємства дозволить суб'єктам господарювання реалізовувати оперативні та стратегічні цілі й завдання щодо сталого розвитку на основі реалізації маркетингових функцій. Система маркетингу аграрної галузі економіки має свої особливості, які визначаються специфікою сільськогосподарської продукції, на відміну від підприємств промисловості, для яких більшість вчених розроблювали методики оцінки здійснення маркетингової діяльності та її ефективності. Мета статті - розробка методологічних засад щодо оцінки маркетингової політики та заходів з її реалізації на аграрних підприємствах та інших суб'єктах господарювання аграрного бізнесу. У загальному вигляді ефективність маркетингової діяльності визначено як відношення сукупного дисконтованого прибутку, отриманого від реалізації маркетингових заходів у кожному році розрахункового періоду, до сукупних дисконтованих витрат на здійснення цих заходів. Маркетингова діяльність вважається ефективною, якщо індекс доходності більше ставки на капітал, і неефективною - якщо менший. Запропонована методика оцінки стану і ефективності маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств полягає у проведенні анкетного опитування керівників підприємств та визначенні кількісних показників стану маркетингової діяльності, отриманих як методами анкетування, так і діагностики стану підприємств за звітними даними. Висновки: в якості основних показників ефективності маркетингової діяльності сільськогосподарських товаровиробників запропоновано використовувати такі: ринкова частка підприємства на основних ринках продукції, що виробляється, відносна ринкова частка стосовно лідера, темпи росту обсягів продажу продукції, рентабельність продажу продукції та рівень рентабельності підприємства; коефіцієнт ефективності з використанням ринкової частки та рівня рентабельності продукції.

Обґрунтовано теоретично-методологічні, методичні та прикладні засади, а також розроблено практичні рекомендації щодо вирішення важливої наукової проблеми управління збутовою діяльністю аграрних підприємств на основі впровадження маркетингових та комерційних інновацій в технології збуту продукції на цільових ринках. Розвинуто категоріальний апарат досліджень збутової діяльності аграрних підприємств. Ідентифіковано маркетингові та комерційні інновації в системі управління збутовою діяльністю аграрних підприємств. Окреслено ринкові аспекти ефективного здійснення збутової діяльності аграрних підприємств. Визначено особливості маркетингової інфраструктури ринку продукції аграрних підприємств та її впливу на здійснення збутової діяльності. Обґрунтовано методологію оцінювання ефективності маркетингової політики аграрного підприємства. Розкрито зміст методологічних засад оцінки впливу ринкової кон’юнктури та структури ринку на результати збутової діяльності аграрних підприємств. Виконано оцінку динаміки економічної ефективності виробничо-збутової діяльності аграрних підприємств. Визначено кількісні характеристики конкурентної ситуації та розвитку інфраструктури ринку продукції аграрних підприємств. Ідентифіковано ресурсні аспекти забезпечення ефективності виробничо-збутової діяльності аграрних підприємств. Обґрунтовано нaпpями pозвитку мapкeтингово-збутової діяльноcті аграрних підприємств. Визначено інcтpумeнти pозвитку мapкeтингово-збутових систем aгpapних підпpиємcтв. Окреслено шляхи та особливості підвищeння eфeктивноcті мapкeтингово-збутової діяльноcті аграрних підприємств. Виконано оцінку потeнціaлу pозвитку мapкeтингово-збутової діяльноcті аграрних підприємств. Визначено стpaтeгічні aльтepнaтиви інноваційного pозвитку мapкeтингово-збутової діяльноcті аграрних підприємств. Обґрунтовано напрями, шляхи та інструментарій інноваційного розвитку cиcтeм збоpу тa обpобки мapкeтингової та комерційної інфоpмaції. Обґрунтовано концепцію побудови механізму управління маркетингово-збутовою діяльністю аграрних підприємств, в основі якої лежить поєднання інноваційних інструментів створення та імплементації маркетингових та комерційних технологій здійснення збутової діяльності, які ґрунтуються на формалізації процедур прийняття та реалізації стратегічних, тактичних та оперативних рішень залежноі від результатів оцінки стану та тенденцій цільових ринків у співставленні з оцінками виробничого та комерційного потенціалу аграрних підприємств. Виконано обґрунтування методологічних засад оцінки впливу ринкової кон'юнктури та структури цільових об'єктових ринків на результати збутової діяльності аграрних підприємств, в основі якого лежить оцінювання ступеня конкурентного розвитку цільових риків з використанням інтегральних показників ступеня реалізації економічних інтересів функціонально-відокремлених груп їх суб'єктів, які враховують структуру та довжину каналів ринкового розподілу продукції, ступінь домінування економічних інтересів суб'єктів конкурентних відносин, досяжні обсяги та рівні цін реалізації основних видів продукції. Ідентифіковано процедури оцінки, аналізу та вибору стратегічних альтернатив в процесі створення та імплементації маркетингових та комерційних технологій збуту продукції аграрних підприємств, в основі яких лежить використання існуючого переліку оціночних та прогнозних показників реалізації відповідних управлінських рішень врахуванням результатів визначення характеру змін виробничого та комерційного потенціалу аграрного підприємства в процесі здійснення зрушень в управлінні збутовою діяльністю.

Викладено питання визначення загальних категорій, принципів та методів статистичної науки, організації та проведення статистичного спостереження, зведення первинного матеріалу та його подальшої обробки, правила складання статистичних таблиць та графіків, розрахунки відносних, середніх величин та показників варіації, обчислення та аналіз рядів динаміки, застосування вибіркового методу у статистичному спостереженні, індексного та кореляційного методів в аналізі матеріалів. Звернено увагу на методи аналізу точності та надійності статистичних показників. Поглиблено викладено використання математико-статистичних методів. Виклад ілюструється прикладами з економічної практики.

Обгрунтовано можливість розробки прейскурантів для однотипної, функціонально однорідної продукції машинобудування з використанням кореляційно-регресійного аналізу (КРА). На основі статистичної методології побудовано регресійну модель зміни гуртових цін виробів, залежно від зміни техніко-економічних параметрів якості, на прикладі кулькових радіальних однорядних підшипників, визначено характер зв'язку між факторами та результативним показником (цінами). Незначні відхилення теоретичних значень цін від фактичних цін на підшипники довели ефективність розробленої регресійної моделі, можливість застосування її в практичній діяльності. Параметричні методи, зокрема методи КРА, надають змогу знайти правильне співвідношення цін на весь асортимент продукції. Обчислені параметри рівняння теоретичної лінії прямолінійної регресії надали можливість установити ціни: на нові моделі підшипників, які розміщені всередині параметричного ряду підшипників; на нові моделі підшипників, які перебувають за межами параметричного ряду; новий прейскурант при перегляді цін. Крім того, обчислення декількох рівнянь регресії надало змогу розробити додатковий варіант прейскуранта , що надало можливість на практиці вибрати більш ефективний серед них. Доведено можливість обчислення цін на нові види продукції за межами параметричного ряду, за якими відсутні дані щодо собівартості та витрат виробництва. Розроблені 2 варіанти прейскуранта для підшипників надають можливість виявити ціни на окремі види продукції, які потребують уточнення. Використання КРА скорочує терміни та знижує трудомісткість складання прейскурантів, що надає можливість найкращим чином скоординувати роботу при складанні виробничої програми та плану матеріально-технічного забезпечення підприємства.