Проведено порівняння та аналіз моделей прогнозування фенотипічних значень ознак потомків та їх генетичних цінностей на базі визначених у ранньому віці гістологічних показників їх матерів.

Освещены методология и современные подходы к оценке генетической ценности сельскохозяйственных животных. Изложены теории смешанных линейных моделей и селекционного индекса, метод наилучшего линейного несмещенного прогноза (BLUP). Рассмотрены проблемы оценки племенной ценности животных по одному и комплексу признаков, модели со случайной регрессией, особенности оценки неаддитивной генетической ценности и племенной ценности при наличии взаимодействия "генотип - среда".

Апробовано розроблені методи оцінки племінної цінності великої рогатої худоби на прикладі чорно-рябої молочної породи (дослідні господарства "Українка Слобідська" та "Кутузівка"). Оцінено селекційно-генетичні параметри (спадковість, повторюваність, генетичні та фенотипічні кореляції) для комплексу господарсько-корисних ознак (молочної продуктивності, показників відтворення та продуктивного довголіття). Встановлено, що між молочною продуктивністю корів та їх відтворною здатністю існує генетичний антагонізм. Розроблено селекційний індекс для добору молочної худоби, що включає оцінки племінної цінності (BLUP, "модель тварини") за надоєм, коефіцієнтом відтворної здатності та вживаністю протягом перших трьох лактацій, які впливають на економічну значимість даних показників і повторюваність оцінок племінної цінності. Зазначено, що показники селекційного індексу описують майже 40 % мінливості середньорічного доходу від корови. Оцінка корів з використанням індексу показала, що найбільшу племінну цінність мають напівкровні та 3 / 4-кровні за голштинською породою корови. Основними поліпшувачами за комплексом ознак з високою повторюваності оцінок племінної цінності виявилися бугаї Роджер 18, Майкл 154, Стролх 9535, Патріот 7822, Сувенір 88, Ескімо 76.

Рассмотрены основные положения и уравнения теории термовязкопластичности (неупругости). Выделяются материальные функции, формулируются базовый эксперимент и метод идентификации материальных функций, замыкающих теорию термовязкопластичности. Показаны возможности данной теории для описания процессов деформирования и разрушения конструкционных сталей и сплавов при разнообразных режимах термосиловых циклических нагружений.

Приведены результаты оценки быков-производителей с использованием смешанной модели (ВLUP). Показан пример использования одной из версий этого метода, который может быть с успехом применен в молочном скотоводстве Украины.

Проаналізовано світові досягнення у галузі геномної селекції великої рогатої худоби. Успіхи в секвенуванні геному тварин дозволяють відслідковувати успадковування коротких хромосомних фрагментів за допомогою чіпів низької та високої щільності для розрахунку генетичної цінності тварин. Оскільки фенотипи бугаїв мають набагато більшу точність, ніж корів, референтні популяції складаються насамперед з генотипованих бугаїв, оцінених за потомством. У той же час окремі країни включають до референтних популяцій корів після певної стандартизації їх фенотипів. Одержані оцінки ефектів великої кількості SNP-маркерів використовуються для прогнозування племінної цінності тварин. Прогноз може здійснюватися відразу після народження тварини, незалежно від наявності даних про продуктивність самої тварини або її родичів. У більшості випадків кінцева оцінка комбінує суму ефектів SNP-маркерів та залишкових полігенних ефектів з результатами традиційної оцінки. Порівняння різних методів геномної оцінки свідчить про деяку перевагу байєсовських методів при наявності невеликої кількості локусів кількісних ознак (QTL) зі значними ефектами, але на практиці здебільшого використовується геномний BLUP. Геномна оцінка особливо прибуткова в галузі молочного скотарства, оскільки вона дозволяє удвічі знизити генераційний інтервал порівняно з традиційною оцінкою за потомством. Вища надійність оцінок племінної цінності матерів бугаїв компенсує зниження надійності оцінок племінної цінності батьків бугаїв. Вартість генотипування значно нижча за вартість оцінки за потомством. При використанні геномної селекції середньорічний генетичний прогрес може бути збільшений у два рази, навіть якщо інтенсивність відбору залишиться незмінною.

Висвітлено питання використання міжпородного схрещування в сучасному молочному скотарстві. Проведено аналіз породоутворювального процесу в Україні за останні десятиріччя. Показано, що в Україні за останні 60 років нагромаджено досвід удосконалення вітчизняних молочних і комбінованих порід великої рогатої худоби з використанням кращого світового генофонду. Аналіз еволюції пріоритетів щодо напрямів селекції молочної худоби з 1971 до 2014 рр. показує, що відбулося не тільки збільшення кількості ознак, за якими ведеться оцінка і добір бугаїв-плідників молочних порід у США, але радикально змінилися економічні орієнтири добору. Наведено характеристики основних молочних порід великої рогатої худоби у світі. Надано детальну характеристику програми схрещування Procross, яка передбачає використання голштинів шляхом їх схрещування з плідниками інших порід за певними схемами. Проведено аналіз ефекту гетерозису у разі використання систем кросбридингу за участю декількох порід. Цей аналіз показав, що найбільш економічно привабливим є залучення до кросбридингу трьох контрастних між собою порід. На основі попереднього досвіду створення вітчизняних молочних порід, а також світового досвіду щодо одержання комерційно-привабливих генотипів тварин і зменшення при цьому витрат на виробництво продукції, запропоновано рекомендації щодо подальших напрямів селекційної роботи з вітчизняними породами.

Розглянуто питання оцінки племінної цінності бугаїв-плідників і корів в сучасному молочному скотарстві. Розроблено найбільш прийнятну для умов України модель оцінки бугаїв-плідників молочного і комбінованого напрямів продуктивності методом BLUP Animal Model. Проведено оцінку селекційно-генетичних параметрів, значення яких свідчать про можливість ведення успішної селекційної роботи як за показниками молочної продуктивності, так і за показниками відтворення і продуктивного довголіття. Значення генетичних кореляцій між економічно важливими ознаками вказують про необхідність включення показників відтворення та продуктивного довголіття в селекційний індекс, за яким проводять добір бугаїв-плідників. Одержані генетичні тренди свідчать про те, що з 2007 р. спостережено тенденцію підвищення генетичного потенціалу за молочною продуктивністю української чорно-рябої молочної, червоної та деякою мірою голштинської порід, тоді як в українській червоно-рябій молочній породі простежується зворотня тенденція. Водночас в українській чорно-рябій молочній породі у цей період спостерігається стійке генетично обумовлене зниження рівня відтворення, тоді як в голштинській та українській червоній породах цей показник залишається на приблизно одному й тому самому рівні, а в українській червоно-рябій молочній породі спостерігається певне генетично обумовлене зниження рівня міжотельного періоду. Що стосується показника продуктивного довголіття, то, починаючи з 2004 р., по голштинській, а з 2007 р. - по українській червоно-рябій та червоній молочних породах простежується позитивна тенденція збільшення цього показника, тоді як для української чорно-рябої молочної породи після підвищення продуктивного довголіття до періоду 2006 - 2009 рр. відбулося зниження цієї ознаки.