Вперше проведено комплексне дослідження in vivo інтенсивності перебігу пероксидного окиснення ліпідів, стану антиоксидантної системи та цитогенетичних показників за умов сумісної дії на організм ксенобіотиків, розповсюджених у промислових регіонах України. Встановлено відмінності в інтенсивності перебігу різних рівнів процесу пероксидації ліпідів за умов дії на організм досліджуваних ксенобіотиків і радіації. Вперше виявлено тканинно специфічні зміни в прооксидантно-антиоксидантній системі залежно від природи пошкоджуючих факторів і тривалості їх впливу. Показано зміни в антиоксидантному статусі тканин і порушення їх регулювальних функцій щодо процесу пероксидного окиснення ліпідів за умов дії ксенобіотиків. Вперше встановлено кореляційні залежності між показниками прооксидантно-антиоксидантної системи та цитогенетичними параметрами за умов дії досліджуваних ксенобіотиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*723

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити клінічну ефективність застосування алгоритму комплексної оцінки стану організму для оцінки загального стану організму. Проведено оцінку загального стану у 35 дітей віком від 12 до 17 років із ураженням шлунково-кишкового тракту, які знаходились на лікуванні у педіатричному відділенні Сумської міської дитячої клінічної лікарні з приводу загострення хвороби. З метою порівняння проведено обстеження 25 практично здорових дітей аналогічного віку, без хронічних захворювань. Оцінювання загального стану організму дитини здійснювалось за допомогою алгоритму комплексної оцінки стану організму. Даний алгоритм розроблено з метою інтегральної оцінки загального стану організму на підставі визначення ступеня вираженості типових патологічних процесів - запального процесу, рівня ендогенної інтоксикації, оцінки метаболічних процесів, імунного балансу та включає інтегральну оцінку функціональних можливостей дитячого організму. Виявлено, що у всіх дітей на момент госпіталізації під час загострення відмічалися ознаки запалення, що проявлялися як наявністю характерної клінічної симптоматики, так і наявними змінами лабораторних показників - так, запальний процес низької інтенсивності виявлявся у 33 дітей (94 %) і 2 дітей (6 %) середньої інтенсивності. Рівень ендогенної інтоксикації був також підвищеним у всіх дітей, із них у 14 % дітей відмічався середній рівень, у 86 % обстежених дітей - низький. Встановлено, що практично у всіх дітей відмічались явища імунодефіцитного стану та наявність алергізацїї організму і у всіх дітей спостерігалась низька інтенсивність метаболізму із анаболічною направленістю (у 34 дітей) та у однієї дитини спостерігалась катаболічна спрямованість метаболізму. Інтегральна оцінка функціональних можливостей дитячого організму виявила вегетативні порушення з достовірним переважанням симпатотонії (у 48 % дітей), у 22 % дітей відмічалось переважання ваготонії і тільки у 30 % констатовано ейтонію. Незадовільні функціональні та адаптаційні можливості організму виявлено у 16 %. Висновки: аналіз проведеної роботи показав, що у дітей із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони на фоні загострення захворювання відбувається цілий ряд суттєвих змін, що проявляються наявністю запального процесу, підвищенням рівня ендогенної інтоксикації, розбалансуванням імунної системи, у вигляді зниження неспецифічного імунного захисту з ознаками алергізації організму дитини та порушень механізмів адаптації, а проведення порівняльного аналізу оцінювання загального стану організму з використанням стандартного набору лабораторних і функціональних методів обстеження з точки зору інформативності даних показників, прогнозування перебігу захворювання, вибору тактики лікування та застосування алгоритму комплексної оцінки стану організму, показало значну перевагу останнього, надає змогу рекомендувати методику алгоритму комплексної оцінки стану організму до широкого впровадження у практичну медицину.

Мета роботи - вивчити клінічну ефективність застосування алгоритму комплексної оцінки стану організму для оцінки загального стану організму. Проведено оцінку загального стану у 35 дітей віком від 12 до 17 років із ураженням шлунково-кишкового тракту, які знаходились на лікуванні у педіатричному відділенні Сумської міської дитячої клінічної лікарні з приводу загострення хвороби. З метою порівняння проведено обстеження 25 практично здорових дітей аналогічного віку, без хронічних захворювань. Оцінювання загального стану організму дитини здійснювалось за допомогою алгоритму комплексної оцінки стану організму. Даний алгоритм розроблено з метою інтегральної оцінки загального стану організму на підставі визначення ступеня вираженості типових патологічних процесів - запального процесу, рівня ендогенної інтоксикації, оцінки метаболічних процесів, імунного балансу та включає інтегральну оцінку функціональних можливостей дитячого організму. Виявлено, що у всіх дітей на момент госпіталізації під час загострення відмічалися ознаки запалення, що проявлялися як наявністю характерної клінічної симптоматики, так і наявними змінами лабораторних показників - так, запальний процес низької інтенсивності виявлявся у 33 дітей (94 %) і 2 дітей (6 %) середньої інтенсивності. Рівень ендогенної інтоксикації був також підвищеним у всіх дітей, із них у 14 % дітей відмічався середній рівень, у 86 % обстежених дітей - низький. Встановлено, що практично у всіх дітей відмічались явища імунодефіцитного стану та наявність алергізацїї організму і у всіх дітей спостерігалась низька інтенсивність метаболізму із анаболічною направленістю (у 34 дітей) та у однієї дитини спостерігалась катаболічна спрямованість метаболізму. Інтегральна оцінка функціональних можливостей дитячого організму виявила вегетативні порушення з достовірним переважанням симпатотонії (у 48 % дітей), у 22 % дітей відмічалось переважання ваготонії і тільки у 30 % констатовано ейтонію. Незадовільні функціональні та адаптаційні можливості організму виявлено у 16 %. Висновки: аналіз проведеної роботи показав, що у дітей із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони на фоні загострення захворювання відбувається цілий ряд суттєвих змін, що проявляються наявністю запального процесу, підвищенням рівня ендогенної інтоксикації, розбалансуванням імунної системи, у вигляді зниження неспецифічного імунного захисту з ознаками алергізації організму дитини та порушень механізмів адаптації, а проведення порівняльного аналізу оцінювання загального стану організму з використанням стандартного набору лабораторних і функціональних методів обстеження з точки зору інформативності даних показників, прогнозування перебігу захворювання, вибору тактики лікування та застосування алгоритму комплексної оцінки стану організму, показало значну перевагу останнього, надає змогу рекомендувати методику алгоритму комплексної оцінки стану організму до широкого впровадження у практичну медицину.