Уточнено базові поняття такі як "прогностична діяльність вихователя дошкільного навчального закладу" та "прогностична компетентність". Охарактеризовано структурні компоненти прогностичної діяльності та прогностичної компетентності. Розроблено та впроваджено модель і науково-методичний супровід підготовки майбутніх вихователів до прогностичної діяльності. Визначено критерії, показники й охарактеризовано рівні прогностичної компетентності. Експериментально перевірено модель означеної підготовки та доведено її ефективність.

Розкрито зміст понять "підготовка", "готовність", "професійна підготовка" у психолого-педагогічній літературі.

Проаналізовано зміст Базового компонента дошкільної освіти та Державних стандартів вищої освіти з підготовки спеціалістів зі спеціальності "Дошкільна освіта". Виявлено невідповідність у змісті навчання дітей дошкільного віку й підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до роботи з дітьми за умов модернізації дошкільної освіти.

Висвітлено цілі, завдання, зміст і особливості побудови початкового курсу математики. Подано інформацію про законодавчо-нормативні документи, якими має керуватися вчитель. Розкрито особливості календарно-тематичного планування. Розглянуто вимоги до математичної підготовки учнів за роками навчання. Викладено загальні вимоги до усного і писемного математичного мовлення та критерії оцінювання знань, умінь і навичок учнів. Наведено основні засоби, методи і форми організації навчального процесу. Приділено увагу аналізу структури уроку математики. Охарактеризовано передовий педагогічний досвід вчителів-практиків з проблем організації сучасного уроку математики. Обгрунтовано загальні особливості використання педагогічних технологій під час навчання молодших школярів математики. Описано методику опрацювання основних тем відповідно до результатів навчання за змістовими лініями Державного стандарту початкової загальної освіти освітньої галузі "Математика".

Розглянуто використання компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі сучасного ВНЗ. Узагальнено наявні підходи до визначення понять «компетентність», «компетенції». У вигляді таблиці відображено види професійної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів (ДНЗ). Розкрито сутність професійної компетентності майбутнього вихователя ДНЗ як складну структуру, що акумулює як особистісні якості, так і обізнаність у сфері дидактики та теорії виховання, знання й уміння організації прогностичної діяльності, здатність до її аналізу та проектування професійного вдосконалення. Обгрунтовано поняття «прогностична компетентність» та визначено особливості її формування у майбутніх вихователів ДНЗ. За результатами аналізу підходів до суті та структури прогностичної компетентності вихователя ДНЗ виокремлено компоненти її структури.

Рассмотрено использование компетентностно ориентированного подхода в учебно-воспитательном процессе современного ВУЗ. Обобщены имеющиеся подходы к определению понятий «компетентность», «компетенции». В виде таблицы отражены виды профессиональной компетентности воспитателей дошкольных учебных заведений (ДУЗ). Раскрыта сущность профессиональной компетентности будущего воспитателя ДУЗ как сложная структура, которая аккумулирует как личностные качества, так и осведомленность в области дидактики и теории воспитания, знания и умения организации прогностической деятельности, способность к ее анализу и проектированию профессионального совершенствования. Обосновано понятие «прогностическая компетентность» и определены особенности ее формирования у будущих воспитателей ДУЗ. По результатам анализа подходов к сущности и структуре прогностической компетентности воспитателя ДУЗ выделены компоненты ее структуры.

The author grounds the necessity of competence-oriented approach usage in the educational process of modern higher educational institution. The article reveals pedagogical concept of the term “competence” and highlights the main components of prognostic competence of future pre-school educators. The author provides the definition of the term “prognostic competence” based on the literature review.

Розкрито сучасні підходи до використання методу моделювання в науковому дослідженні. Окреслено напрями нового бачення проблеми розроблення моделей педагогічних систем. З'ясовано, що в основу будь-якої моделі можуть бути покладені вимоги Державних стандартів з підготовки фахівців певної галузі, соціальне замовлення суспільства й затребуваність конкретних спеціалістів на ринку праці.

Дан исторический обзор опыта прогнозирования с акцентом на отрасль педагогических явлений и процессов. Этот анализ позволяет обосновать необходимость использования педагогического прогнозирования в профессиональной педагогической деятельности. Рассмотрена характеристика периодов становления и развития педагогического прогнозирования, субъектом которого является педагог.

Розкрито особливості використання особистісно зорієнтованого підходу у процесі виховної роботи у ВНЗ. Обгрунтовано принципи виховної роботи зі студентами педагогічного ВНЗ з урахуванням концептуальних засад особистісно зорієнтованого підходу.

Раскрыты особенности использования личностно ориентированного подхода в процессе воспитательной работы в ВУЗ. Обоснованы принципы воспитательной работы со студентами педагогического ВУЗ с учетом концептуальных основ личностно ориентированного подхода.

In the article the author reveals peculiarities of personality-oriented approach in the educational work in the process of educational work in higher educational establishment. The principles of educational work with students of pedagogical higher pedagogical educational establishment on the conceptual foundations of personality-oriented approach are grounded.

Проаналізовано сутність використання моніторингу якості освіти у шкільній практиці. Обгрунтовуються функції моніторингу якості освіти в процесі здійснення оцінювання досягнень учнів.