Методом колонкової хроматографії на поліамідному сорбенті зі спиртової витяжки листя акації виділено флавоноїдний глікозид. На підставі вивчення УФ-, ІЧ- та ЯМР-спектрів, а також продуктів кислотного гідролізу його ідентифіковано як робінін. Хроматоспектрофотометричним методом у листі акації білої визначено вміст робініну, який склав 0,29 %.

Методом колоночной хроматографии на полиамидном сорбенте из спиртовой вытяжки листьев акации выделен флавоноидный гликозид. На основании изучения его УФ-, ИК- и ЯМР-спектров, а также продуктов кислотного гидролиза вещество идентифицировано как робинин. Хроматоспектрофотометрическим методом в листьях акации белой определено содержание робинина, которое составляет 0,29 %.

The flavonoid glycoside has been isolated from the ethanolic extract of white acacia leaves by the column chromatography on the polyamide sorbent. As a result of the study of UV-, IR- and NMR-spectra, as well as the acid hydrolysis products the substance has been identified as robinin. In white acacia leaves the robinin content has been determined by the chromatospectrophotometric method. The percentage of robinin is 0,29 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.112

Рубрики:

Окремі частини лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено біологічно активні речовини листя робінії звичайної. Одержано субстанцію на їх основі. Проведено системні фітохімічні та фармакологічні дослідження. Вивчено якісний склад і кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин. З листя виділено в індивідуальному стані 28 речовин, для яких на підставі фізико-хімічних властивостей вихідних речовин і продуктів їх хімічних перетворень, даних ультрафіолетової, інфрачервоної та ПМР-спектроскопії, порівняння з вірогідними зразками установлено хімічну структуру 5-ти гідроксикоричних кислот, 6-ти кумаринів, 17-ти флавоноїдів. Одержано ліпофільну фракцію та вивчено її якісний склад і кількісний вміст біологічно активних речовин. Розроблено технологію одержаних сухого екстракту під умовною назвою "Флавацетин", "Рідкий екстракт листя робінії", ліпофільного екстракту та комплексу полісахаридів з листя робінії звичайної. На підставі проведених фармакологічних досліджень виявлено гіпоазотемічну, гепатопротекторну, антиоксидантну та протизапальну активність препарату "Флавацетин", препарату "Рідкий екстракт листя робінії" - гіпоазотемічну й антиоксидантну, ліпофільного екстракту - помірну репаративну дію, полісахаридного комплексу - гемостатичну та протизапальну активність. Вивчено динаміку нагромадження фенольних сполук у листях робінії звичайної та встановлено оптимальні терміни їх заготівлі. З метою створення АНД вивчено основні анатомо-діагностичні ознаки сировини. Розроблено проекти АНД "Листя робінії звичайної", "Рідкий екстракт листя робінії", інформаційний лист "Оптимальні терміни заготівлі лікарської рослинної сировини - листя робінії псевдоакації".

Приведены результаты исследования характеристик плоскопараллельной ионизационной камеры, используемой в качестве датчика системы диагностики электронного пучка на радиационном стенде линейного ускорителя электронов ЛУЭ-300. Показана возможность определения профиля гауссова потока электронов в плоскости объекта, а также выполнения начальной юстировки пучка и контроля его положения в процессе облучения. Высказаны соображения о возможности использования камеры в системе автоматизированного контроля поглощенной дозы на стенде.

Рассмотрена задача определения поверхностной и глубинной поглощенной дозы при облучении быстрыми электронами неоднородных по плотности объектов. При этом учтены технические особенности радиационного стенда ускорителя, в том числе не ортогональность пучка и гауссово распределение плотности потока электронов по сечению. Моделирование процесса прохождения электронов через вещество исследуемых объектов и формирование глубинной дозы выполнено с помощью пакета программ PENELOPE, основанных на методе Монте-Карло. Сравнены расчетные и экспериментальные данные и показано, что расхождение между поглощенными дозами в наиболее характерных точках исследуемых образцов не превышает ~ 20 % при моделировании и ~ 30 % при расчете.

Розглянуто питання уніфікації процесу розроблення технології формування готовності фахівців до професійної діяльності. Представлено загальну схему визначення педагогічних умов та проектування моделі формування готовності у контексті компетентнісного підходу. Акцентовано увагу на принципових моментах використання інноваційних технології підготовки фахівців у процесах формування ключових та професійних компетентностей фахівця.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Церцис європейський (Cercis siliquastrum) є достатньо перспективним джерелом для одержання фітопрепаратів. Мета роботи - встановити якісний склад і визначити кількісний вміст амінокислот у квітках та бобах церцису європейського. Визначення кількісного складу вільних і зв'язаних амінокислот проводили за методом ВЕРХ на хроматографі фірми Agilent Technologies (модель 1100) у сировині, яку було зібрано в 2014 р. у м. Харків. За допомогою методу паперової хроматографії за специфічним забарвленням і відповідними величинами Rf у порівнянні із стандартними зразками в об'єктах, що досліджувались, було ідентифіковано 23 амінокислоти, 9 з яких і незамінні. У кількісному складі серед вільних амінокислот у квітках церцису переважають: аспарагін, пролін та серін; серед зв'язаних: аспарагінова, глутамінова кислоти, пролін, аргінін та серін. У бобах серед вільних амінокислот переважають: аспарагін, глутамінова кислота, аргінін та метіонін; серед зв'язаних: глутамінова кислота, аргінін, аспарагінова кислота та гліцин. Висновки: вперше у квітках та бобах церцису європейського визначено якісний і встановлено кількісний вміст 23-х амінокислот.

Органічні кислоти є невід'ємними компонентами будь-якої рослинної тканини та виявляють різноманітні види біологічної активності. Мета дослідження - якісне та кількісне визначення органічних кислот листя та стулок гледичії звичайної. Дослідження органічних кислот проводили за допомогою методу паперової хроматографії, титриметричного і спектрофотометричного методів. В екстрактах листя та стулок гледичії було виявлено вільні кислоти: аскорбінова, яблучна, бурштинова, щавлева та винна. Вміст органічних кислот у листі складає 2,1 +- 0,02 %, у стулках - 1,55 +- 0,02 %; вміст аскорбінової кислоти в листі - 0,026 +- 0,001 %, у стулках - 0,038 +- 0,002 %.

Рослини є джерелом надходження в організм людини багатьох хімічних елементів, різноманітних за своєю фізіологічною і біологічною роллю з досить високою біодоступністю. Відомості про хімічний склад харчових і лікарських рослин необхідні як для збалансованого харчування людини, так і для профілактики та лікування захворювань, пов'язаних з диселементозами. Визначення вмісту мікроелементів і важких металів у лікарській рослинній сировині і одержуваних з нього препаратів становить інтерес у зв'язку з високою біологічною роллю деяких хімічних елементів для організму людини. Мета роботи - визначення елементного складу трави диких видів сочевиці (Lens): L. orientalis (Boiss.) Hand.-Mazz., L. odemensis Ladiz., L. tomentosus Ladiz. Для вивчення елементного складу був використаний атомно-емісійний спектрографічний метод. Сировина була надана провідним науковим співробітником Національного центру генетичних ресурсів рослин України Безуглою О. М. В досліджуваних зразках визначено 19 елементів, з яких 5 віднесені до макро- і 14 до мікроелементів, серед яких до важких металів відносяться Ni, Cu, Pb. В усіх зразках - найбільший вміст К та Ca. Визначений вміст 14 мікроелементів, серед яких переважають Si, Fe, Zn, Al, Mn. Спостерігається наступна закономірність щодо накопичення елементів у зразках: L. orientalis - K >> Ca >> Si >> Na >> Mg >> P >> Fe >> Al >> Fe >> Mn >> Zn >> Sr >> Ni = Cu >> Рb >> Мо; L. оdemensis - K >> Si >> Ca >> Mg >> P >> Fe >> Al >> Na >> Mn >> Sr >> Zn >> Cu >> Ni >> Рb = Мо; L. tomentosus - K >> Ca >> Si >> Mg >> P >> Na >> Al >> Fe >> Mn >> Zn >> Cu >> Ni >> Рb = Sr = Мо. Висновки: у траві трьох видів сочевиці визначено вміст 19 елементів, з яких 5 макро- і 14 мікроелементів. Проаналізувавши отримані результати, можна зробити висновок, що високий вміст та здатність до накопичення елементів у траві трьох видів сочевиці дозволяє вважати її перспективним джерелом біологічно доступних макро- та мікроелементів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити анатомічну будову листя Cercis siliquastrum L. Об'єктом дослідження було листя церцису європейського, зібране в ботанічному саду Національного фармацевтичного університету в червні 2021 р. Мікропрепарати виготовляли зі свіжого, висушеного матеріалу та фіксованого сумішшю 96 % етанолу, води й гліцерину (1 : 1 : 1). Мікропрепарати готували та досліджували за методиками ДФУ з використанням мікроскопа Granum (Austria). Для фотозйомок користувалися фотоапаратом Canon PC1251. Листкова пластинка дорзовентрального типу, гіпостоматична, трапляються клітини з жовтогарячим вмістом. Численні продихи аномоцитного (іноді анізоцитного) типу. На нижній та верхній епідермах виявлено прості багатоклітинні волоски зі слабобородавчастою кутикулою. Над центральною жилкою розташована дво-тришарова коленхіматозна паренхіма. Обкладка пучка кристалоносна. З боку ксилеми спостерігаються 5 - 6 шарів склеренхіми. Черешок має овальну форму, злегка ребристий біля листової пластинки. Посередині черешка розміщені три пучки: два радіальні з боків та один центральний з двома додатковими пучками. Всі пучки оточені загальним склеренхімним кільцем. У паренхімі трапляються клітини з жовтогарячим вмістом. З абаксального боку під склеренхімою розташований шар клітин із друзами оксалату кальцію. Основа черешка округла, слаборебриста. У центрі пучок має півмісячну форму. Серцевинні промені з брунатним вмістом. Склеренхіма добре розвинена. У паренхімі черешка наявні друзи. Висновки: визначено основні анатомічні ознаки листя церцису європейського, що дозволить ідентифікувати та стандартизувати рослинну сировину. Отримані дані необхідні для розроблення методів контролю якості на лікарську сировину.

Вістерія китайська, або гліцинія китайська (Wisteria sinensis Sweet, Glycine chinensis Sims), - рід деревовидних листопадних ліан із родини Бобові (Fabaceae). У дикому середовищі гліцинії ростуть у субтропічних лісах Китаю, Кореї та Японії. Нині рослину широко культивують у Європі та країнах СНД. Листя рослини проявляє антиоксидантну, цитостатичну дію, квітки пригнічують активність туберкульозної палички. У китайській медицині насіння гліцинії використовують для лікування серцево-судинних захворювань та як діуретичний засіб. Мета дослідження - вивчення макро- і мікроскопічних ознак листя Вістерії китайської для стандартизації лікарської рослинної сировини та розроблення методики контролю якості. Об'єктом дослідження було листя Вістерії китайської, заготовлене в період масового цвітіння на території Київської області й Автономної Республіки Крим. Дослідження морфологічних ознак проводили візуально. Препарати з поверхні листка готували за загальноприйнятими методиками. Визначено основні морфолого-анатомічні ознаки листків Вістерії китайської. Макроскопічні ознаки: складні непарноперисті листки, які мають загальний черешок і його продовження - рахіс, на якому розташовуються п'ять пар протилежних листочків і один верхівковий. Листки великі, не мають зубчастого краю, спочатку опушені, але з часом стають гладкими. Мікроскопічні ознаки: дорзовентральний тип будови листкової пластинки; епідерма покрита кутикулою; клітини верхньої епідерми паренхімні, слабо звивистостінні, з рівномірно потовщеними оболонками. Над жилкою клітини прозенхімні, витягнуті вздовж жилки. Нижній епідерміс складають клітини різної форми - паренхімні або ті, що мають дещо витягнуту форму, звивистостінні, багатокутні. Продиховий апарат анізоцитного типу. Чисельні волоски вздовж центральної жилки й на черешку. Черешок листочка має округлу форму. По центру проходить один провідний пучок, оточений клітинами паренхіми. Епідерма складається з дрібних прямостінних клітин. Численні прості одноклітинні волоски. Рахіс на поперечному зрізі має овально-трикутну форму, горбочки мають форму ребер. Висновки: визначено основні макроскопічні і мікроскопічні ознаки листя Вістерії китайської, що їх буде використано для стандартизації лікарської рослинної сировини та розроблення методики контролю якості.