Узагальнено досягнення передових свинарських підприємств, зоотехнічної науки. Проаналізовано особливості виробництва продукції свинарства та розвитку галузі в господарствах з використанням різних форм власності. Висвітлено питання годівлі та утримання холостих свиноматок, наведено технологічні схеми виробництва. Розглянуто особливості зоотехнічного обліку та звітності у племінних і товарних господарствах.

Обобщены достижения передовых свиноводческих предприятий, зоотехнической науки. Проанализированы особенности производства продукции свиноводства и развития отрасли в хозяйствах с различной формой собственности. Освещены вопросы кормления и содержания холостых свиноматок, приведены технологические схемы производства. Рассмотрены особенности зоотехнического учета и отчетности в племенных и товарных хозяйствах.

Наведено експериментально вивчені результати вибору режиму статевої експлуатації кнурів-плідників за умови цілорічного використання на комплексі для штучного осіменіння свиноматок і ступеня впливу режиму на відтворні якості цих кнурів.

Наведено результати науково-господарського досліду про вивчення характеру та ступеня впливу випробуваних різних генотипів на репродуктивні якості свиноматок і на відгодівельні, забійні, м'ясо-сальні якості дво- та трипородних помісей.

Вивчено вплив внутрішньопородної селекції, міжпородного схрещування та гібридизації на підвищення господарсько-корисних і біологічних якостей свиней великої білої породи за умов промислової технології свинокомплексів Лісостепової зони України. Вперше виявлено вплив етіологічних особливостей тварин і тривалості періоду поросності маток на їх продуктивність, відгодівельні та м'ясні якості молодняка. Зроблено комплексну оцінку репродуктивних функцій свиноматок УВБ-1, забійних і м'ясних якостей підсвинків різних поєднань за новими селекційно-генетичними параметрами. Висвітлено вплив морфо-функціональних особливостей вимені свиноматок УВБ-1 на розвиток поросят. Проведено комплексні порівняльні наукові дослідження господарсько корисних ознак і окремих біологічних особливостей чистопородних, помісних і гібридних свиней, одержаних за внутрішньопородного, породно-лінійного та міжпородного розведення за умов інтенсивної технології свинокомплексів Лісостепової зони України. Доведено можливість підвищення генетичного та продуктивного потенціалів свиней внутрішньопородного типу УВБ-1 великої білої породи.

Наведено результати дослідження щодо комбінаційної здатності ліній і родин свиней великої білої породи, а також відгодівельних і м'ясних якостей молодняка, одержаного від цих поєднань. На підставі генетичного поєднання, рівня проведення племінної роботи, генеалогії стада, можливостей добору плідників наведено рекомендації щодо подальшого виробництва молодняка тварин.

Збільшення виробництва продуктів харчування є однією з основних проблем, що виникли за сучасних умов перед агропромисловим комплексом України. Цілком можливо, що найближчим часом в Україні з'явиться бізнес за рахунок вирощування равликів на промисловій основі. Таким чином, важливим питанням є визначення втрати маси м'яса харчових равликів під час термічної обробки. Дослідження були проведені на равликах видів Helix pomatia, Helix aspersa maxima та Helix aspersa muller. Відібрані зразки м'яса проварювали різні проміжки часу з моменту закипання. По закінченню варіння різницю сирого м'яса до вареного вважали за втрату м'яса. Перед варінням усі проби м'яса зважували. Достовірність отриманих даних було вирахувано комп'ютерною програмою "Садовский" шляхом визначення середнього арифметичного (М) та його похибки (m) і проаналізовано лише в межах цих даних, тому що подібних результатів ще немає. Встановлена залежність: чим менша проба м'яса, тим більша втрата, і чим більше часу проварювати м'ясо, тим більший відсоток втрати м'яса також. М'ясо всіх трьох дослідних видів равликів починає втрачати масу вже через 30 хвилин і відсоток втрати сягає від 34,37 до 37,66 %. З'ясовано, що відсоток втрати м'яса равликів Helix pomatiа залежно від маси проби складає від 38,93 % в середньому, тоді як м'ясо равликів Helix aspersa muller на 40,86 %, а Helix aspersa maxima на 42,78 %. Виявлено значні коливання втрати маси м'яса при термічній обробці для всіх досліджуваних видів равликів. Встановлено, що через 90 хвилин варіння м'яса равликів, взятих у дослід, порівняно з часом варіння 30 та 60 хвилин дані щодо відсотку втрати були різними. Найменший відсоток втрати у готового до вживання м'яса равликів у Helix pomatia - 38,93 %, а найбільший у Helix aspersa maxima 42,78 %. Згідно з даними можна стверджувати, що відсоток втрачання м'яса дослідних видів равликів, порівняно з сирим варіює в наступних межах: за 30 хвилин (у %) на 37,66:34,37:37,51 відповідно; за 60 хвилин (у %) на 38,06:39,71:39,24 відповідно та за 90 хвилин (у %) на 38,93:42,78:40,86 відповідно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л949.2

Рубрики:

Перероблення водних безхребетних

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ