Розглянуто методичні питання обгрунтування та вибору структури автоматизованої інформаційної системи підтримки рішень, що приймаються у ході управління життєвими циклами (ЖЦ) зразків озброєння і військової техніки (ОВТ), з розподілом задач управління між організаційними структурами, які беруть участь у реалізації ЖЦ, за провідної та координованої ролі замовника ОВТ.

Розглянуто системно-концептуальну модель управління типовим життєвим циклом зразка озброєння і військової техніки, яку можна використовувати у процесі формування моделі інформаційних потоків між об'єктами та суб'єктами управління.

Запропоновано підхід та розглянуто вимоги до розробки методу дистанційного контролю атмосфери, із застосуванням оптико-електронних пристроїв, для виявлення і контролю сильнодіючих отруйних речовин, для одержання повної і об'єктивної оцінки РХБ обстановки з урахуванням впливу метеоданих у режимі реального часу.

На концептуально-методологічному рівні представлено основні питання, які необхідно розглядати під час обгрунтування можливості і доцільності модернізації озброєння та військової техніки, її задуму і напрямів реалізації. Проведено уточнення ряду понять з області модернізації, яке дозволить конкретизувати зміст заходів, що виконуються, і виділити характерні ознаки об'єктів, які беруть участь в них.

Розглянуто основні властивості лазерного імпульсного зондування: монохроматичність, когерентність, потужність, спрямованість і методи дистанційного лазерного зондування, в основі яких лежать процеси взаємодії лазерного випромінювання з речовиною: розсіяння Мі на аерозольних частинках; молекулярне Релєевське розсіяння; комбінаційне розсіяння; флуоресценція, у тому числі і резонансна; резонансне поглинання; диференціальне поглинання і розсіяння, які дозволяють застосовувати лідари в системах і зразках озброєння і військової техніки, а саме: в системах локації, стеження, наведення, видимості, далекометрії, прицільно-навігаційної, контролю параметрів радіаційної, хімічної і метеорологічної розвідки, виявлення бойових, сильнодіючих отруйних і радіоактивних речовин, зондування поверхні землі і рельєфу в режимі реального часу, під час проведення космічної, повітряної, наземної і підводної розвідки, крім того застосування лідарних систем призводить до зміни кількісних і якісних характеристик і параметрів озброєння і військової техніки, що в цілому підвищує оперативність, ефективність його застосування.

Розглянуто основні питання, пов'язані з обгрунтуванням можливості і доцільності модернізації озброєння і військової техніки (ОВТ) в межах військово-технічного співробітництва (ВТС) з іноземними державами, а також один із можливих методичних підходів до оцінювання економічної доцільності надання послуг з модернізації зразків ОВТ в межах ВТС з іноземними державами. Запропоновано декілька варіантів задачі оцінювання економічної доцільності, в основі яких лежить зіставлення витрат на модернізацію і вартості (ціни) модернізованих виробів. Розглянуто можливі випадки функціональної залежності для сумарної вартості (ціни) виготовлених модернізованих виробів і відповідних сумарних витрат.

Розглянуто основні чинники, що впливають на проходження лазерного пучка, відбитого від неоднорідного середовища - об'єкта зондування, що є в загальному випадку випадковим випромінюванням, залежним від багатьох чинників: розмірів, властивостей поверхні і орієнтації об'єкта зондування по відношенню до напряму на джерело і приймач лідарної системи; довжини хвилі, тимчасової і просторової когерентності лазерного випромінювання. Показано, що для оцінки працездатності лідарних систем необхідно мати в своєму розпорядженні статистичні дані про середні профілі відповідних параметрів, їх повторюваність і довірчі інтервали. Одержано модель обліку впливу турбулентності на параметри оптичної хвилі у разі розповсюдження лазерного пучка в приземному шарі атмосфери, яка визначається значенням структурною характеристикою показника заломлення повітря і довгої траси.

Наведено особливості щодо випробування спеціального програмного забезпечення (СПЗ) сучасних програмно-технічних комплексів з автоматизованого управління підрозділами міжвидового угруповання. Показано, що етап випробування СПЗ програмно-технічних комплексів є найголовнішим етапом процесу його розробки, на якому визначається можливість застосування розробленого СПЗ дослідного зразка, як сукупності взаємопов'язаних комплексів математичних моделей, розрахункових та інформаційних задач, за призначенням, бо у подальшому сертифіковане СПЗ даного комплексу з визначеними характеристиками експлуатується установою замовника.

Розглянуто питання, пов'язані з проведенням модернізації зразків озброєння і військової техніки. Обгрунтовано показники, по яких доцільно проводити оцінювання альтернативних варіантів модернізації зразка озброєння і військової техніки. Запропоновано варіант формування множини допустимих варіантів модернізації зразка озброєння і військової техніки. Сформульовано задачу вибору оптимального (раціонального) варіанту модернізації зразка озброєння і військової техніки та запропоновано варіант її рішення із використанням методу скаляризації задачі векторної оптимізації.

Розглянуто порядок проведення і основний зміст воєнно-наукових досліджень і робіт з обгрунтування, формування і реалізації оперативно-тактичних вимог, що пред'являються до перспективних зразків ОВТ та зразків, що модернізуються. Наведено принципи формування оперативно-тактичних вимог до перспективних зразків ОВТ. Наведений порядок формування оперативно-тактичної концепції зразка ОВТ. Запропоновано підхід до обгрунтування раціонального технічного вигляду зразка ОВТ. Розглянуто методичний підхід до формування оперативно-тактичних вимог, що пред'являються до зразка ОВТ, що буде модернізуватися.

Розглянуто та проаналізовано різні підходи до формування оперативно-тактичних вимог (ОТВ). Проведено методологічний аналіз існуючих визначень і використовуваних логіко-мовних засобів, конкретизовано поняття "методологія" стосовно аналізу проблематики формування ОТВ. Аргументовано необхідність корекції цілого ряду понять, впорядкування та приведення до єдиної класифікації використовуваного лексичного апарату. Розглянуто поняття "бойові можливості озброєння" та "бойові можливості підрозділів" (формувань) Збройних сил.

Наведено аналіз моделей і методів планування та управлінням науковими дослідженнями для подальшого визначення можливих шляхів комплексного врахування та застосування переваг, притаманних тим чи іншим моделям та методам, з метою удосконалення існуючої системі планування та управлінням науковими дослідженнями в Збройних силах України.

Запропоновано алгоритм визначення військово-економічного показника ефективності експлуатації перспективної пересувної лабораторії вимірювальної техніки з використанням марківської моделі експлуатації. Встановлено зв'язок запропонованого показника ефективності експлуатації перспективної пересувної лабораторії вимірювальної техніки з вектором параметрів експлуатації та метрологічного обслуговування.

Обгрунтовано роль вимірювань та операцій контролю параметрів під час визначення технічного стану зразків озброїння та військової техніки. Наведено особливості експлуатації перспективних пересувних лабораторій вимірювальної техніки. Запропоновано модель експлуатації перспективних пересувних лабораторій воїнного призначення в вигляді графу, за допомогою якої розроблена відповідна математична модель. Зроблено рекомендації по використанню розробленої математичної моделі.

Розглянуто переваги міжнародної системи каталогізації предметів постачання. Визначена структура та завдання стратегічного плану, щодо ефективної співпраці з міжнародними органами кодифікації та каталогізації. Обгрунтовано пріоритетні напрямки досягнення сумісності з системою кодифікації НАТО. Надано пропозиції щодо ефективного використання інноваційних технологій в процесі впровадження міжнародної системи каталогізації.

Запропоновано основні організаційно-методичні положення щодо здійснення управління проектами зі створення зразків озброєння та військової техніки як складних систем за умов прояву факторів невизначеності та ризику.

З використанням розробленої математичної моделі запропоновано задачі оптимізації складових мобільної інформаційно-вимірювальної системи. Обгрунтовано методи розв'язання поставлених задач оптимізації. Проведено порівняння методів розв'язання задач оптимізації запропонованої математичної моделі вибору, розміщення та об'єднання засобів вимірювань у складі мобільної інформаційно-вимірювальної системи для визначення технічного стану зразків озброєння та військової техніки.

Проаналізовано алгоритм JPEG на наявність значущих компонент на кожному з етапів обробки даних. Запропоновано багаторівневу схему селективної обробки базового кадру для забезпечення конфіденційності переданої інформації за відведений час.

Розглянуто тенденції розвитку та принципи формування перспективних інтегрованих комплексів моніторингу навколишнього простору військового та подвійного призначення, можливості комплексування і особливості використання взаємодоповнюючих інформаційних датчиків різноманітної фізичної природи при інтеграції даних, що отримуються від них, проблеми вбудовування цих комплексів в мережецентричні інформаційно-управляючі системи. Виділено рівні інтеграції: у середині носіїв інформаційних датчиків і в межах багатопозиційних територіально розподілених систем моніторингу, а також глобальних мережецентричних інформаційно-управляючих систем. Проведено узагальнений аналіз існуючих пропозицій в цій предметній галузі діяльності та обговорено перспективи їх впровадження в інформаційно-управляючі системи військового та подвійного призначення.

Розглянуто сучасний стан та тенденції розвитку технологій, методів та засобів штучного інтелекту стосовно застосування їх в оборонній сфері, приведені їх відмінні ознаки відносно традиційних зразків та технологій, що використовуються в оборонній сфері на даний момент. Виділено ключові проблеми в цій предметній області, що мають прикладну направленість та потребують свого вирішення. Визначено, що до основних відмінних ознак концепції штучного інтелекту відноситься використання його технологій та методів в якості одних з основних засобів боротьби із слабкою структурованістю інформації щодо оперативно-тактичної обстановки на полі бою та в умовах застосування засобів протиборства та збройної боротьби. Дослідження в області штучного інтелекту вказують на те, що їх результати доцільно використовувати при визначенні та реалізації напрямків подальшого розвитку систем управління силами і засобами збройної боротьби. Значну увагу приділено аналізу узагальненого досвіду розробки інтелектуальних інформаційних технологій в передових закордонних країнах та їх застосуванню в оборонній сфері. Практична реалізація концепції ситуаційного управління на основі сучасних інтелектуальних технологій припускає використання методів штучного інтелекту в якості основних засобів підтримки прийняття рішення в умовах слабкої інформаційної обізнаності про стан зовнішнього середовища, що зумовлює необхідність комплексного застосування технологій обробки знань, нечіткої логіки та нейромережевих методів для вирішення задач обробки неструктурованої інформації про стан оперативно-тактичної обстановки на полі бою. Даний матеріал доцільно використовувати при визначенні заходів щодо визначення шляхів вдосконалення системи озброєння і військової техніки, як на середньострокову, так і довгострокову перспективу її розвитку, стосовно подальшого розвитку системи управління, силами та засобами збройної боротьби і її засобів (комплексів).