Наведено результати експериментальних і теоретичних досліджень процесів спалахування та горіння мультикомпонентних біопаливних сумішей. Досліджено критичні умови спалахування індивідуальних крапель рапс-метилового ефіру (RME) та його сумішей з дизельним паливом (MD), оцінено величини ефективної енергії активації реагування пари досліджуваних палив у повітрі. Вивчено вплив теплофізичних властивостей біопаливних сумішей на величину періоду затримки спалахування. В межах квазістаціонарних моделей інертного прогріву краплі запропоновано вираз для розрахунку часу затримки спалахування краплі рідкого палива, яке дозволяє оцінити ступінь впливу основних параметрів задачі на тривалість періоду, що передує спалахуванню. Результати теоретичних та експериментальних досліджень з визначення часу затримки спалахування крапель сумішевих біопалив показали, що спільне використання біоетанолу (А) і (RME) як домішки до (MD) наближає час затримки спалахування краплі суміші до значення для чистого (MD). Розроблено квазістаціонарну модель дифузійного горіння аерозавису крапель біопалив у наближенні адіабатичної оболонки. В межах моделі проаналізовано вплив величини коефіцієнта надлишку окиснювача в діапазоні значень від 1,7 до 4 на час горіння крапель досліджуваних палив. Проаналізовано вплив стефанівської течії на тривалість часу та значення температури горіння крапель досліджуваних палив. Наведено результати експериментальних дослідженнь горіння нерухомої краплі пального в повітрі з різним початковим значенням коефіцієнта надлишку окиснювача. Показано, що передбачена в розрахунках і спостережувана в експерименті незначна відмінність у часі горіння крапель досліджуваних палив дозволяє не враховувати вплив складу паливної суміші на величину часу горіння. Проаналізовано вплив домішок (А) і (RМЕ) до (МD) на величину питомої витрати сумішевого пального, що дозволило оптимізувати паливну рецептуру, використовуючи ефект компенсаторної дії домішок (А) і (RМЕ) до (МD). Показано, що найбільш суттєве зниження питомої витрати пального має місце для сумішей дизельного палива з невеликими, до 5 -10 % за об’ємом домішками біопалив.

У межах класичної моделі випаровування одинокої краплі рідкого палива розглянуто вплив її теплообміну з металевим підвісом із урахуванням стефанівської течії та природної конвекції. Аналітично одержано поправку на теплообмін через підвіс, що надає можливість скорегувати експериментально одержані значення константи випаровування. У ході визначення рівноважної температури краплі також враховано температурну залежність теплоти пароутворення та доцільність розкладу тиску насиченого пару рідкого палива поблизу температури навколишнього газу. Застосування одержаних поправок та цифрової обробки зображення з врахуванням несферичності краплі в полі сили тяжіння надало можливість підтвердити закон Срезневського.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г543.144

Шифр НБУВ: Ж62252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г244.1-2

Рубрики:

Ациклічні спирти

Шифр НБУВ: Ж62252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложена одномерная модель электрической дуги, образованной между плавящимся электродом (анод) и сварочной ванной (катод) при сварке в защитном газе. Построены распределения температуры, концентрации компонентов, длины свободного пробега, потенциала и напряженности поля в приэлектродном слое вдоль оси дуги. Представлены распределения потенциала в столбе дуги, у поверхности анода и катода для разных значений тока дуги.

Проведено аналіз часових залежностей температури частинки коксу при її займанні в нагрітому газі з метою аналітичного визначення періоду індукції з урахуванням масопереносу кисню до поверхні частинки. Весь час займання ділиться на характерні стадії. Показано, що точки перегину не можуть служити межами окремих стадій періоду індукції. Закінчення тривалості стадії прогрівання при її аналітичному визначенні краще співвіднести з температурою, яка менша за температуру перегину на один характерний інтервал. Для тривалості подальшого прогрівання частинки при хімічному реагуванні слід враховувати масоперенос. Запропонований новий метод аналітичного визначення тривалості періоду індукції, який заснований на введенні безрозмірної температури відносно температури займання. Він дозволяє врахувати протікання паралельних хімічних реакцій і масоперенос (в перехідній і дифузійній областях горіння).