Скачати повний текст

Наведено результати визначення фізико-хімічних властивостей нового дезінфікуючого препарату "ДЗПТ-2". Встановлено, що даний дезінфікуючий препарат має менший поверхневий натяг, ніж вода, й проявляє незначну корозійну активність на зразки сталі СТ3, сталі нержавіючої Х25Т, сталі оцинкованої листової, алюмінію АД1М, дюралюмінію Д1, латуні Л80, міді М1 у порівнянні з препаратом-еталоном (3 % лужний розчин формальдегіду) й може застосовуватися для санітарної обробки металевих конструкцій та обладнання тваринницьких приміщень.

Виконано комплексний аналіз корпусних деталей, які оброблюються на свердлильно-фрезерно-розточувальних верстатах із ЧПК. Запропоновано нові конструкції швидкопереналагоджуваних базуючих модулів для встановлення корпусних деталей за площиною, у "координатний кут", площиною та двома отворами.

Індекс рубрикатора НБУВ: В368.32,022

Рубрики:

Фізика рідкого гелію

Шифр НБУВ: РА391247 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методів числового моделювання досліджено коливання системи "верстатний пристрій - заготовка", що виникають у процесі різання на різних переходах при обробці важелів у верстатних пристроях різних систем. У процесі моделювання досліджено заготовки з різних матеріалів. Результати гармонічного аналізу показали, що динамічна жорсткість верстатного пристрою з елементів системи універсально-збірних переналагоджуваних пристроїв вища, ніж у спеціальному верстатному пристрої та верстатному пристрої, складеному з елементів універсально-збірних пристроїв. Амплітуда коливань у місцях оброблюваних поверхонь у верстатному пристрої, складеному з елементів системи універсально-збірних переналагоджуваних пристроїв, не перевищує допуски на виготовлення важеля.

Роботу присвячено вирішенню проблеми підвищення ефективності механічної обробки деталей типу важелів за рахунок впровадження гнучких верстатних пристроїв, здатних забезпечити багатокоординатну обробку. Уперше виявлено взаємозв'язок між конструкторськими та технологічними параметрами деталей типу важелів, що є основою для аналізу деталей та пошуку компонувань верстатних пристроїв для заданих виробничих умов у разі автоматизованого проектування технологічної оснастки. Запропоновано підхід до проектування технологічних процесів для обробки деталей типу важелів, який базується на принципі інтенсифікації механічної обробки, конструкторсько-технологічних особливостях деталей, функціонально-технологічних можливостях сучасного металорізального обладнання та верстатних пристроїв. Для мінімізації масогабаритних характеристик компонувань верстатних пристроїв запропоновано новий методологічний підхід параметричної оптимізації конструкції верстатного пристрою для багатокоординатної обробки деталей типу важелів. Вперше отримано математичну модель точності обробки деталей залежно від ступеня гнучкості верстатного пристрою, що дає змогу визначити максимально можливу величину ступеня гнучкості верстатного пристрою для досягнення необхідної точності на конкретній операції. Аналітично та експериментально доведено доцільність застосування гнучких верстатних пристроїв для багатокоординатної обробки деталей типу важелів в умовах серійного виробництва.

На основі геометричного аналізу області контакту штифтового конічного з'єднання встановлено параметри, що впливають на тип контакту отвору і штифта. Вперше встановлено та запропоновано у вигляді формули залежість величини відхилення кута отвору під штифт від допусків на параметри розгорток конічних. У роботі як рекомендації конструктору для проєктування штифтових конічних з'єднань із конусністю 1:50 представлені графіки залежності відхилення кутів отвору та штифтів класів точності А і В від їх номінального значення. Визначена сумарна відносна похибка відхилення кутів отвору та штифта від номінального значення кута для усіх стандартних значень діаметрів штифтових конічних з'єднань.

На основі застосування нових підходів до базування деталей та технологічних можливостей сучасних металорізальних верстатів запропоновано нові конструктивне рішення верстатного пристрою для встановлення деталей типу шатунів на багатоцільових верстатах. Уперше експериментально визначена статична жорсткість верстатного пристрою такого типу для оброблення шатунів. Виконано чисельне моделювання напружено-деформованого стану запропонованої конструкції та зіставленні теоретичні та експериментальні значення величин переміщень оброблюваних поверхонь у верстатному пристрої під дією зовнішніх навантажень.