Розглянуто джерела та закономірності виникнення шкідливих і небезпечних факторів у біо- та техносфері, анатомо-фізіологічні та психологічні реакції людини на дію різноманітних факторів. Розкрито особливості функціонування людського організму за звичайних, стресових і надзвичайних умов. Викладено правила поведінки у випадках грози, пожежі, вимкненого світла, полювання та рибної ловлі з човна, викрадення автомобіля, пограбування житла, крадіжки у поїзді, конфлікту у сфері послуг.

Рассмотрены источники и закономерности возникновения вредных и опасных факторов в био- и техносфере, анатомо-физиологические и психологические реакции человека на воздействие разнообразных факторов. Раскрыты особенности функционирования человеческого организма в обычных, стрессовых и чрезвычайных условиях. Изложены правила поведения в случаях грозы, пожара, выключения света, охоты и рыбной ловли с лодки, похищения автомобиля, ограбления жилища, кражи в поезде, конфликта в сфере услуг.

Розглянуто охорону праці (ОП) як соціально-економічний чинник і галузь науки. Визначено основні етапи ОП, зокрема в Україні. Розкрито правові й організаційні питання ОП. Проаналізовано законодавчу та нормативну базу з питань ОП. Викладено засади фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії, техніки безпеки. Охарактеризовано загальні принципи організації пожежної безпеки. Висвітлено питання надання долікарської допомоги на підприємстві.

Рассмотрена охрана труда (ОТ) как социально-экономический фактор и отрасль науки. Определены основные этапы ОТ, в частности в Украине. Раскрыты правовые и организационные вопросы ОТ. Проанализирована законодательная и нормативная база сферы ОТ. Изложены основы физиологии, гигиены труда и производственной санитарии, техники безопасности. Охарактеризованы общие принципы организации пожарной безопасности. Освещены вопросы оказания доврачебной помощи на предприятии.

Розроблено та досліджено роботу ефективної багатоваріантної гнучкої технології утилізації рослинних та деревних відходів. Обгрунтовано та подано результати робіт зі створення конструктивно-технологічної схеми утилізації рослинних і деревних відходів шляхом розробки і впровадження у виробництво ефективних гнучких засобів. Розроблено нормативно-технічну документацію на ресурсозберігаючу технологію виробництва твердого біопалива з деревних відходів. Досліджено перспективи розширення використання газогенераторів для газифікації твердої паливної біомаси для забезпечення енергетичних потреб сільських господарств різної спеціалізації та виробничих потужностей, визначено основні можливості та обмеження господарства у впроваджені обладнання для газифікації біомаси.

Досліджено проекти альтернативних джерел енергії, запропоновано шляхи вирішення питання національної енергетичної безпеки держави, наведено завдання й одержано результати у сфері надання енергетичної безпеки України. Розглянуто гнучкі технології одержання та використання твердого біопалива з рослинних відходів. Визначено негативні впливи енергетики на стан навколишнього середовища. Охарактеризовано основні технології відновлюваної енергетики. Проаналізовано проблеми визначення єдиної назви термінів "біомаса", "біопаливо" і "біоенергія". Розглянуто різновиди моделювання та їх застосування в гнучких технологіях брикетування подрібнених рослинних відходів. Запропоновано практичне вирішення проблеми використання гнучких технологій для видозміни рослинних відходів у тверде паливо.

Обгрунтовано структуру моделювання процесів взаємодії ліній виробництва брикетів, дров, газу та деревного вугілля в залежності від розмірно-якісних характеристик зламаних гілок утворених під час рясних снігопадів с дощем. Така структура запропоновано для головних технологічних потоків при переробці сировини та утилізації деревних відходів в тверде біопаливо гнучкими технологіями. Методологічною основою роботи є системний підхід до вивчення і опису процесу функціонування гнучкого виробничого модуля в гнучкій виробничій системі переробки деревної сировини. Встановлено що структура моделювання процесів взаємодії ліній виробництва твердого біопалива, як правило, є складною і розгалуженою. Крім того, реальні потоки біоматеріалів таких ліній не є найпростішими, що обумовлює необхідність враховувати стохастичність надходження сировини на лініях та стохастичність його обробки в цілому. Тому дослідження гнучких технологічних процесів біообробних цехів проведено методом статистичного моделювання. Обгрунтовано, що моделювання роботи виробничої системи в режимі реального часу виконується на принципах адаптивного проектування організаційно-технологічної структури гнучких виробничих модулів утилізації деревних відходів в тверде біопаливо та дозволяє підвищити продуктивність проектування і надійність одержання достовірних параметрів. Вперше проаналізовано передумови врахування еколого-економічних суперечностей в імітаційному моделюванні при переробці сировини та утилізації деревних відходів в тверде біопаливо гнучкими технологіями. На основі узагальнень, теоретичних досліджень і розроблених математичних моделей був підготовлений комплекс методичного забезпечення біообробного процесу проектування структури гнучкого виробничого модуля. Вони реалізовані при плануванні обладнання переробки сировини та утилізації деревних відходів в тверде біопаливо.

Розглянуто статистичні характеристики ширини зубів дискової пили. Показано їх вплив на складову якості інструмента.

Наведено методику прогнозування ризику виробничого травматизму за допомогою вейвлет і фрактального аналізу. Вейвлет-аналіз застосовується для аналізу складних даних і надає змогу виявляти різні властивості складного сигналу, які невидимі за звичайного уявлення в режимі реального часу. За величиною фрактальної розмірності, яка відображає кількість нещасних випадків за термін дослідження, визначають ступінь хаотичності самого процесу.

Обгрунтовано та подано результати робіт зі створення засобів безпеки для сучасних автомобілів шляхом розробки і впровадження в виробництво ефективних гнучких схем.

Описано конструкцію та принцип дії пристрою для переробки неліквідної деревини. Проаналізовано відомі конструктивні різновиди верстатів і пристроїв для заготівлі дров зарубіжного та вітчизняного виробництва, а також стан сільського та лісового господарства України й інших європейських країн. Враховуючи незмінну потребу у біопаливі, розроблення такого верстата надає змогу максимально можливо автоматизувати такий трудомісткий процес, як здійснення первинного оброблення деревини; а виходячи з економічної ситуації країни, надає змогу використання пристрою для підготовки палива газогенераторних установок вахтових селищ.

Розглянуто етапи оцінки пожежного ризику для споруд виробничого призначення. Визначено порядок ідентифікації пожежних небезпек. Сформульовано мету визначення переліку подій, що ініціюють аварійну ситуацію. Визначено найбільш імовірні події, що ініціюють аварійну ситуацію у споруді виробничого призначення, де розташовані пожежонебезпечні технологічні процеси. Надано рекомендації щодо застосування методу логічного дерева подій для оцінки пожежного ризику для споруд виробничого призначення.

Проблема вдосконалення існуючих засобів боротьби із шумом є актуальною. Один з напрямків її розв'язання - вивчення шумового режиму міських територій. Проведено дослідження шумової обстановки в центральній частині м. Полтава, себто натурні виміри шуму, на підставі цих даних побудовано карти шуму.

Встановлено, що існуючі технології виробництва паливних брикетів енерговитратні і використовують до 60 % енергії на сушіння та брикетування біомаси. Виготовлено брикети гігроскопічні з малою тепловою здатністю та міцністю. Виконано класифікацію технологічних процесів брикетування біомаси ведучих світових фірм. Використання екологічно безпечних зв'язуючих надає змгу підвищити основні характеристики теплоздатності, міцності, гігроскопічності й економічності виготовлення паливних брикетів.

Проведено аналіз основних виробничих факторів, що формують умови праці машиніста. Визначено, що зміна психофізіологічного стану під час роботи машиніста електропоїзду призводить до хронічної втоми, перенапруження, прискорення темпів біологічного старіння, розвитку захворювань серцево-судинної системи тощо. Для зменшення впливу негативних факторів на психофізіологічний стан працюючого на посаді машиніста електропоїзду метрополітену необхідне зниження рівня впливу цих факторів шляхом удосконалення рухомого складу не тільки в плані збільшення потужності, а й зміни в управлінні охороною праці на підприємстві шляхом введення додаткових нормативних актів.

Встановлено, що на кількість нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, впливають різноманітні фактори, які розподіляються у своїй основі на наступні групи: соціальні; виробничі; біологічні; психофізіологічні.

Досліджено питання захисту рослин від негативного впливу факторів навколишнього середовища, таких як хімічне й акустичне забруднення, джерелом яких є транспортні засоби. Проведено аналіз ефективності захисту рослин від забруднення шляхом встановлення захисних екранів.

Запропоновано метод оцінки інтегрального ризику у робочій зоні з урахуванням часу перебування працюючих у зоні дії небезпечних факторів, що базується на ймовірнісній моделі впливу шкідливих факторів на здоров'я працівників. Одержані на основі ризик орієнтованого підходу залежності можна застосовувати для атестації робочих місць, визначення пріоритету заходів з охорони праці з урахуванням рівня виробничого і професійного ризиків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л762.222

Рубрики:

Виробництво деревновугільних брикетів

Шифр НБУВ: Ж101173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що гнучкі можливості НВЧ технології використовуються при переробці рослинної сировини в наступних технологічних процесах: сушка, зниження мікробної контамінації (знезараження), виробництво соків і екстракції. Розповсюдження високочастотного методу нагрівання пояснюється цілим рядом його гнучких особливостей. Перш за все, при високочастотному нагріванні з'являється можливість забезпечення високих швидкостей підвищення температури в матеріалі. Розглянута можливість виконувати вибірковий нагрів при обробці неоднорідних матеріалів, що понижує енергетичні витрати процесу в цілому. Встановлено що застосування НВЧ технологій дає можливість отримати готовий продукт більш високої якості і харчової цінності. При сушінні у зв'язку зі зменшенням коефіцієнта втрат матеріалу, що нагрівається, швидкість підняття температури автоматично знижується до кінця процесу, при цьому зменшується можливість недопустимого перегрівання продукту. Технологічні процеси з використанням швидкісного високочастотного нагріву легко механізувати і автоматизувати. Впровадження високочастотного методу нагріву значно покращує санітарно-гігієнічні умови праці, але певним недоліком ЕМП технології брикетування є нагальна необхідність екранування ЕМП виключно в зоні взаємодії поля з речовиною та недопущення його витоку більше гранично-допустимих рівнів. При раціональному підборі частоти коливань та параметрів камер, де відбувається перетворення НВЧ-енергії в теплову, можна отримати відносно рівномірне виділення тепла по об'єму тіла.

Робота присвячена пошуку шляхів врахування впливу професійного травматизму на результати роботи підприємства. Випадки професійного травматизму зумовлюють розбіжності між фактичними результатами роботи підприємства і плановими очікуваннями. Причому, розбіжності між фактичними та плановими результатами зумовлені низкою причин, серед яких виробничий травматизм і професійна захворюваність, як правило, не приймаються керівниками підприємств до уваги. Врахування професійного травматизму при плануванні роботи підприємства має певні складнощі, оскільки пов'язане з невизначеністю, з неповнотою інформації і потребує використання відповідних методів її оброблення. Запропоновано оцінювати негативний вплив професійного травматизму на показники роботи підприємства окремо від інших чинників, оскільки такий підхід дозволить фахівцям служби охорони праці отримувати кількісні оцінки негативних наслідків у сфері безпеки праці та виробничої санітарії і оперувати даними оцінками при підготовці пропозицій до керівників підприємств щодо покращення стану справ. Розглянуті варіанти кількісного оцінювання збитку від випадків професійного травматизму для цілей планування роботи підприємства в залежності від статистичних даних, що є на підприємстві. При цьому, детермінований підхід дозволяє отримати оцінку ризику як середнє значення очікуваних збитків. Можливі відхилення збитків від їх середнього значенням не визначаються. Імовірнісний підхід дозволяє оцінити числові характеристики ризиків, пов'язаних з професійним травматизмом. В той же час, для його реалізації на практиці потрібна достатня за обсягом даних статистична інформація, що потребує певних змін у системі обліку.

Представлені статистичні матеріали, виконані на основі аналізу кількісних показників поліетиленових та рослинних відходів. Відзначено основні проблеми застосування відходів в якості палива. Викладено основні результати досліджень і спосіб ефективного застосування відходів поліетилену в якості енергонасиченого компонента і сполучної речовини при виробництві твердого палива. Представлені технологічна схема, дослідно-промислова установка та обладнання, необхідні для реалізації способу отримання брикетів. Наведено модель технологічного процесу з ефективною послідовністю технологічних операцій і параметри оптимального компонентного складу. Відображено основні чинники, що роблять істотний структуроутворюючий вплив на створення структурної композиції твердого багатокомпонентного палива. Дано графічне представлення принципу підбору частинок суміші при формуванні твердого палива методом брикетування з урахуванням у складі в'язких відходів поліетилену. Представлена залежність безрозмірної концентрації викидів в атмосферу при спалюванні твердого палива. Наведено практичні результати використання відходів поліетилену на обладнанні по виробництву твердого багатокомпонентного палива. Проаналізовано дані економічної доцільності використання твердого багатокомпонентного палива з високими теплотехнічними характеристиками на котельних, що працюють на місцевих видах твердого палива. Дана перспективна оцінка, відзначені актуальність і практична значущість вирішення проблеми щодо ефективного використання відходів поліетилену у виробництві твердого багатокомпонентного палива.