Досліджено структурно-семантичну специфіку абревіатур та їх функціональних характеристик в українській мові кінця XX - початку XXI ст. Проаналізовано концептуальні засади визначення понять "абревіація" й "абревіатура", обгрунтовано критерії відповідності абревіатур характеристикам повнозначних слів. Розроблено структурну та семантичну класифікації нових абревіатур, охарактеризовано їх структурні типи. Визначено особливості функціонування чужомовних лексичних скорочень в українській мові. Виявлено та проаналізовано явище полісемії, омонімії та варіантності у сфері нових абревіатур. Охарактеризовано особливості вживання абревіатур у різних функціональних стилях, з'ясовано функціонально-стильові особливості граматичних форм абревіатурних неологізмів, розкрито їх дериваційний потенціал. Укладено словник нових абревіатур.