Висвітлено історію ботанічних досліджень, наведено детальну характеристику флористичного та ценотичного різноманіття. Розглянуто питання динаміки рослинності, зокрема сезонних, різнорічних і багаторічних змін. Приділено увагу прогнозу ймовірних змін рослинності, що відбудуться під впливом природних і новітніх антропогенних факторів. Вперше наведено "Червоний список судинних рослин" біосферного заповідника.

Освещена история ботанических исследований, приведена детальная характеристика флористического и ценотического многообразия. Рассмотрены вопросы динамики растительности, в частности сезонных, разнолетних и многолетних изменений. Уделено внимание прогнозу вероятных изменений растительности, которые произойдут под влиянием естественных и новейших антропогенных факторов. Впервые приведен "Красный список сосудистых растений" биосферного заповедника.

Висвітлено історію ботанічних досліджень Дунайського біосферного заповідника НАН України, наведено характеристику флористичного і ценотичного різноманіття. Розглянуто питання динаміки рослинності, проаналізовано вплив природних та новітніх антропогенних факторів на її зміни. Визначено основні завдання охорони рослин біосферного заповідника як складової частини білатерального румунсько-українського резервату "Дельта Дунаю", стратегію охорони фіторізноманіття Дунайського річково-долинного ландшафтного комплексу Азово-Чорноморського природного коридору національної екомережі України.

Освещена история ботанических исследований Дунайского биосферного заповедника НАН Украины, приведена характеристика флористического и ценотического разнообразия. Рассмотрены вопросы динамики растительности, проанализировано влияние природных и новейших антропогенных факторов на её изменение. Определены основные задания охраны растений биосферного заповедника как составной части билатерального румынско-украинского резервата "Дельта Дуная", стратегия охраны фиторазнообразия Дунайского речного долинного ландшафтного комплекса Азово-Черноморского природного коридора национальной экосети Украины.

Ключ. слова: Дунай, Стенцівсько-Жебриянські плавні, Phragmites australis, морфометричні показники, викошування, фітомаса
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.64-652.292.3

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Дунай, Стенцівсько-Жебриянські плавні, засолені луки, антропогенний вплив, викошування
Індекс рубрикатора НБУВ: П221-489

Рубрики:

Луківництво та лукознавство. Луки та пасовища

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень змін провідних біотичних і абіотичних компонентів лучних і болотних екосистем дельти Кілійського гирла Дунаю. Розроблено підходи та методи формування експериментальних даних, а також методику оцінки змін екосистем під впливом прямого антропогенного впливу. Здійснено структурний і порівняльний аналіз провідних біотичних і абіотичних компонентів лучних і болотних екосистем за природних умов і під впливом антропогенних чинників - викошування, випасання та випалювання травостою. Здійснено аналіз та встановлено критичні оцінки значень біотичних і абіотичних компонентів умовно непорушених лучних і болотних систем. З використанням теорії прийнятного ризику втрат екосистем визначено імовірнісні оцінки можливих негативних наслідків антропогенного впливу на її компоненти. Виділено характерні рівні впливу різних антропогенних чинників. Установлено, що кожному рівню властивий певний діапазон значень комплексних оцінок, за яким проводиться моніторинг компонентів досліджуваних екосистем. Обгрунтовано застосування еталонних значень коефіцієнтів подібності біотичних й абіотичних компонентів для розрахунків припустимого господарського використання та визначення змін екологічних умов під дією антропопресії.

Робота здійснена на основі аналізу раритетного різноманіття регіону, який відзначається найбільшою вразливістю в Україні, надмірною фрагментацією та значною деградацією екосистем, ємність яких значною мірою вичерпана. Проведено аналіз систематичної, екологічної та географічної структури созофітів степової зони України та елементів екомережі. Встановлено, що на територіях елементів проектованої екомережі (природних ядер і екокоридорів) зростає 173 види судинних рослин, занесених до Червоної книги України (ЧКУ) (2009), що становить 73,6 % їхньої чисельності у степовій зоні. Проведений порівняльний аналіз флори раритетних видів степової зони України та в елементах екомережі не виявив суттєвих розбіжностей за його показникамим. Виявлено, що провідні місця в обох аналізованих групах займають види родин Fabaceae, Poaceae і Orchidaceae. Показано, що проектована екомережа значною мірою представляє всі умови для збереження, відновлення та охорони видів, занесених до ЧКУ. Виявлений розподіл раритетного видового складу на територіях адміністративних областей можна прийняти за точку відліку для оцінки ефективності охоплення геосистем, придатних для їхнього збереження, та опрацювання заходів відновлення і охорони, зокрема на ділянках проектованої екомережі. Трапляння видів, занесених до ЧКУ, у елементах проектованої екомережі адміністративних територій є досить нерівномірним і, звичайно, відрізняється від природного. За коефіцієнтом подібності Жаккара між раритетною флорою території адміністративних областей та відмічених у елементах екомережі степової зони України встановлено, що найбільш схожі Херсонська (0,9), Миколаївська (0,61), Донецька (0,7) і Одеська (0,6) області. Виявлена недостатня представленість рідкісних видів степової зони України на територіях елементів екомережі. Певною мірою це зумовлено також ступенем дослідження флори та її раритетної компоненти. Так, меншим значенням коефіцієнта подібності характеризуються Луганська, Запорізька і Дніпропетровська (0,5) області. Найменшими значеннями коефіцієнта подібності у межах степової зони характеризуються Харківська (0,4) і Кіровоградська (0,3) області. Це розходження, зумовлене суб'єктивними причинами, вимагає перегляду окремих методичних підходів, зокрема у раритетній частині "Положення про формування екомережі України". Насамперед, це стосується закріплення принципу пріоритету представленості в елементах екомережі всього або максимально повного раритетного фіторізноманіття адміністративної області або фізико-географічниої території. Не менш важливою має бути повнота популяційної представленості раритетних видів, що є складним завданням, але таким, що має бути розв'язане.

Проаналізовано біоморфологічну структуру ценофлор піонерної рослинності України за системою організації життєвих форм К. Раункієра, представленої класами TheroSalicornietea, Crypsidetea aculeatae, Crithmo-Staticeteа, Аmmоphiletea, Сakiletea maritimae, Isoeto-Nano-Juncetea, Bidentetea, Koelerio-Corynephoretea і Festucetea vaginatae, яка нараховує 844 видів, що відносяться до 79 родин і 338 родів. Встановлено, що у 10 провідних родинах, видовий склад яких становить 72,8 % загальної кількості ценофлори піонерної рослинності, вони представлені гемікриптофітами - 285 видів, або 71,7 % їх загальної кількості, терофітами - 202 (77,1 %), геофітами - 56 (57,6 %), гелофітами - 22 (48,9 %), хамефітами - 16 (69,6 %) і фанерофітами - 3 (15,0 %). Дається порівняння чисельності видів різних життєвих форм у складі провідних родин аборигенної і адвентивної фракцій у розглянутих класах. Виявлено, що співвідношення між видами аборигенної і адвентивної фракцій складає: фанерофіти - 1:0,5, гемікриптофіти - 1:0,41, геофіти - 1:0,13, гелофіти - 1:0,16 і терофіти - 1:1,15. Хамефіти представлені лише аборигенними видами, гідрофіти - відсутні. Виявлено, що у ценофлорах співвідношення чисельності видів спільних біоморф аборигенної і адвентивної фракцій в цілому суттєво не відрізняється від співвідношення у провідних родинах і складає: фанерофіти - 1:0,33, хамефіти - 1:0,05, гемікриптофіти - 1:0,4, геофіти - 1:0,11, гелофіти - 1:0,15 і терофіти - 1:1,13. Порівняння розподілу видів, що мають спільні життєві форми показало подібність ценофлор піонерної рослинності в цілому більше до флор аридної зони, аборигенної фракції - гумідної. Виділені групи кластерів ценофлор, об'єднаних за біоморфологічнми ознаками їх видів. Встановлено, що ценофлори Festucetea vaginatae за показниками біоморф їх видів суттєво відрізняються від Koelerio-Corynephoretea, що ставить дискусійним питання об'єднання угруповань названих класів в один. Біоморфологічна структура ценофлор розглянутих класів піонерної рослинності України відображає сучасний стан їх еколого-історичного розвитку і може бути використана для порівняння і визначення ступеня подальшої трансформації угруповань під дією природних і антропічних факторів, зокрема, глобального потепління.

Висвітлено природно-історичні причини та механізми експансій, а також еколого-ценотичні особливості модельних адвентивних водних макрофітів: Azolla cristata, A. filiculoides, Elodea canadensis, E. nuttallii, Vallisneria spiralis, Egeria densa, Pistia stratiotes, Phragmites altissimus та Zizania latifolia у водоймах України. Встановлено, що найбільшу небезпеку для гідротопів на сучасному етапі розвитку продуктивних сил становлять види Pistia stratiotes та Egeria densa. Вони мають широку екологічну амплітуду і високий інвазійний потенціал, що за посилення антропічного впливу на водойми у поєднанні зі змінами кліматичних умов сприятиме їх експансії у водоймах України, порушенню їх гідрорежиму і, відповідно, деградації аборигенної рослинності. З'ясовано вплив фітоінвазійних видів на природні компоненти на видовому, ценотичному й екосистемному рівнях. Обгрунтовано необхідність у межах Європейської стратегії запобігання та контролю за інвазіями неаборигенних організмів (European strategy on invasive alien species) створення цільової комплексної програми з питань оцінки загроз впливу фітоінвазійних видів на фіторізноманіття водойм України, запобіжних заходів протидії та запропоновано пріоритетні напрями для її виконання. Зроблено попередження з дотримання правил екологічної безпеки під час вирощування вищих водних рослин в акваріумній та басейновій культурах.

Проаналізовано систематичну структуру флори новоутворених екотопів, яка нараховує 1690 видів судинних рослин, що належать до 104 родин і 584 родів, і ценофлору класів піонерної рослинності України, репрезентовану 844 видами із 80 родин і 338 родів. Установлено, що подібність флор обох груп за коефіцієнтом Жаккара складає 0,28. Переважна більшість видів флори новоутворених екотопів України та ценофлор класів піонерної рослинності належить до відділу Magnoliophyta. Судинні спорові та голонасінні в обох групах відіграють незначну роль. Десять провідних родин, до яких належать Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Caryopyllaceae, Chenopodiaceae, Lamiaceae, Apiaceae, Scrophulariaceae і Polygonaceae, об'єднують 63,2 % видів на новоутворених екотопах та 66,3 % - у піонерних угрупованнях. Подано аналіз родинних спектрів за класами піонерної рослинності. Встановлено флористичні співвідношення, які вказують на молодий історичний вік відповідних флор та відображають своєрідність фізико-географічного середовища, зокрема високу флуктуаційну активність екологічних процесів. Досліджено аборигенну фракцію, яка нараховує 560 видів, що належать до 252 родів та 70 родин. Проаналізовано подібність видового складу флори новоутворених екотопів, ценофлор класів піонерної рослинності та їх аборигенних фракцій за коефіцієнтом Жаккара.

Розглянуто питання синтаксономії рослинності України. Висвітлено історію розвитку цього напряму на основі методу Браун - Бланке, розглянуто особливості класифікаційних одиниць вищих рангів у порівнянні з центрально- і західноєвропейськими. Проаналізовано фітосоціологічні матеріали із застосуванням новітніх методів їх опрацювання та представлено класифікаційну схему рослинності України, яка налічує 1 009 асоціацій, що належать до 252-х союзів, 127-ми порядків та 75-ти класів, і її продромус. Для кожного синтаксону наведено характеристику (назву, синоніми, діагностичні види, екологічні умови, поширення в Україні, синсозологічний статус, літературні джерела).

Наведено результати аналізу адвентивних фракцій ценофлор класів піонерної рослинності України. В угрупованнях новоутворених місцезростань виявлено 113 неаборигенних видів з 32 родин та 88 родів. Загальний індекс адвентизації ценофлор класів піонерної рослинності України становить 13,4 %. Встановлено, що найвищим ступенем антропогенізації відзначаються ценози Bidentetea, Cakiletea maritimae та Isoeto-Nanojuncetea. До провідних родин адвентивної фракції досліджених ценофлор належать Asteraceae, Brassicaceae та Poaceae. Виявлено, що у біоморфологічному спектрі адвентивної фракції ценофлор класів піонерної рослинності України значно переважають терофіти. Екологічний аналіз видів неаборигенних рослин засвідчив переважання евритопів із дуже широкою екологічною пластичністю по відношенню до всіх абіотичних факторів. Встановлено, що за часом занесення у досліджених ценофлорах переважають кенофіти, за ступенем натуралізації - епекофіти. Проведено аналіз та порівняння видового складу неаборигенних компонент типологічних флор піонерних угруповань за допомогою коефіцієнта Жаккара, виявлено найбільшу подібність між класами Isoeto-Nanojuncetea та Bidentetea, а також Festucetea vaginatae та Helichryso-Crucianelletea maritimae. Для визначення ступеня антропогенної трансформації ценофлор класів піонерної рослинності України обчислено показники археофітизації, кенофітизації, модернізації та нестабільності флори. Встановлено, що найбільшою інвазійною спроможністю відзначаються 26 видів з 11 родин та 25 родів. Серед них найбільшу небезпеку для піонерних угруповань становлять види-трансформери - Amorpha fruticosa, Ambrosia artemisiifolia, Anisantha tectorum, Apera spica-venti, Bidens frondosa, Centaurea diffusa, Conyza canadensis, Echinocystis lobata, Elaeagnus angustifolia, Impatiens glandulifera, Solidago canadensis та Phalacroloma annuum, які здійснюють різні впливи за ступенем і характером.