Розкрито сутність постмодернізму як культурного та літературного явища кінця XX - початку XXI ст., визначено його характерні ознаки, тенденції розвитку та принципову відмінність від модернізму. Розглянуто теоретичні засади й основні етапи становлення літератури постмодернізму. Наведено відомості про життя та діяльність теоретиків і дослідників постмодернізму (Ж.Бодіяра, Ж.Дерріда, Д.Затонського, Ю.Крістеву, Ж.-Ф. Ліотара). Охарактеризовано основні школи та напрямки постмодернізму в літературі, висвітлено творчі досягнення відомих письменників-постмодерністів (Д.Бартона, Д.Бартелмі, В.С.Берроуза, Д.Керуака, Умберто Еко, Кизи Кена).

Раскрыта сущность постмодернизма как культурного и литературного явления конца XX - начала XXI ст., определены его характерные признаки, тенденции развития и принципиальные отличия от модернизма. Рассмотрены теоретические основы и этапы становления литературы постмодернизма. Приведены сведения о жизни и деятельности теоретиков и исследователей постмодернизма (Ж.Бодияра, Ж.Деррида, Д.Затонского, Ю.Кристевой, Ж.-Ф.Лиотара). Охарактеризованы основные школы и направления постмодернизма в литературе, освещены творческие достижения известных писателей-постмодернистов (Д.Бартона, Д.Бартелми, В.С.Берроуза, Д.Керуака, Умберто Эко, Кизи Кена).

Розглянуто компоненти готовності студентів економічних спеціальностей до самостійної роботи з математики. Наведено результати контрольних зрізів, що свідчить про ефективність залучення студентів до самостійної роботи з цієї навчальної дисципліни.

Рассмотрены компоненты готовности студентов экономических специальностей к самостоятельной работе по математике. Приведены результаты контрольных срезов, что свидетельствует об эффективности привлечения студентов к самостоятельной работе по данной учебной дисциплине.

Сovers the components of readiness of students of economic specialities are examined to independent work on mathematics; results over of control cuts are brought, that testifies to efficiency of bringing in of students to independent work on this educational discipline.

Изложена сущность математической модели комплексного процесса гидрообеспыливания и кондиционирования воздуха в горных выработках глубоких шахт.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.23-272.536 + П382.23-453

Рубрики:

Тополі (Populus spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено розвиток жанрів виробничого, документального, детективного романів, роману-кар'єри та роману-катастрофи. Аналіз творчої спадщини А. Хейлі з погляду належності її до масової культури та літератури формує цілісне уявлення про поетикальну концепцію автора, виявляє й описує його поетичні константи, художні моделі. Проведено аналіз новаторського експерименту письменника в поєднанні фактів і белетристики, журналістики та художності, що збагатило палітру сучасної прози США.

Обговорено методи, завдання та цілі удосконалення професійної компетентності у ході підготовки спеціалістів економічного профілю та аналізу міждисциплінарних зв’язків. Розглянуто питання інтеграції теоретико-математичної підготовки й професійно-прикладної діяльності студентів у період практики, виявлення якісних розходжень змістовного технологічного базису професійної компетентності економістів залежно від їхньої спеціалізації, розвиток культури студентів у процесі оволодіння економіко-математичними компетенціями, удосконалювання математичної компетентності фахівців економічної діяльності в системі підвищення кваліфікації.

Розглянуто актуальні проблеми масової культури та літератури, досліджено творчість одного з її представників - американського прозаїка XX ст. А. Хейлі. Проаналізовано проблематику та поетику його творів, запропоновано комплексну концепцію творчості письменника, що розкриває її самобутність, тісний зв'язок з попередніми та сучасними культурними процесами, а також інноваційний та експериментальний характер, який полягає насамперед в тому, що А. Хейлі створив серію романів про професії та відобразив у них не тільки виробничі, а й економічні та суспільно-політичні проблеми свого часу.

Розглянуто сучасний стан атмосферного повітря у промислових містах, забруднення грунтів сполуками важких металів і особливості їх акумуляції та міграції в системі грунт - рослина'. Оцінено стійкість рослин до підвищеного рівня важких металів і можливість використання регуляторів росту та стимуляторів-адаптогенів для зниження токсичної дії на рослини. Висвітлені питання небезпеки забруднення довкілля важкими металами сприятимуть підвищенню суспільної свідомості та вдосконаленню державних програм покращання соціальної сфери у промислових центрах і мінімізації екологічних ризиків для населення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.18*801.1-641.1

Рубрики:

Salicales Salicaceae Вербоцвіті

Шифр НБУВ: РА399912 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.1-641.1

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

В історичному аспекті, починаючи з 1730-х рр., розглянуто формування культивованої дендрофлори на Криворіжжі. Насадження перших парків-садів відбувалося у 1870-х рр.; найбільш активна робота зі створення паркових насаджень у ХХ ст. проводилась впродовж 1926 - 1940 рр. та 1950 - 1980 рр. На підставі інвентаризації культивованої дендрофлори у досліджених 22-х парках і 94-х скверах Кривого Рогу виявлено 160 видів, 34 культивари, шість гібридів, які належать до 89-ти родів і 41-єї родини. Встановлено, що масове насіннєве самовідновлення характерно для 33-х видів листяних порід з 22-ти родів 16-ти родин. Нині 60 - 70 % дерев і чагарників досліджених насаджень парків і скверів мають задовільний стан.

Мета роботи - дослідити особливості водообмінних процесів в асиміляційному апараті тополь, інтродукованих у дендрарії Криворізького ботанічного саду НАН України. Об'єктом досліджень були зміни стану водного режиму (обводненість, водний дефіцит, водоутримувальна здатність) тополь, інтродукованих у дендрарії Криворізького ботанічного саду НАН України: Populus italica Du Roi, P. deltoіdes W. Bartram ex Marshall, P. simonii Carriere, P. candicans Aiton, P. bolleana Carriere. Залучені до експериментів види були представлені особинами другого класу віку (до 20 років). Визначення зв'язаної та вільної води в рослинному матеріалі проводили за допомогою рефрактометричного методу за H. A. Гусєвим (1960). Загальну кількість води, водоутримувальну здатність і водний дефіцит асиміляційного апарату тополь визначали за загальноприйнятими методами (Бессонова, 2006). У дослідах використовували листки рослин, відібрані із середньої частини крони південно-західної експозиції. Загальна обводненість листків P. bolleana і P. italica у червні на 20 - 40 % перевищувала таку листків P. deltoides, P. simonii та P. candicans. У період з червня до вересня спостерігали зменшення обводненості досліджуваних видів тополь. Найбільше зниження загального вмісту води в листках тополь (на 15 - 20 %) у порівнянні з червнем відзначене у P. deltoides, P. candicans та P. simonii, які в межах природного ареалу (Північна Америка і Далекий Схід) зростають у зволоженіших місцях. Найменше загальна обводненість знизилася у середньоазійських видів P. bolleana P. italica - до 10 %. У період з червня до серпня відбувалося зменшення вмісту вільної води та збільшення - зв'язаної. У P. italica і P. bolleana зв'язаної води було в 1,1 - 1,2 разу більше, ніж у P. candicans, P. deltoides та P. simonii, що свідчить про меншу пристосованість останніх до посухи. У серпні в усіх досліджуваних тополь показник водного дефіциту перевищував безпечне значення 10 % і становив 10,4 - 19,1 %. Найбільшим водний дефіцит був у тополь, які природно зростають у зволожених місцях з помірними температурами, - P. simonii, P. candicans і P. deltoides та у 2,0 - 2,5 разу перевищував показник на початку літа. У P. bolleana і P. italica, зазначений показник збільшився в середньому в 1,6 разу. Найбільші показники водоутримувальної здатності в тополь зафіксовано в червні. Вища водоутримувальна здатність листків у P. bolleana та P. italica надає їм змогу протистояти зневодненню за несприятливих умов і є показником їх адаптації до умов зростання. Висновок: найстійкіші до несприятливих умов зволоження - P. bolleana і P. italica, в яких співвідношення процесів водного обміну є оптимальним: високий показник обводненості тканин, низьке значення і тенденція до зниження денного водного дефіциту протягом вегетації, здатність до часткового відновлення обводненості тканин за послаблення дії стресового чинника.

Аналітично визначена модель параметричного простору показників для оцінювання доступності інфокомунікаційного процесу в бездротовому централізованому мережевому кластері. Досліджений процес описується як марковська система масового обслуговування, контрольованим параметром в якій є сумарний обсяг зайнятих системних ресурсів для всіх активних сеансів інфокомунікаційної взаємодії. До складу визначеного простору якісних стохастичних характеристик увійшли: середній обсяг зайнятих системних ресурсів та середня кількість активних сеансів інфокомунікаційної взаємодії в інформаційному середовищі базової станції; імовірність втрати вхідного запиту з причини недостатнього обсягу вільних системних ресурсів або відсутності вільних комунікаційних каналів на стороні базової станції. Аналітично визначені функціональні залежності значень перелічених якісних характеристик від виду і параметрів функції розподілу обсягу вивільнюваних системних ресурсів базової станції. Як додаткові керовані параметри в створеній моделі враховуються такі характеристики як рівень завантаженості front-end інтерфейсу базової станції і зазначений у вхідному запиті бажаний обсяг системних ресурсів. З результатів емпіричного дослідження створеного математичного апарату виявилось, що зі зростанням навантаження на front-end інтерфейс досліджуваної системи значення всіх характеристичних параметрів метрики якісних показників зростають. Зазначено, що синхронне зростання значень показника середнього обсягу зайнятих системних ресурсів і показника середньої кількості активних сеансів інфокомунікаційної взаємодії відбувається майже лінійно, на відміну від поведінки значення показника імовірності втрати вхідного запиту, яке зростає експоненційно. Очевидною причиною зростання показника імовірності втрати вхідного запиту є зростання дисперсії значення такого характеристичного параметра, як бажаний обсяг системних ресурсів у вхідних запитах. З'ясовано, що основана на базі геометричного розподілу схема управління розподілом системних ресурсів, задовольняє вхідні запити з меншим значенням бажаного обсягу системних ресурсів та загалом орієнтована на підтримку вже активних сеансів інфокомунікаційної взаємодії.

Запропоновані математичні моделі розвитку інфокомунікаційного процесу, який відбувається в бездротовому централізованому мережевому кластері. В досліджуваному процесі бере участь множина кінцевих мобільних пристроїв, які є суб'єктами інформаційної взаємодії з базовою станцією. Остання обслуговує інформаційні потреби суб'єктів у виділених процесах у власному інформаційному середовищі. Такий бекграунд дозволяє розглянути досліджуваний процес як марковську систему масового обслуговування з потоком нових вхідних запитів з потребами щодо бажаних обсягів системних ресурсів та потоком сервісних сигналів, надходження яких ініціює перевизначення виділених для прийнятих вхідних запитів обсягів системних ресурсів. Керованим параметром у створеній системі є прийняття або відхилення нових вхідних запитів її front-end інтерфейсом. При цьому досліджуються два сценарії, які відрізняються врахуванням того, як синхронно чи асинхронно надходять до front-end інтерфейсу сервісні сигнали, отримання яких інформує про повне або часткове перевизначення обсягів системних ресурсів, задіяних для підтримки активних персоніфікованих сеансів інфокомунікаційної взаємодії. Запропоновані математичні моделі розвитку таких функціональних сценаріїв дозволяють розрахувати ймовірність відхилення нового вхідного запиту та відсоток зайнятих системних ресурсів в умовах синхронної чи асинхронної зміни просторового розташування кінцевих пристроїв відносно базової станції. Дослідження запропонованого математичного апарату показало, що значення показників з визначеної метрики в ситуації реалізації другого сценарію, який характеризує синхронне переміщення кінцевих пристроїв ІоТ відносно базової станції, не залежить від інтенсивності вхідного потоку сервісних сигналів. Дослідження впливу виду закону розподілу стохастичного характеристичного параметра надходження нового вхідного запиту на значення показників з визначеної метрики виявило об'єктивну потребу у встановленні регламенту щодо значення бажаного обсягу системних ресурсів у нових вхідних запитах.

Зростаючий тренд обсягу інформаційного трафіку в системах централізованого бездротового зв'язку очевидно доводять необхідність еволюції поколінь мобільної комунікації, зокрема, перехід від покоління 4G до 5G. Згідно зі специфікацією, в останньому мають бути реалізовані гнучкі сервіси для управління трафіком, підвищення ефективності яких є актуальною задачею. Представлено математичну модель процесу функціонування бездротового централізованого мережевого кластера, сеанси інфокомунікаційної взаємодії в якому реалізуються в незалежних віртуальних сегментах інформаційного простору базової станції. Досліджуваний процес описується марковською системою масового обслуговування, входи конвеєрів якої узгоджені з незалежними потоками вхідних запитів від кінцевих пристроїв. При цьому враховується, що для обслуговування кожного такого потоку в інформаційному середовищі базової станції зарезервований відповідний обсяг системних ресурсів - так званий віртуальний сегмент, вага якого залежить від пріоритету відповідного потоку. Розподіл єдиного обсягу системних ресурсів базової станції між зваженими віртуальними сегментами здійснюється спеціалізованим управляючим сервісом динамічно. В рамках запропонованого математичного апарату сформульований алгоритм примусової термінації активного сеансу інфокомунікаційної взаємодії в перевантаженому віртуальному сегменті та сервіс управління розподілом вивільнених системних ресурсів між рештою віртуальних сегментів з урахуванням ступеня їх перевантаження. Результати імітаційного моделювання показали, що функціональний механізм примусової термінації інфокомунікаційних сеансів та сервіс розподілу системних ресурсів, запропоновані авторами, дозволяють базовій станції 5G продовжувати приймати нові вхідні запити попри перевантаженість окремих віртуальних мережевих сегментів. Експерименти показали, що запропоновані програмні засоби ефективно адаптуються до наявного загально доступного для розподілу обсягу системних ресурсів та способу виділення в його межах гарантованих обсягів системних ресурсів для окремих віртуальних мережевих сегментів.

Дослідження наріжного для сучасної лінгвістики об'єкта - процесу мовленнєвої і текстової міжособистісної комунікації, зважаючи на обсяг інфосфери двадцять першого століття, є неможливим без грунтовного та цілеспрямованого залучення інформаційних технологій з інших галузей знань, зокрема, комп'ютерних наук. Утворена в результаті порівняно молода наука - комп'ютерна лінгвістика, ставить за мету автоматичний аналіз природних мов у всіх спектрах їх реалізацій. З довгого списку актуальних задач, активно досліджуваних у парадигмі комп'ютерної лінгвістики, згадаємо автоматизацію складання та лінгвістичної обробки мовних корпусів, автоматизовану класифікацію та реферування документів, створення точних лінгвістичних моделей природних мов, екстракцію фактографічної інформації з неформалізованих лінгвістичних даних тощо. Рушійною силою для поліпшення результатів розв'язання цих дослідницьких задач потенційно є ефективна, строго формалізована методологія обчислювального фонетичного аналізу лінгвістичної інформації, особливо мовленнєвої. Цей тезис цілком відповідає вмісту статті, що доводить актуальність поданих в ній наукових і прикладних результатів. Відповідно, в роботі подані елементи методології прецизійного фонетичного аналізу фонограм усного мовлення з урахуванням явища фонетичної фузії. Математичний апарат створених методів грунтується на положеннях теорії розпізнавання образів, теорії інформації і акустичної теорії мовотворення. Цей базис забезпечив основу для аналітичної формалізації проблеми багатокритеріальності процесу розпізнавання мовних одиниць мовлення людиною. В результаті, запропоновано метод для достовірної кластеризації персональних фонетичних алфавітів мовців. Також запропоновані: метод для детектування потенційно ненадійно класифікованих мовних одиниць та коригування результатів процесу автоматизованого транскрибування мовленнєвих сигналів; метод оцінювання впливу середовища поширення досліджуваних мовленнєвих сигналів на результат транскрибування.